УДК 025.17:027.54 (477.83)+929:02(477)Луцик Р. Я. Оксана Зінько,

мол. наук, співробітник Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника

ДОСЛІДЖЕННЯ КНИЖКОВИХ ПАМ'ЯТОК -

ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Р. Я. ЛУЦИКА (1900-1974)

У статті здійснено огляд професійної діяльності Романа Ярославовича Луцика (1900-1974), завідувача відділу рідкісної книги Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. Розкрито основні напрями роботи ученого з упорядкування, організації та наукового опрацювання фондів стародруків і рідкісних видань. Констатовано, що заслугою Р. Я. Луцика є те, що цінні книжкові пам'ятки були удоступнені ученим, а відділ рідкісної книги став джерельною базою та осередком пам'яткознавчих досліджень для багатьох книгознавців. Р. Луцик уклав каталог інкунабул з фондів відділу рідкісної книги, а також був співукладачем Ґрунтовних каталогів стародруків, автором наукових розвідок про книжкові пам'ятки, порадником для львівських дослідників книговидання.

Ключові слова: книжкова пам'ятка, стародрук, бібліотечні фонди книжкових пам'яток, бібліографічний опис стародруків.

Роман Ярославович Луцик (1900-1974) - яскравий представник плеяди галицьких бібліотекарів, професійна діяльність яких протікала у складний повоєнний час реорганізаційних перетурбацій та перебудови бібліотечної сфери Львівщини і була скерована на творення найвагомішої академічної установи регіону - наукової бібліотеки. Р. Луцик - не лише співучасник організаційних процесів непростого радянського етапу бібліотечного будівництва у Львові, але й один із фундаторів та довголітній очільник відділу стародрукованих та рідкісних книг академічної бібліотеки.

Професійна діяльність Р. Луцика, його персональний внесок у бібліотечне будівництво львівського регіону непростого періоду 40-70 pp. XX ст. не виокремлений, а прізвище ще донедавна лише принагідно згадувалося у загальному контексті становлення ЛННБ [2, с. 3]. Розпочате вивчення наукового доробку та аналіз фахової діяльності Р. Луцика [23] дають змогу стверджувати, що учений добре розумів цінність книжкових пам'яток, здійснював не лише їх бібліографічний опис, але й належне наукове розкриття.

Бібліотечну кар'єру в академічній установі Р. Луцик розпочав зрілим фахівцем: ази бібліотечної технології він опанував на посаді завідувача бібліотеки та архіву Товариства імені Качковського, а також у бібліотеці науково-літературного товариства «Галицько-Руська Матиця». Ліквідація згаданих організацій наприкінці 1939 р. стала причиною вимушеної професійної перерви, однак вже 1 березня 1942 р. Р. Луцик став науковим працівником третього відділу Statsbibliothek Lemberg (Народний Дім). Реорганізаційні зміни 1940-х pp. у бібліотеці позначилися і на по- службовому переліку Р. Луцика: він займав різноманітні посади у відділах опрацювання, комплектування, рукописів, стародруків. Досконале володіння іноземними мовами, вища гуманітарна освіта, різностороння ерудиція та розвинене почуття професійного обов'язіу стали аргументами адміністрації бібліотеки для затвердження Р. Луцика на посаді завідувача новоутвореного відділу рідкісної книги, що був утворений наприкінці

р. шляхом об'єднання Музею книги і відділу стародруків [22, с. 200].

Посаду завідувача реконструйованого відділу Р. Луцик обійняв у березні

р. і в цьому статусі перебував до кінця жовтня 1973 р. Це була нелегка копітка праця очільника одного з фундаментальних і найскладніших бібліотечних підрозділів непростого періоду історії Львівської наукової бібліотеки [7]. У відділі були зосереджені цінні фонди книжкових пам'яток численних галицьких книгозбірень, що мали свою тривалу історію, віддзеркалювали національні традиції і суспільні пріоритети мультикультурного західного краю [19, с. 56-75].

Книжкові фонди відділу на той час були розташовані в трьох книгосховищах (вул. Лисенка, 14): на першому поверсі - бібліотека Народного Дому і Музею книги (близько 70 000 примірників), на другому - книгозбірня Музею А. С. Петрушевича (понад 30 000 примірників) і більше 87,5 тисяч стародруків латинським шрифтом, звезених упродовж 1947-48 pp. із бібліотек-фондоутворювачів ЛННБ [28, с. 4].

Здебільшого стародрукований фонд був неопрацьований і не- впорядкований. Пріоритетними напрямками роботи завідувача відділу насамперед стали організація, впорядкування та наукове опрацювання фондів книжкових пам'яток. Процеси роботи з таким масивом фондів вимагали різносторонніх бібліотечних і книгознавчих кваліфікацій, використання численних бібліографічних джерел.

Першочергове завдання - опис фондів - здійснювався паралельно у двох напрямках: «каталогуванням» стародруків та їх «науковим опрацюванням». Про вагомість поставлених завдань і налагодження технологічних процесів опису та наукових досліджень фондів книжкових пам'яток свідчить тематика виробничих нарад і практичних семінарів відділу, де, зокрема, обговорювалися проблеми: «як опрацьовувати слов'янські стародруки», «способи розкриття дефектних стародруків», «найновіші методи визначення формату стародруків», «наукове опрацювання українських стародруків за інструкцією Маслова» [25, с. 41].

Дотримуючись означеної методики, Р. Луцик відтворював не лише обов'язкові атрибути бібліографічного опису, але якнайповніше намагався розкрити усі особливості видання загалом і примірників зокрема. Інколи опис видання розширювався до 10-12 каталожних карток, одночасно формувалися численні допоміжні картотеки (видавців, друкарів, ілюстраторів, інтролігаторів, окремих власників, мистецького оформлення видання, зазначалася наявність рукописних додатків, маргіналій, провенієнцій). Багатопримірниковість фонду зобов'язувала до звірки комплектності стародруків, виявлення дублетів чи варіантів видань, висвітлення індивідуальних особливостей кожного примірника. Оскільки примірники кирилиці здебільшого були дефектними, переважно потребували атрибуції, складних бібліографічних пошуків, а, отже, фахових книгознавчих компетенцій. Р. Луцик володів ними досконало, про що неодноразово зазначали ті, хто мав щасливу нагоду спілкуватися із завідувачем відділу рідкісної книги: «Якщо вашим гідом у мандрах по «країні старої книги» буде Роман Ярославович Луцик, завідувач відділу, вважайте, що вам пощастило. Він розповідає настільки цікаво, оперує такою кількістю дат, імен, подій, що мимоволі заздриш талантові і просто-таки феноменальній пам'яті цієї літньої людини. Луцик згадує не тільки зміст книг, імена їх авторів і видавців, а