УДК 025.5

Світлана ГОРОВА,

мол. наук. співроб. Фонду Президентів України НБУВ

ІНФОРМАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА Й НОВІ ЗАВДАННЯ БІБЛІОТЕЧНИХ СТРУКТУР

У статті розглядаються основні проблеми трансформації традиційних бібліотечних установ у сучасні інформаційні центри, важливу складову вітчизняного інформаційного ринку.

Ключові слова: інформатизація, інформаційне суспільство, інформаційні мережі, оцифрування інформаційних ресурсів, електронні бібліотеки, інформаційний ринок.

Сьогодні, в процесі становлення інформаційного суспільства дедалі більшими темпами розвиваються, активізують свою роботу інформаційні мережі. Проте необхідно зазначити, що громадяни Української держави досить серйозно відстають у використанні інформаційних технологій від світової практики. Розвиток комп'ютеризації в Україні, проте, активізується. Кількість користувачів Інтернетом зросла майже до 14 млн осіб. І мережі циркуляції електронної інформації поступово також розвиваються. Проте причин для стурбованості немало. І вони напряму пов'язані з повільними темпами впровадження здобутків науково-технічного прогресу та сучасної організації суспільства.

У зв'язку з цим логічною та зрозумілою виглядає необхідність виправлення допущеного прорахунку - відставання в прийнятті нормативних документів, які б окреслювали взаємовідносини у структурі суспільства, що переходить до інформаційного етапу свого розвитку. Врахування в системі цих документів специфічної особливості українського суспільства - наявної досить потужної мережі бібліотечних установ в Україні. У зв'язку з цим, важливими є питання відповідності сучасного стану бібліотек та напрямів їх стратегічного розвитку новим потребам суспільства. Необхідно зазначити, що досить значна чистина бібліотек в Україні на сьогодні є неспроможною повною мірою задовольнити зростаючий швидкими темпами попит користувача на нові інформаційні продукти та послуги через невідповідність матеріально-технічної бази, відставання в підготовці необхідних сьогодні спеціалістів і, що найважливіше, недостатню усвідомленість у громадській думці зростаючого значення бібліотечних установ як сучасних інформаційних центрів широкого користування.

На сьогодні особливо важливим є реальне усвідомлення проблем, пов'язаних з активізацією бібліотек в інформаційній сфері. Треба підкреслити також, що в середовищі активних сучасних користувачів інформацією, як правило, на базі використання найефективніших на сьогодні електронних технологій, бібліотечні установи якраз і розглядаються як інформаційні бази. Отже, їх функціональне призначення - підтримка ефективної циркуляції інформації в найбільш затребуваних комунікаціях.

Створення можливостей для бібліотек максимально ефективно працювати зі зростаючими масивами інформації є ще одним важливим напрямом ефективного використання бібліотечних установ у наповненні сучасних інформаційних комунікацій. Національна мережа бібліотечних закладів має уважно вивчати й комплектувати свої фонди здобутками вітчизняної науки, культури, мистецтва, важливими, значущими матеріалами ЗМІ та іншою інформацією, що має збагачувати інформаційну основу національного розвитку. Бібліотечні установи повинні вивчати зростаючі обсяги інформаційних ресурсів у глобальному інформаційному просторі, здійснювати відбір необхідних у національних інтересах ресурсів, комплектувати ними свої фонди та наповнювати ними соціальні інформаційні комунікації.

З розвитком соціальної структури суспільства, зростанням запитів на потрібну інформацію, а також процесів національної самоідентифі- кації активізується введення в суспільний обіг матеріалів національних інформаційних фондів. У зв'язку з цим перспективним напрямом діяльності бібліотечних, архівних, музейних та інших центрів зберігання інформації стало вдосконалення роботи, пов'язаної з введенням в обіг дедалі ширших пластів інформаційних фондів, започаткування різноманітних форм реферативної, інформаційно-аналітичної продукції в режимі «інформація на базі інформації»; аналітичні дослідження на актуальну суспільно значущу тематику, що базуються на ефективному використанні широких інформаційних масивів наявних фондів [1]. Проте тут і виникає проблема у відносинах сучасних бібліотечних установ з користувачами. І в першу чергу вона пов'язана з тим, що нині основні інформаційні фонди бібліотек розміщені на паперових носіях і, таким чином, не доступні для користувачів саме електронної інформації.

Отже, виникає потреба оцифрування інформаційних ресурсів, що є досить важливим для суспільства, адже при цьому буде забезпечено введення в обіг дуже важливої для суспільного розвитку інформації, що була вироблена попередніми поколіннями, перевірена практикою і може стати орієнтиром у сучасному інформаційному виробництві.

Проте оцифрування таких ресурсів є на сьогодні дуже складною проблемою, що потребує не тільки коштів і часу, а й значних трудозатрат від бібліотечних працівників.

Водночас, як зазначається в сучасних дослідженнях, «нове інформаційне середовище потребує від працівників бібліотек активізації дій, спрямованих на забезпечення вільної орієнтації споживачів у системі інформаційних продуктів та послуг, а також на подолання їхньої невпевненості, яку можуть спричинити різноманітність ресурсів та особливості мережевих комунікацій.

Це дає підставу стверджувати, що працівники спеціалізованих бібліотечних служб мають виступати ефективними посередниками у створенні нового знання, доставці інформації та знань, а також їх оцінюванні та підвищенні якості», - стверджує у своїй монографій І. О. Давидова [2].

З авторитетним дослідником можна погодитися, якщо взяти до уваги те, що діяльність бібліотечних установ сьогодні потребує працівників також і нових спеціальностей: спеціалістів з менеджменту, рекламної справи, спеціалістів у сфері комп'ютеризації та ін. У зв'язку з цим, треба відзначити існуючу необхідність вдосконалення кадрової політики в бібліотечній сфері. Таке вдосконалення має бути пов'язане з підготовкою бібліотечних, точніше, інформаційних працівників різних спеціальностей, організацією перепідготовки бібліотечних кадрів, відновленням практики постійного підвищення кваліфікації цих категорій спеціалістів з урахуванням процесів досить швидкого розвитку інформаційної сфери життя суспільства.

Необхідно зазначити, що з огляду на наявну значну кількість бібліотечних установ в країні, за статистикою - до 40 тис., саме робота, організована на кооперативних засадах, буде найбільш ефективною. «Кооперація в системі бібліотечних закладів дає можливість для раціонального, повноправного комплектування зарубіжними виданнями, електронною інформацією. Єдина система комплектування в поєднанні з організацією ефективних