У фонді бібліотеки «Студіону» вирізнялися зібрання з приватної бібліотеки А. Шептицького, що містило літературу про Схід і Східну церкву, а також бібліотека о. Аврелія Пальмієрі. 1926 р. книгозбірня мала «найбільшу поза межами Росії збірку російських повоєнних періодичних, богословських, церковних та наукових видань», що налічувала близько 10 000 томів [89]. Крім того, у фонді «Студіону» були зібрання К. Гриневичевої - майже 5000 прим., М. Лади - 3000 прим, видань теологічного змісту, П. Хомина - 1500 прим, богословського змісту, А. Червінського - 200 прим, з питань правознавства [86]. Невеличка колекція стародруків нараховувала лише 13 прим. [87].

Бібліотеки Національного Закладу Оссолінських також славилася наявність цікавих колекцій. У її фонді була цінна колекція інкунабул [52].

Яскраву колекцією у фонді закладу складала колишня приватна бібліотека її куратора, що отримала назву «Бібліотека музею Любомирського» [111]. «Музей» складався з шести відділів: археологічного, нумізматичного, історично-пам'яткового, галереї ікон, гравюр та зброї. Серед археологічних знахідок багато цінних предметів з кам'яної, бронзової та залізної доісторичних епох [100]. Особливо цікавою була збірка гравюр, частина з яких виконані на міді, дереві. Естампи представляли літографічні школи Німеччини, Голландії, Франції, Англії. У музеї були історичні портрети і картини Тиціана, Бацціарелло, Каналетто, Матейка, Родаковського, Брандта, Коссака, Похвальського та інших майстрів [100]. Книжкова та архівна частина містила цінні та унікальні пам'ятки історії та літератури Польщі.

Зібрання Павліковських, яке також діяло у фонді бібліотеки Національного Закладу Оссолінських як окремий структурний підрозділ, розпочало свою історію у Медиці як приватна книгозбірня з перспективою публічного вжитіу. Власник збирав видання з мистецтвознавства, малюнки та гравюри, що були яскравими прикладами мистецьких шкіл Польщі. Зібрання перейшло до складу закладу за заповітом власника [101], волю якого виконав його онук. Отже, 1921 р. приватна бібліотеки перейшла до Оссолінеуму у Львові з умовою зберігання окремим зібранням, розподіленим на 5 розділів: 1) друкованих видань та рукописів; 2) карг та атласів; 3) гравюр, рисунків та ікон; 4) нумізматики; 5) дипломів та документів [113]. На той час видовий та кількісний склад зібрання [96] був таким:

Видовий та кількісний склад зібрання Павліковських

Книги 21 503

Рукописи 271

Дипломи і документи 242

Автографи 4270

Карти 678

Нумізматика 3688

Печатки 626

Гравюри та малюнки 24 827

Книжковий фонд містив 18 789 прим, видань польською і 2714 прим, іншими мовами [17, с. 24-29]. Галузевий спектр зібрання - історія, літературознавство, слов'янознавство. Кількість стародруків та бібліографічних унікатів досягала 5351 прим. [99], у т. ч. 100 інкунабул і «багато стародруків» [102]. Найціннішими є: «Acta Capituli Gen. Prae- dicat» (1565 p.), Macieja «Dialogue de Corpore Chrisiti», Miechowity «Regimen salutis» (1519 p.), інкунабули Т. Аквінського «Золоті пута чотирьох євангелістів» (друкарняЙ. Верцеленза, 1494 р.) [32],Бонавентуру«Про праведний спосіб життя» (друкарня Й. деКваренга, 1987 р.) [32], Б. Клер- воського «Бесіди про час і про святих з гоміліями щасливого Бернарда аббата Клерволенського ордену цистеріанців з деякими листами його ж» (друкарня І. Спіри, 1495 р.) [32] та багато ін. Багато малюнків, виконаних на замовлення Г. Павліковського у різних стилях відомими художниками. Цікавою була картографічна колекція бібліотеки [55].

Колекціонери та бібліофіли передавали свої приватні зібрання до бібліотеки Оссолінеуму для громадського вжитку. Так, у фонді бібліотеки Національного закладу Оссолінських зберігалася частина приватної бібліотеки О. Бальцера [108], який тривалий час працював директором закладу. Сучасники про нього писали, що він як збирач був витривалим, систематично накопичував свої приватну багатомовну колекцію. Зібрання містило 300 назв видань у 400 томах [109]. У ньому переважають видання за 1900-1933 pp., в основному польською мовою, 10 % складали видання іншими слов'янськими мовами (чеською, українською, російською, болгарською).

Тематичний аспект зібрання достатньо широкий - бібліографія, бібліофільство, бібліотекознавство, історія літератури, театрознавства, мистецтвознавства, правознавства, історія, етнографія, етнологія, антропологія, краєзнавство, економіка, книгознавство, мистецтвознавство, релігієзнавство, філософія [110]. Видовий склад видань охоплював збірники праць, хроніки, часописи різних наукових інститутів Львова та інших міст.

Бібліотеку доктора лісництва, професора і ректора Ягелонського університету Ж. Бродовіча, що нараховувала 2600 томів, привезли до Оссолінеуму 1917 р. після смерті власника. Але ще при житті він пропонував передати своє зібрання до фондів цієї бібліотеки. Зібрання накопичувалося у родині з кінця XVIII ст. до II половини XIX ст. і на початку XX ст. містило видання переважно польською, частково німецькою мовами. За тематичною ознакою у зібранні були наукові видання з медицини, педагогіки, соціології, історії, географії, літературознавства, художні твори і навіть «Гайдамаки» Т. Шевченка та «Галицькі оповідання» І. Франка [114].

Я. Наргєлєвич з Война у Литві подарував Закладу Оссолінських своє зібрання, що нараховувало 3684 назвиу 8790 прим., яке поряд з книжковими виданнями містило декілька десятків атласів. В. Сапега передав «на вічний депозит» родовий архів. 1912 р. до бібліотеки надійшли багаті приватні зібрання А. Гуссажевського, 3. Любомирського з Малої Всі та С. Любо- мирського з Крушини, остання нараховувала кільканадцять тисяч томів [103].

Визначною була колекція польських часописів, що нараховувала 1500 назв видань, які вийшли друком у Польщі та сусідніх державах. Значним