УДК 021.8 (477) : 004 + 027.081 (477) : 004 Андрій ПАВЛЕНКО,

бібліограф I кат., аспірант НБУВ

Розвиток аналітичної діяльності бібліотек у контексті запитів постіндустріального суспільства

У статті розглядається роль бібліотечних установ у процесі інформатизації; інформаційно-аналітичне забезпечення державної і нноваційної політики та розвиток аналітичної діяльності бібліотек як універсальних центрів знань, потенціал яких повинен ефективно задіюватися в процесі пошуку відповідей на глобалі- заційні виклики.

З появою комп'ютерних комунікаційних технологій, особливо Інтернету та веб, з'явилися нові, майже безмежні, можливості не лише у інформаційному забезпеченні, а й у всіх сферах подальшого розвитку цивілізації, яка стоїть на шляху створення інформаційного суспільства, суспільства, заснованого на знаннях (Knowledge society). Епохою четвертої революції (після появи мови, писемності та книгодрукування) називають сучасний етап розвитку людства - глобальну інформатизацію, коли інформаційна діяльність стала провідним фактором соціально-культурного та суспільного розвитку, а інформаційно- комунікативні технології є сучасним універсальним та багатофункціональним інструментом розвитку держави і суспільства в глобалізова- ному світі.

Двадцять перше сторіччя ознаменувалося становленням постінду- стріального суспільства, суспільства знання і панування інформації. «Хто володіє інформацією, той володіє світом», - ця фраза Ротшильда якнайбільше підходить до характеристики сучасної інформаційної обстановки. Для постіндустріального суспільства характерною є перевага інтелектуальної власності над матеріальною, перевага новітніх інтелектуальних технологій.

З метою наближення України до стандартів розвитку пост- індустріального суспільства в Україні сформована державна політика інформатизації як складова частина соціально-економічної політики держави в цілому, що спрямовується на раціональне використання промислового та науково-технічного потенціалу, матеріально-технічних і фінансових ресурсів для створення сучасної інформаційної інфраструктури в інтересах вирішення комплексу поточних та перспективних завдань розвитку України як незалежної демократичної держави з ринковою економікою.

У країні має сформуватися система соціальних інститутів, діяльність яких спрямована на створення, накопичення, перероблення і використання суспільно затребуваних і значущих для збереження соціальної пам'яті інформаційних ресурсів. Це такі організаційно оформлені й усталені у своїх традиціях соціальні інститути, як бібліотеки, інформаційні центри, архіви, засоби масової інформації, видавничі і книготорговельні організації, музеї, а також їх віртуальні похідні, формовані в електронному середовищі. Проблема соціальної значущості й відповідності бібліотек реаліям інформаційного суспільства є однією з основних у сучасному бібліотекознавстві. Загальні проблеми інноваційних змін у діяльності бібліотек розглядалися в працях О. Качанової, С. Матліної, Н. Толканюк, Н. Чупріної. Інноваційну діяльність наукових бібліотек проаналізовано у численних працях науковців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Дослідниками О. Они- щенком, В. Горовим, Л. Костенком висвітлювалися основні тенденції використання інформаційно-бібліотечних ресурсів на сучасному етапі; аналізувалися особливості забезпечення наукового супроводу суспільних реформ як напряму діяльності інформаційно-аналітичних центрів бібліотек; приділялася увага питанням ролі бібліотечних закладів у підвищенні ефективності наукових досліджень [1; 2; 3].

Інформаційне суспільство та інформаційні процеси, які ведуть до його реалізації, повсякчас привертають увагу до центрів інформації, головними осередками яких завжди були і будуть бібліотеки. Перетворення останніх на сучасні інформаційні центри при збереженні їх основних традиційних функцій - одне з основних завдань сьогодення [4, 17-18].

Саме бібліотеки забезпечують акумулювання, формування і використання основного суспільно доступного інформаційного ресурсу, сприяють задоволенню і формуванню інформаційних потреб соціуму як одного з визначальних компонентів інформаційної інфраструктури. Розвиваючись як її невід'ємна частина, бібліотеки сьогодення намагаються відповідати й у певному сенсі пристосовуватися до її особливостей і впливати на перспективи її вдосконалення [5, 7] . Цими особливостями визначається та значна роль, яку відіграють бібліотеки в процесі інформатизації - організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих проце-сів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудованих на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Бібліотеки України , як і бібліотеки інших країн світу, є основними накопичувачами, зберігачами і розповсюджувачами знань, що зафіксовані в друкованих джерелах і на інших носіях інформації. Їх роль у процесі інформатизації суспільства важко переоцінити. Але для виконання цієї ролі бібліотеки повинні володіти не тільки відповідними ресурсами, але й технологією доставки документів на базі сучасних засобів телеко- мунікацій. З огляду на це плідною видається думка О. Воскобой- нікової-Гузєвої про те, що найпоширенішим типом бібліотек на початку XXI ст. стали комплексні науково-інформаційні центри, які одночасно виконують широкий спектр різноманітних функцій, поступово трансформуючись в установи, в яких «бібліотечно-інформаційна» частина залишається базовою, а факультативні структури (музеї, архіви, виставкові та навчальні центри, книгарні, театри тощо) надають їхньому соціокультурному та інформаційному простору особливого змісту. Соцкультурний простір бібліотеки (особливо великої наукової) - це специфічне поєднання факультативних функцій з різноманітними засобами їхньої реалізації. Концепція інформаційного простору європейської на-укової бібліотеки формується під безпосереднім впливом сучасних тенденцій розвитку інформаційно-комунікативних технологій, збагачується досвідом міжнародного співробітництва, дедалі частіше трансформується завдяки реалізації спільних міждержавних або міжнародних програм і проектів [6, 181].

Отже, перетворення бібліотек на сучасні інформаційні центри при збереженні і розвитку з огляду на впровадження елементарних інформаційних технологій - одне з основних завдань сьогодення. Важливим фактором його реалізації є інформаційно-аналітичні центри, завдання яких - збір, накопичення і аналітична обробка інформації. Практика демонструє, що роль бібліотечних закладів як важливих документно-інформаційних, аналітичних центрів, їх соціальна перспектива на шляху до інформаційного суспільства зростає.