організація корпоративного виконання бібліотечної віртуальної довідки;

формування електронного архіву виконаних довідок.

Кооперація бібліотек у комплектуванні документами є надзвичайно важливою і фактичною основою для створення бібліотечних об'єднань і корпоративного використання документально-інформаційних ресурсів. Логічним кроком при комплектуванні, на приклад, міського ОБІП є розподіл за галузевою ознакою (якщо ж бібліотеки є галузевими чи спеціалізованими - за напрямами роботи, окремими питаннями тощо) між усіма учасниками кооперативної взаємодії. Такий підхід є актуальним як для комплектування книжкових і періодичних видань, так і при формуванні відповідних власних БД, а також організації доступу до ЕНІР інших установ і організацій. Звісно, усі бібліотеки повинні мати так зване ядро фонду та ЕНІР - набір документів та ЕНІР, які за своїм змістом є універсальними, загальними та мають найбільше значення на розвиток відповідної галузі чи напряму діль- ності. Купівля чи передплата ЕНІР інших установ і організацій має відбуватися централізовано, оскільки це здешевлює фінансові витрати кожної з бібліотек ОБІП, а також з урахуванням інформаційних потреб і запитів користувачів кожної з бібліотек ОБІП.

Бібліотечне опрацювання документів можемо умовно розділити на наукове (каталогізація, систематизація і предметизація, реферування тощо) та технічне (присвоєння шифру, штемпелювання, наклеювання штрихкоду та магнітних стрічок з метою захисту документів від можливого викрадення, укріплення оправи за потреби тощо) опрацювання. Усі дані операції мають бути стандартизовані і при їх виконанні всіма бібліотеками-учасницями повинна дотримуватись чітка логіка дій (при визначенні предметної рубрики до БД, місце наклеювання магнітних стрічок тощо). До опрацювання ЕНІР повинні висуватись такі ж вимоги.

Організація обміну записами про документи та ЕНІР між учасниками кооперативної взаємодії відбувається у формі наповнення зведеного ЕК. Адже саме створення такого дієвого пошукового інструменту є необхідною умовою ефективного функціонування бібліотечного об'єднання. Існування зведеного ЕК дуже корисно як для користуачів, так і для самих бібліотек-учасниць. Певна річ, одна з бібліотек повинна бути координаційним та методичним центром, в який би направлялись усі записи. Основні вимоги, що висуваються перед зведеним ЕК, є дуже простими - зручність користування, широкі та гнучкі пошукові можливості, дистанційне замовлення і резервування документів.

ЕДД є важливою складовою діяльності бібліотечного об'єднання. Адже оперативне отримання користувачем в одній бібліотеці необхідних йому статей з журналів чи газет, розділів підручників чи дисертацій тощо, що містяться в різних бібліотеках, є надзвичайно зручним. Користь для бібліотек-учасниць корпоративного проекту - наповнення електронного архіву.

Формування електронного архіву (електронних копій документів) зі зручними та широкими можливостями довідково-пошукового апарату є одним з головних принципів інформаційної технології - одноразове введення і багаторазове використання інформації. Тобто, перевівши журнальну статтю в електронний вигляд (планово чи за запитом користувача) один раз, потім цією електронною копією може скористатись кожна з бібліотек об'єднання безліч разів, виконуючи запити своїх користувачів. Електронний архів доцільно розміщувати на сервері головної бібліотеки ОБІП із систематичним (наприклад, раз на квартал) створенням страхової копії.

Організація корпоративного виконання бібліотечної віртуальної довідки є наступним логічним кроком діяльності ОБІП. Беззаперечною перевагою такого сервісу як для користувачів, так і для всіх учасників бібліотечного об'єднання є формування електронного архіву виконаних довідок, який відкриває широкі можливості для швидкого та якісного виконання дистанційних запитів користувачів.

Формування електронного архіву виконаних довідок як і у випадку з документним електронним архівом є необхідною умовою, результатом і перевагою подальшого впровадження та постійного вдосконалення і розширення сфер застосування інформаційних технологій у сучасній бібліотеці. Електронний архів повинен мати широкі й гнучкі пошукові можливості, з якими б могли ефективно працювати як бібліотечні фахівці, так і користувачі, що важливо саме для бібліотекарів, оскільки зменшить кількість звернень безпосередньо до бібліотек.

Доволі серйозною перешкодою для реалізації повноцінної та ефективної взаємодії бібліотечно-інформаційних установ є робота останніх на різному програмному забезпеченні (іноземні та вітчизняні програмні продукти спеціалізованих фірм, «кустарні» програми), а також паралельне існування в межах однієї бібліотеки різного програмного забезпечення (ділянка комплектування, ділянка каталогізації, ділянка наповнення та супроводу ЕК, формування внутрішніх БД тощо). Адже для подальшої співпраці бібліотеки повинні вирішувати, як правило, складні питання сумісності різнокаліберного програмного забезпечення та конвертації інформації, що, без сумніву, забирає час, значні людські та фінансові ресурси. Проте на сьогодні бібліотеки починають розуміти переваги і просто необхідність переходу на комплексний спеціалізований програмний продукт, який охоплює абсолютно всі виробничі ділянки та процеси бібліотечної роботи (комплектування, технічне та наукове опрацювання документів та ЕНІР, формування та функціонування внутрішніх БД та ЕК, довідково-бібліографічного обслуговування, у тому числі дистанційне виконання запитів, документе обслуговування користувачів у читальних залах та на абонементах тощо).

На сучасному, початковому, етапі розвитку вітчизняного корпоративного бібліотечно-інформаційного обслуговування на перший план виходять ЕДД та виконання віртуальної довідки. Ці сервіси є вкрай витребувані користувачами, однак наразі в Україні жодний з них не має повноцінного і масштабного втілення у практику роботи бібліотек.

Якщо ж говорити про ЕДД, то це має бути єдина спеціалізована програма з ЕДД, встановлена щонайменше в усіх національних, державних та універсальних і галузевих обласних бібліотеках, яка б давала можливість здійснювати замовлення, облік і перенаправлена запитів, сканування документів, формування локального (в кожній бібліотеці) та єдиного (в головній бібліотеці) архівів виконаних запитів і багатоаспектний пошук у ньому. Наступними кроками корпоративної взаємодії має бути корпоративне комплектування та відповідна робота зі