УДК 025.5

Галина БУЛАХОВА,

мол. наук. співроб.

Входження бібліотечних установ у сучасний ринок інформації

Стаття присвячена дослідженню питання адаптації наукових бібліотек до ринкових умов, принципів створення організаційно-господарського механізму, здатного забезпечити функціонування бібліотек в умовах обмеженого й нестабільного фінансування.

Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується прискоренням процесу інформатизації, стрімким проникненням інформаційних технологій в усі сфери суспільного розвитку і перетворенням їх на один з найважливіших чинників економічного зростання. Динамічний поступ сучасного суспільства може бути забезпечений лише за умов формування і розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг, оскільки саме через його функціонування можна максимально адекватно визначити суспільно-економічні потреби, рівень освіти та інформаційної культури населення.

Поглиблення ринкових трансформацій на засадах інформатизації суспільного розвитку та інтеграції України у світовий економічний та інформаційний простір спричинило виникнення дискусій щодо організаційно-економічного механізму формування діяльності бібліотек на сучасному ринку інформаційних продуктів та послуг України. Про актуальність даної теми свідчить підвищення ролі бібліотек у процесах функціонування та розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг.

Кінець ХХ - початок ХХІ ст. характеризується становленням та широкомасштабним розвитком якісно нової епохи суспільного прогресу - інформаційної. Світовий досвід довів, що традиційні форми економічного розвитку країн вже не приносять очікуваних економічних змін і тільки інформація, бізнес-аналіз та знання стають основою якісно нового прояву відтворення виробничих відносин, рушійною силою розбудови економіки та суспільства в цілому. Для нового типу економіки інформація та продукти її обробки стають основою надбання знань, що забезпечують продуктивність в умовах інформаційного відтворення всіх економічних складових.

У сучасних умовах розвитку людської цивілізації інформація та продукти її обробки перетворюються на одну зі специфічних форм прояву економічних відносин, оскільки впливають на відносини між суб'єктами управління та господарювання в процесах виробництва, розподілу, розповсюдження та споживання матеріальних благ.

Ринкові відносини зумовлюють товарну сутність інформації та продуктів її обробки, які створюються і реалізуються відповідно до дії одного з основних законів ринку - попиту та пропозиції. Виходячи з того, що інформаційні продукти та послуги, з одного боку, є результатом інтелектуального опрацювання великих масивів інформації, а з іншого - базовими знаннями для подальшого використання у виготовленні конкретного матеріального товару або запуску конкретного виробничого процесу, у сучасних умовах вони стають матеріальною основою та супроводженням будь- якого соціально-економічного процесу, а інформація перетворюється на стратегічний ресурс економічного розвитку. У цьому проявляється економічна сутність категорії інформації.

Саме це, а також об'єктивність суспільного розвитку слугували започаткуванню принципово нової «інформаційної цивілізації», для розвитку якої промислово розвинуті країни світової спільноти, у тому числі Україна, розробили принципи та програми інформатизації національних економік.

Існуючі принципи інформатизації суспільства, переорієнтація на ринкові засади виробничих відносин, в яких інформаційні про- дукти та послуги відіграють визначальну роль, обґрунтовують об'єктивну необхідність та створюють умови для розвитку та функціонування ринку інформаційних продуктів та послуг, конкурентного інформаційного середовища.

Діяльність підприємств (як державної, так і не державної форми власності) свідчить про використання ними потенціалу ринкових умов господарювання. Вони забезпечують стабілізацію та зростання економічних показників шляхом проведення інформаційних заходів: здійснення маркетингової та моніторингової діяльності, забезпечення конкуренції на внутрішньому та зовнішніх ринках на основі використання інновацій та сучасних технологій, виробництва конкурентоспроможної продукції. Це, зрештою, з одного боку, підвищує рівень платоспроможності споживачів інформаційної продукції, а з іншого - і це найважливіше - рівень задоволення потреб та добробуту народу.

У сучасних умовах обігу матеріальних товарів на ринку неможливо обійтися без інформаційних продуктів та послуг, які, з одного боку, є основою процесів економічного відтворення, а з іншого - змінюють свої якісно-кількісні характеристики значно швидше, ніж матеріальні продукти, одночасно змінюючи останні. У цьому полягає специфічність інформаційних продуктів та послуг і, відповідно, механізм функціонування інформаційного ринку.

Поняття «інформаційний ринок» сформувалося з появою ринкових відносин і визначенням інформаційних продуктів та послуг товаром або таким, що набуває товарної форми. Йому притаманні такі складові:

товар: первинна інформація та вторинні інформаційні продукти (книги, журнали, прейскуранти, креслення, депоновані рукописи, аналітичні довідки тощо);

послуги: інформування, аналіз інформації, підготовка та проведення конференцій, семінарів, презентацій, здійснення консалтингової, виставкової діяльності тощо;

виробники та споживачі інформаційних продуктів та послуг: фізичні та юридичні особи, держава;

об'єкти інформаційної інфраструктури;

нормативно-правове поле;

специфічна політика ціноутворення та методи розрахунку цін;

традиційні та електронний сектори обігу інформації (ділової, науково-професійної, соціально-політичної, масової та споживчої).

Таким чином, під ринком інформаційних продуктів та послуг слід розуміти систему товарно-грошових відносин, що виникають між їх виробниками та споживачами в державно визначеному законодавчому просторі. Така система охоплює механізм вільного ціноутворення, вільного підприємництва, який функціонує на основі економічної стійкості, рівноправності та конкуренції.

Демократичні та соціально-економічні зрушення, що відбулися в Україні за роки незалежності, зумовили кардинальні зміни в діяльності бібліотечних установ. Перехід до функціонування в умовах ринкової економіки визначив об'єктивну необхідність пошуку оптимальних шляхів забезпечення конструктивних соціально-економічних перетворень; розробки стратегічних концепцій, створення адекватної суспільним вимогам нової моделі розвитку; налагодження економічних механізмів взаємовідносин; опанування новітніх інформаційних технологій; упровадження ефективних форм обслуговування користувачів.

Бібліотеки, стикаючись з новою економічною реальністю, об'єктивно постають перед комплексом проблем, пов'язаних з пошуком оптимальних варіантів організації власного функціонування, створенням необхідного трансформаційного потенціалу для самоврядування й ефективної взаємодії з іншими суб'єктами ринкового середовища.

Нова соціально-економічна реальність, в яку інтегрується бібліотека, викликала до життя принципово нові підходи