міжбібліотечних зв'язків дасть змогу зекономити значні кошти і якісно задовольнити запити користувачів на нову зарубіжну інформацію» [3].
Практика сучасної бібліотечної діяльності переконливо демонструє певні зміни у структурі запитів користувачів бібліотечної інформації, насамперед корпоративних. Зі стабілізацією політичного, економічного життя в країні, коли створюються більш сприятливі умови для планомірного, стабільного розвитку, дедалі більша кількість користувачів відчуває потребу не так в інформаційній, як в аналітичній продукції. Така продукція бібліотек має давати уявлення про актуальні проблеми, сприяти виходу на прогнозно-аналітичний, прогнозно-рекомендаційний рівень матеріалів, що в кінцевому підсумку мають сприяти успішному вирішенню завдань, орієнтованих на середньострокову перспективу. Тому видається слушною думка тих дослідників, що вважають значно перспективною інформаційно-аналітичну продукцію бібліотек на інформаційних ринках. Ця думка підтверджується практичною діяльністю СІАЗ НБУВ та аналогічними структурами в інших бібліотечних установах, що активізуються на цих ринках.
Бібліотечні продукти, створені в результаті синтезу інформації фондів, на аналізі масивів електронної інформації в глобальному інформаційному просторі сьогодні затребувані в системі корпоративних замовників, що пов'язано з прискоренням темпів економічної та інших сфер суспільного життя.
Розвиток електронних технологій сьогодні дає можливість для оновлення традиційних форм бібліотечної роботи, заснованих на наданні фондів для самостійного використання користувачем. Серед них найбільшою популярністю користуються електронні бібліотеки.
Забезпечити керування значними обсягами електронних ресурсів мають спеціальні підрозділи бібліотек. Такі нові підрозділи корисні для сучасних користувачів у процесі створення, пошуку і використання інформації; вони надають якісний безпосередній доступ користувачам до інформації і т. д. [4]. Однак такі підрозділи в бібліотечних закладах потребують кваліфікованих кадрів. Це, з огляду на сьогоднішні економічні можливості бібліотечних закладів, є проблемою досить складною.
На сьогодні стосовно перспектив розвитку електронних бібліотек серед теоретиків існує дві основні точки зору. Так, Я. Л. Шрайберг зазначає, що електронні бібліотеки «відрізняються від традиційних бібліотек не тільки і не стільки тим, що використовують електронний формат видань, а в першу чергу тим, що забезпечують доступ до віддаленого, розподіленого і різнорідного ресурсу за допомогою телекомунікаційних технологій» [5]. Водночас працівники Інституту розвитку інформаційного суспільства Т. В. Єршова та Ю. Є. Хохлов зауважують, що для електронних бібліотек «не менш важливим є вирішення проблеми представлення різнорідної інформації в зручному вигляді для кінцевого користувача» [6]. Останнім часом практика дедалі більшою мірою демонструє те, що в подальшому розвитку електронних бібліотек дедалі більше відчувається необхідність комплексного вирішення і тих, й інших проблем.
Як уже згадувалося вище, необхідність виходу бібліотечних установ на вітчизняний інформаційний ринок є важливою суспільною проблемою, вирішення якої має сприяти утвердженню цих закладів як сучасних інформаційних центрів.
Необхідно зазначити, що сучасний інформаційний ринок - це не лише ринок інформаційних продуктів. Крім інформаційних ресурсів дослідники зараховують до його асортименту також і засоби інформаційного виробництва, зберігання й керування інформацією, включаючи всю множину програмних засобів, наявних носіїв інформації, засобів донесення до споживача потрібної йому інформації та рекламні продукти.
Інформаційний ринок сьогодні є дуже важливою умовою ефективної самоорганізації, розвитку українського підприємництва. Водночас це - ринок інформаційних продуктів, до виробництва яких дедалі більшою мірою залучаються також і бібліотечні установи.
Розглядаючи механізми розвитку інформаційних ринкових відносин в Україні, необхідно мати на увазі також і те, що в українських виробників інформації, у тому числі бібліотечних, з'являються конкуренти. На українських ринках збільшується кількість зарубіжних компаній та зарубіжних інформаційних структур і, відповідно, з'являються ознаки стимулювання ринку ділової інформації.
При включенні бібліотечних установ в інформаційні ринкові відносини має значення також проблема, на яку вказує О. В. Соснін: «Ринок в епоху науково-технічної революції виявляється дуже недосконалим інструментом для регулювання цін на більшість видів сучасної продукції, перетворюється на ніким не регламентований механізм взаємодії між продавцем і покупцем з усіма наслідками, які з цього випливають» [7]. Ця обставина істотно впливає при ціновизначен- ні на інформаційну продукцію, що постачається бібліотечними установами на інформаційні ринки. Разом з тим не можна не погодитися з думкою спеціалістів, які відзначають, що ринкові механізми з їх стимулюванням конкурентоспроможності, оперативності, якості, необхідності застосування прогностичних якостей є на сьогодні ефективною формою розвитку інформаційного виробництва в інтересах суспільного поступу.
Отже, активізація бібліотечних установ у забезпеченні інформаційної насиченості системи національних інформаційних комунікацій і, таким чином, розвитку інформатизації українського суспільства, пов'язана з необхідністю вирішення складних та трудомістких проблем. Проте вирішення їх не лише є суспільно необхідним, але й, з урахуванням існуючого сьогодні потенціалу, абсолютно реальним.
За умов проведення відповідної модернізації така широко розгалужена ще в радянські часи мережа бібліотечних, а також інших культурно- освітніх установ, може дійсно стати ефективним інструментом інформатизації. Вона може сприяти забезпеченню широкого доступу значної кількості громадян, і у першу чергу в сільській місцевості, до сучасних інформаційних ресурсів, сприяти консолідації суспільства, його освітньому, загальнокультурному та творчому розвитку, долучити значну частину громадян до активного суспільного життя, що в кінцевому результаті сприятиме консолідації суспільства взагалі.
Список використаних джерел
Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави : національна доповідь / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. - К. : НВЦ НБУВ, 2009. - С. 547.
Давидова І. О. Бібліотечне виробництво в інформаційному суспільстві : монографія / І. О. Давидова. - Х. : ХДАК, 2005. - С. 226.
Горовий В. М. Бібліотеки як сучасні центри української інформатизації