УДК 025
УДК 025.5+017/019 Юлія ОСТАПЧУК,
аспірантка кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського державного гуманітарного університету
ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «ВІРТУАЛЬНИЙ ДОВІДКОВО- БІБЛІОГРАФІЧНИЙ АПАРАТ» І «ЕЛЕКТРОННИЙ ДОВІДКОВО- БІБЛІОГРАФІЧНИЙ АПАРАТ» БІБЛІОТЕКИ
Аналізуються погляди бібліотекознавців і бібліографознавців на поняття «віртуальний довідково-бібліографічний апарат» і «електронний довідково- бібліографічний апарат» бібліотеки, доводиться правомірність існування означених термінів.
Ключові слова: бібліографічні ресурси, віртуальний довідково- бібліографічний апарат, електронний довідково-бібліографічний апарат.
Довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотеки - це сукупність довідкових і бібліографічних видань, неопублікованих бібліографічних посібників, бібліотечних каталогів і картотек, керівних та узагальнюючих документів, які використовуються під час довідково-бібліографічного обслуговування читачів для пошуку необхідної інформації.
Упровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій у бібліотеках істотно розширює межі ДБА, змінює форму й деякою мірою зміст кожного з його елементів. Ресурси мережі Інтернет є джерелом не тільки бібліографічної й фактографічної, але й повнотекстової інформації, а також графічних, аудіо- та відеоматеріалів. Крім того, Інтернет забезпечує доступ до необмеженої кількості відомостей з різних галузей знання. Наявність електронних складових ДБА дає змогу говорити про формування електронного, у тому числі віртуального ДБА бібліотеки, а отже, про нову якість довідково-бібліографічного обслуговування. Саме тому визначення «віртуального ДБА» і «електронного ДБА» бібліотеки є доволі актуальною на сьогодні темою.
Історіографія віртуального й електронного ДБА бібліотеки поки що не була об'єктом систематичного дослідження і висвітлена недостатньо. Лише загальні питання щодо віртуального ДБА й електронного ДБА були розглянуті у працях В. Степанова, Ю. Столярова, Е. Су- кіасяна, К. Диковської, Л. Тараненко та ін. Єдиної думки між бібліотекознавцями та бібліографознавцями щодо змін, які відбуваються сьогодні в ДБА, не існує. Л. Тараненко вважає, що разом з традиційним формується електронний ДБА [9]. В. Шкаріна заперечує доцільність ділити ДБА бібліотеки на традиційний та електронний, оскільки кожна з таких частин не є цілісною системою згорнутої інформації про документи і знання [11, 12]. Основне завдання нашого дослідження - проаналізувати погляди діячів бібліотечно-бібліографічної справи на поняття «електронний ДБА» і «віртуальний ДБА» та їх місце в бібліотеці як системі, визначити найбільш прийнятні термінологічні рішення.
Існує декілька варіантів визначення терміна «електронний ДБА». К. О. Диковська запропонувала таке визначення електронного ДБА: «Це сукупність електронного каталогу і фактографічних баз даних, довідкових і бібліографічних електронних видань, доступних за допомогою відповідних апаратних і програмних засобів у локальному режимі. У цьому випадку під електронним каталогом розуміється система, що складається з бібліографічних, авторитетних і лексикографічних баз даних» [1, с. 5]. Це правильне визначення, але в ньому нічого не сказано про призначення електронного ДБА. Не зрозуміло також, чому до електронного ДБА віднесено тільки ті його частини, що доступні «у локальному режимі». Цим виразом від електронного ДБА відсікаються електронні інформаційні ресурси інших бібліотек, доступні даній бібліотеці через мережу Інтернет, а також ресурси даної бібліотеки, доступні іншим бібліотекам у віддаленому режимі. Таке рішення навряд чи є правомірним.
Л. Г. Тараненко сформулювала визначення електронного ДБА так: «Це інформаційно-пошукова система, яка містить електронні бібліографічні, довідкові та повнотекстові ресурси, що використовуються для задоволення бібліографічних та фактографічних запитів користувачів» [9, с. 26]. Це визначення абсолютно вірне, але його недолік полягає в тому, що в ньому не сказано про засоби доступу до електронного ДБА, на відміну від попередньої дефініції. Далі в статті йдеться про функції електронного ДБА: «пошук інформації та орієнтація в інформаційних ресурсах» [9, с. 26]. Розгляд ДБА як інформаційно - пошукової системи дає змогу розширити набір функцій електронного ДБА, оскільки інформаційно-пошукова система не тільки забезпечує пошук інформації, але й виконує функції зберігання та виведення результатів пошуку. Вважаємо, що основне завдання електронного ДБА - забезпечити багатоаспек- тний пошук, формування та виведення інформації на екран дисплея.
На нашу думку, електронний ДБА - це сукупність електронних каталогів, баз даних, довідкових і бібліографічних видань, повнотекстових електронних видань офіційних та інших документів, необхідних для швидкого й оперативного пошуку інформації, які доступні за допомогою ЕОМ і використовуються для довідково-бібліографічного обслуговування користувачів.
Багато дискусій виникає під час розгляду співвідношення понять «електронний ДБА» і «віртуальний ДБА». Правомірність використання терміно- елемента «віртуальний» розглядали: В. К. Степанов [4, 5], Ю. М. Столяров [6, 7], Е. Р. Сукіасян [8], К. О. Диковська [1], Л. Г. Тараненко [9] та ін.
В. К. Степанов переконаний, що весь Інтернет можна розглядати, як віртуальний ДБА [5]. Ще в 1996 р. В. К. Степанов описав віртуальний ДБА в бібліотеках Росії, проблеми його впровадження та застосування. Він так визначив поняття віртуального ДБА: «Сукупність довідкових і бібліографічних джерел, які перебувають за межами бібліотеки і використовуються в режимі віддаленого доступу» [4, 5]. Під цю дефініцію підпадають усі бібліографічні ресурси, доступні в онлайновому режимі, а також усі джерела глобальних мереж, які містять довідкові відомості будь-якого типу і виду. Використання ресурсів глобальних комп'ютерних мереж дає змогу значно розширити інформаційний потенціал бібліотеки й компенсувати відсутність цінних вітчизняних і зарубіжних довідкових і бібліографічних видань у фонді конкретної бібліотеки. На думку В. К. Степанова, до віртуальних матеріалів не належать електронні бази даних та енциклопедії на CD-ROM і електронні катало - ги та картотеки тієї бібліотеки, про яку йдеться, оскільки вони фізично перебувають в її межах. Ми згодні з