У бібліотеці Баворовських зберігалися зібрання багатьох діячів історії та культури Польщі, серед - них колишні приватні бібліотеки вчених історіографів та правників Стадницьких з Жмігроду, що містило книги з історії та філософії кінця XVTII - початку XIX ст., видання зі славістики, полоніки. Особливу цінність зібрання становили рукописи та книги Куропацьких. Зібрання А. Грабовського містило біля 300 рукописів XV- XVIII ст. і певну кількість друкованих видань з історії польського правознавства, «краковіани» XV-XVIII ст., 60 рукописних праць

А. Осінського, члена Варшавського товариства приятелів науки, професора Кремінецького ліцею та ректора духовної академії у Вільно, серед них - листування Оссінського з Коллатаєм, Снядецьким та багато ін. [104]. Особливо вирізнялося зібрання К. Стрончинського, що містило біля 130 рукописів, серед яких датовані XII ст: «Vita S. Gregori Рарае» та «Vita Caroli Magni», Біблії XIII та XVI ст., німецька хроніка Гагена XV ст. і рукописи «Кгопікі» Кадлубка, Длугоша, Ваповськош [112], рукописи, що стосуються історії права давньої Польщі А. ГелцлаіБ. Улановського.

Бібліотеці Баворовських подарував свою приватну бібліотеку історик, архівіст, керівник друкарні Ставропігійського інституту Д. Зубрицький, яка нараховувала майже 500 прим, з історії Русі та слов'янської літератури, рукописи, серед яких історичні документи XII століття, збірники промов і ЄвангеліїXV-XVI ст., «Kronike Bractwa Stauropigialnego» [47].

З приватного зібрання О. Батовського [105] у бібліотеці було декілька тисяч книг, колекція емігрантських часописів, понад 100 рукописів, деяка кількість гравюр, що стосуються історії Польщі, полоніка XVI-XVII ст. з галузі історії теології, польського права і давньої польської літератури, колекція портретів К. Мацевича тощо. Зібрання Б. Барановського містило документи, що стосуються історії шкільництва у Східній Галичині у II пол. XIX ст.

Зібрання 3. Чарнецькош [105, с. 9] нараховувало 6435 доіументів у 7218 томах, зокрема 70 рукописів, 28 ішунабул, 1500 видань XVI ст., 3000 видань XVII ст., 2000 прим. XVIII ст. і 450 прим. XIX ст., серед яких 56 - рідкісні, унікальні. Слід відмітити «Acta Тошісіапа» С. Гурського (1531 р.) в оригінальній оправі з гербом «Bogorja»; реєстр рахунків королівського двору (1543 p.), складений підскарбчим С. Бонером, «Historja N. P. Marji» Мартина з Голеціна під Рацяжем, Хроніка монастиря Цистерсів у Лекні (1153-1592 pp.), великий служебник (Окгоіх) з малюнками Петра з Кобеліна 1621 р. тощо [104, с. 39].

Зібрання рукописів та книг Л. Дембовськош з Клімунтовіц [104, с. 40] було незначним за кількісно, але довсить цінним.

Серед інкунабул XVct. у бібліотеці Баворовського вирізнялися: «Constitutiones et statuta vel Sinntagmata provinciala Regni Poloniae» (Lipsk, 1489 і 1490); J. Glogoviensis «Exercitium super tractatus parvorum logicalumm» (Lipsk, 1500); Michal з Wroclawia «ludicium Cracoviense» (Lipsk, 1494); Micolaj з Blonia «Tractatus de sacramentis» (Wroclaw, K. Elyan 1475); «Mszaly krakowskie» (Moguncja, 1487; Norynberga, 1494 і 1495); «Mszal diecezji gniezniensko-krakowskiej»(Moguncja, 1492); J. Ursinus «Modus epistolandi» (Norynberga, 1495) [105, c. 10].

У фонді бібліотеки Баворовськош зберігалася колекція стародрукованих видань XVI-XVII ст. з мистецтвознавства, політики, правознавства, геральдики, теологічних, математично-астрономічних і природничих наук. Крім того, була представлена полемічна, релігійна, апологетична література, надрукована приватними і провінційними друкарнями у Бресті, Баранові, Иуві, Книшені, Кейдананах, Любчу, Лоску, Лагцові, Пінчові, Ракові, Слуцькутогцо [105]. Мистецьку цінність мали книги в розкішних оправах, що походили з давніх бібліотек - Зигмунда Старого, придворної королівської останнього Ягеллона, Лєщинських, Марії Жозефи (матері Людвіга XVI). Більшість з них мали прикраси з кованого срібла (XVII ст.) та срібної бляхи (XVIII ст.) [106, с. 48]. Колекція інкунабул нараховувала 45 прим. [104, с. 10].

Колекція гравюр у бібліотеці Баворовського містила в основному польські історичні полотна, попередніми власниками яких був О. Батовський, К. Квятковський і К. Мацевич, серед них - естампи, дереворити, літографії, рисунки тощо, що зображали портрети польських вельмож, історичні події, види міст або пам'ятки історії Польщі від найдавніших часів до половини XIX ст. Всього приблизно 9350 прим. [112].

Фонд естампів і рисунків, зібраних В. Баворовським (частково з зібрання Стадницьких), був нечисленним, але містив унікальні шедеври. Твори мистецтва були олійні, акварельні, мініатюрні (236 од. зб.) із зібрань Батовського, Стадницького та ін. Невелика група полотен походила з давньої галереї Красінських в Баранові, з дублетів Національного закладу Оссолінських, з зібрання графа Стаженського з Грабовниці. Дві третини колекції складали історичні польські портрети родини Баворовських в оригіналах чи копіях [112]. Виняткове значення з точки зору історії займають п'ять гуашних полотен, що представляють сцени з життя Львова у 1 SOS- ISO? pp. пензляГерстенберга [104, с. 39].

У фонд Міської бібліотеки перейшли приватні книгозбірні багатьох львівських бібліофілів. Книжкове зібрання поштового урядника Є. Баревича [93] нараховувало 10 000 томів з питань правознавства, політики, історії, літератури та мистецтва. Зібрання колишнього директора театру М. Гавалевича містило видання з літератури, історії, драматургії [94]. Приватна книгозбірня Т. Рутовського мала видання з історії мистецтва, економіки та соціології. Книгозбірні секретаря шкільної ради Т. Солтиса належаливидання з історії і художньої літератури. Колекція візитара шкіл К. Бруханського складалася з видань з філософії, психології, педагогіки, дидактики різними європейськими мова: польською, німецькою, французькою, шведською та українською. Зібрання з питань історії професора університету Я. Пташніка нараховувало 367