Візитатор - інспектор (авт.).

Иозеф Анджей Залуський (1702-1774) - коронний референдарій, епископ хелмінський та київський. Всі свої прибутки з польських та французьких абатств спрямовував на створення та розвиток бібліотеки, яка з часом стала публічною. Анджей Станіслав Залуський, брат Йозефа, відомий меценат та польський релігійний діяч, активно допомагав брату у створенні бібліотеки. В серпні 1747 р. за ініціативою братів Залуських в приміщенні Даниловичевського замку вперше в історії Польщі було відкрито публічну бібліотеку, яка з часом стане першою в світі і національною бібліотекою. Видатні польські вчені-бібліофіли зібрали унікальну колекцію, яка комплектувалась виключно на науковій основі. Бібліотека братів Залуських являла собою повний комплект книг польських та іноземних авторів з історії Польщі та максимальне зібрання усіх польських друкованих видань. Після смерті И. Залуського бібліотека перейшла під протекторат польської держави і перебрала на себе функції національної бібліотеки. За складом та кількістю фондів бібліотека Залуських, що налічувала майже 300 тис. томів, 10 тис. рукописів і величезне зібрання гравюр, стояла на однаковому рівні з трьома найбільшими бібліотеками Європи того часу: Бібліотекою Британського музею у Лондоні, Національною бібліотекою у Парижі і Королівською бібліотекою у Мюнхені. Після взяття Варшави військами О. Суворова бібліотека Залуських як військовий трофей та на підставі указу Катерини П від 1795 р. з Варшави перевезена до Санкт-Петербурга, де стала основою Імператорської публічної бібліотеки. По дорозі до «Північної столиці» частина книг згнила та була розкрадена, згодом багато документів з'явилося на аукціонах. Серед приватних покупців бібліотеки Залуських був і Иоахим Литавор Хрептович. Вимоги Польщі щодо повернення бібліотеки до Варшави частково задовольнялися російським урядом у 1842 та 1863 pp. У 1925 та 1935 pp. заради поліпшення відносин з Польщею СРСР повернув значну частину бібліотеки Залуських у Варшаву. Переважна більшість бібліотеки Залуських була знищена німцями під час Варшавського повстання 1944 р. Збереглась лише частина бібліотеки Залуських (1800 рукописів та ЗО тис. книг), які прийняла Національна бібліотека Польської Народної Республіки (Бібліотека Народова). Див.: Моричева, М. Д. Библиотека Залускихи Российская национальная библиотека / М. Д. Моричева; [науч. ред. В. Н. Зайцев ; ред. Г. В. Михеева] ; Рос. нац. б-ка. - Санкт-Петербург : Рос. нац. б-ка, 2001. - 214 с. : ил.

Эрнст, Н. Библиотека графов Хрептовичей : к передаче ее Университету св. Владимира / Н. Эрнст // Русский библиофил. - 1914. - № 6. - С. 21 ; Syrokomla (Kondratowicz), W. Nieman od zrobel djscia. - Wilno, 1861. - 1861. - S. 29-30.

Шумейко, M. К истории щорсовского библиотечно-архивного собрания графов Хрептовичей / М. Шумейко // Пам'ятки : археографічний щорічник / Український науково-дослідний інститут архівної справи. - Київ, 2008. - № 8. - С. 24-25.

Архив НБУВ, on. 1, од. зб. 616, арк. 6-7 ; Архив НБУВ, on. 1, од. зб. 623, арк. 78-127.

Дубровіна, Л. А., Онищенко, О. С. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: 1941-1964. - К. : Наукова думка, 2003. - С. 15-16; Бібліотеки Києва в період нацистської окупації (1941-1943). Дослідження. Анотований покажчик. Публікації документів. - Київ, 2004. - С. 657.

ЦДАВОВ України, ф. 3206, оп. 5, спр. 4, арк. 7.

Колесник, Е.А. Книжные коллекции ЦНБ АН УССР/ Е. А. Колесник. - Киев, 1988. - Раздел 7 : Библиотека Хрептовичей. - С. 61.

Голобуцький, П. В. Бібліотека Хрептовичів : люди, події, книги / П. В. Голобуцький // Рукописна та книжкова спадщина України. - Київ, 2000. - Вип. 5.-С. 71-72.

12Ковальчук, Г., Муха, Л. Презентація електронного видання «Книжное собрание рода Хрептовичей» II Бібліотечний вісник. - 2010. - № 1. - С. 56-58.