У бібліотеці Природознавчого музею Дідушицьких зберігалася картографічна колекція, що всебічно представляє територію Галичини і висвітлює політико-адміністративний устрій регіону, найдавнішими є карти королівства Галичини і Володимерії (1855 і 1872 pp.), Галичини і Буковини (1870 p.), відомих картографічних шкіл XIX ст.: Ф. Гандтке, К. Флемінга, Г. Фрайтага, Австрійського цісарського військового картографічного інституту, а також 74 геологічні карти до атласу (1887-1911 pp.), що супроводжуються текстовою частиною, складеною працівниками музею М. Ломницьким, Ю. Семірадським, В. Шайнохою та ін. [59, с. 34].

Рукописне зібрання бібліотеки Природознавчого музею Дідушицьких містило Статут ординації родини власника, господарські документи про власність родини з 1845 p., ділове листування сім'ї, наукові праці кількох поколінь власників бібліотеки, алфавітні списки книг, складені засновником музею, а також рукописні праці, наукові статті, монографії, реферати відомих польських науковців [59, с. 32].

Значно менше колекцій та зібрань було у фонді спеціальних наукових бібліотек. Виняток становила лише книгозбірня університету. У фонді бібліотеки Львівського університету зберігалося зібрання, яке надійшло з приватної книгозбірні М. Гареллі і містило книги з різних галузей знань. Саме воно склало основу фонду світського розділу університетської бібліотеки [10]. 1785 р. зібрання становило 11 000 видань XV-XVIII ст., у т. ч. 136 інкунабул, 110 польських стародруків, 2 рукописи [95]. Творець збірки М. Гареллі був радником імператора Карла IV, лейблікарем та одночасно префектом Імператорської бібліотеки Австро-Угощини у Відні [88]. Після смерті сина колекціонера - Яна - бібліотека перейшла у власність уряду. Певний час вона перебувала у розпорядженні Терезіянської Академії. Згодом перевозиться до Львова і в кількості 7000 документів окремою колекцією під назвою «Бібліотека Patria Galiciensis» зберігається у її фонді.

У бібліотеці Львівського університету вирізнялася колекція нумізматики (7000 од. зб.), яка спершу належала кафедрі історії. Однак через відсутність відповідального ставлення з боку професорів цієї кафедри, 1815 р. намісництво передало її до бібліотеки з метою створення кабінету нумізматики, який документно було оформлено лише 1848 р. Згодом доктором Е. Черкаським було розпочато опрацювання польської частини цих матеріалів і посортовано 4000 монет. Пізніше А. Урбанський склав каталог монет та медалей і зафіксував їх у інвентарній книзі.

У фонді бібліотеки університету було кілька колишніх приватних бібліотек, що надійшли до неї у різні часи, але виокремленими були лише деякі з них. Цікаве зібрання надійшло від С. Дуніна-Борковського - вченош- природознавця, що займався мінералогією. В основному збірка містила документи з галузі наукового зацікавлення вченого. Проте у ній були також праці гуманітарного напрямку - з питань літературознавства, особливо давньої літератури, історії та бібліографії у кількості 5000 прим. [98]. Зібрання В. Казімєжа з Великобританії містило видання про масонство, з питань теології, сходознавства, історії та літератури Франції, Іспанії тощо. У зібранні професора університету JI. Клоссє були видання з археології, мовознавства, мистецтвознавства, правознавства, палеонтології; JI. Деспот-Зеновіча - з питань геральдики, слав'янознавства, французької літератури [95].

Фонди бібліотеки Львівської політехніки значно поповнила приватна книгозбірня генерала Станіслава К., що нараховувала 880 примірників видань найрізноманітнішої тематики, зокрема з природничих та технічних наук. Відомостей про зберігання її окремим зібранням не збереглося, але у друкованому каталозі бібліотеки біля бібліографічних описів книг із генеральської книгозбірні за згодою Ради професорів проставлялася відмітка «І. К.».

Бібліотека Рільничої академії мала незначну кількість колекцій та виокремлених зібрань. Вона містила цікаве зібрання періодичних видань, що нараховувало 234 назви. Більшість з них вийшли друком у Польщі, Німеччині, Франції, СІЛА, Англії, Італії. Серед них - «Космос» (Львів), Технічний часопис (Львів), «Кур'єр рільничий» (Варшава), «Статистичні відомості краю» (Львів) та інші.

У колекції стародруків XVIII та книг XIX ст. (10 тис.) цієї бібліотеки зберігалися фундаментальні видання з природничих, технічних, сільськогосподарських наук, а також низка довідкових та енциклопедичних видань, профільних для академії, зокрема, Koch Alois «Encyklopadie der Gesammten thierneilkunde und Thierzucht mit in begriff aller einschlagigen disciplinen und der speciellen Etymologie» (Wien und Leipzig: Moritz Perles, 1890-ті роки), Laboulaye Par M.Ch. «Dictionnaire des Artset Manufactures et de L'Agriculture» (Paris, 1886), «Annales de chimie et de Physique» (T. 29- 30, Paris, 1913) [61, c. 184].

Фонди решти львівських наукових бібліотек містили незначні поодинокі іменні зібрання та невеликі колекції. У бібліотеці Богословської академії «між рукописними шедеврами були справжні унікати» [40]. Військова бібліотека володіла великою колекцією військових мап, що нараховувала 2292 мали і 21 атлас [ 107]. Не менш цінною була частина фонду, що містила австрійські статути та інструкції. Бібліотека Міського промислового музею мала унікальну колекцію видань з мистецтвознавства та історії мистецтва.

У фонді рукописів бібліотеки Національного музею зберігалися документи греко-католицької капітули (1772 p.), старі церковні метрики і розпорядження влади XVII-XVIII ст., козацькі акти XVII ст., архів Шептицьких XVTII ст., рукописні полемічні твори кінця XVI - початку XVII ст. [398, с. 198]. Цінною була колекція стародруків (600 назв), серед них - Заблудівський псалтир [48]. Я. Ісаєвич та Ф. Максименко стверджують, що колекція слов'янських стародруків, зібрана І. Свєн- ціцьким у Національному музеї, одна із «найважливіших у світі» [51, с. 5], що підтверджує «Каталог