При опрацюванні наукових збірників публікації аналізують та відбирають важливі з інформаційної точки зору статті, на кожну з яких створюється аналітичний бібліографічний опис. Документ (збірник), в якому вміщений складник (стаття), є ідентифікатором публікації і називається ідентифікуючим документом. Аналітичний бібліографічний опис - бібліографічний опис складової документа (в даному випадку статті із наукового збірника) - складається з двох частин, що містять відомості про елемент (наукову статтю) і відомості про видання (збірник наукових праць), в якому ця стаття опублікована. Отже, схема аналітичного бібліографічного опису виглядає так:

Відомості про складник документа //Відомості про ідентифікуючий документ. - Відомості про місцезнаходження складника в документі. - Примітки.

Розглянемо деякі особливості процесу аналітико-синтетичного опрацювання статей із збірників наукових праць і відображення відповідної інформації в електронному каталозі АБІС «ІРБІС». У системі «ІРБІС» аналітико-синтетичне опрацювання наукових збірників реалізується за допомогою технології дворівневої каталогізації [7]. Перший рівень каталогізації - це наукове опрацювання власне збірника (створення бібліографічного опису, систематизація, предметизація), а також розкриття його змісту (повний перелік статей); другий рівень - аналітичний опис кожної статті.

У результаті такого опрацювання кожна стаття набуває статусу самостійного документа в базі даних «Книга» АБІС «ІРБІС» та надалі може бути використана для пошуку і як самостійна одиниця інформації, і як складова збірника. При цьому автоматично встановлюється зв'язок між збірником і статтями, що дозволяє оперативно переходити по рівнях «збірник - стаття», «стаття - збірник». Також це дає можливість одночасно переглянути перелік усіх статей збірника.

Активно впроваджуючи інформаційні технології в процес формування інформаційного ресурсу бібліотеки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, однак, не відмовляється від традиційних форм роботи і пропонує своїм користувачам як традиційні, так і електронні каталоги. Кожна з цих форм каталогів має свої переваги. Оскільки ця стаття присвячена проблемі формування електронного каталогу, розглянемо деякі його особливості і переваги у порівнянні з традиційним саме для наукових збірників.

По-перше, електронний каталог містить практично повну інформацію про видання, що неможливо для традиційної карткової форми каталогу. Електронний варіант «бібліотечної картки» може вміщувати набагато більше інформації про документ, ніж її паперовий варіант. Що стосується наукових збірників, то однією із суттєвих переваг електронного каталогу є те, що він уможливлює розкриття змісту наукового збірника, - в АБІС «ІРБІС» передбачено спеціальне поле 330: «Зміст», в яке вводиться перелік всіх статей видання, кожна позиція цього поля містить відомості про автора (або авторів), назву статті, місцезнаходження її у збірнику, наявність ілюстрацій, бібліографію. З іншого боку, аналітичний опис кожної статті в електронному каталозі надає практично повну інформацію про видання (науковий збірник), в якому ця стаття опублікована. Отже, електронний каталог надає змогу користувачу переглядати зміст збірників повністю, щоб вибрати потрібні статті, і надалі, використовуючи функцію зв'язку, знаходити ці статті в електронному каталозі. Або навпаки, маючи інформацію лише про одну статтю, можна знайти в електронному каталозі і збірник, і повну інформацію про всі інші статті з цього збірника, в той час, коли традиційна картотека такої можливості не надає, тому що в ній картки на статті з одного збірника розосереджено по різних відділах картотеки.

По-друге, автоматизована бібліотечно-інформаційна система «ІРБІС» пропонує користувачу можливість багатоаспектного пошуку документів з використанням різних пошукових елементів: автор, назва документа (в нашому випадку як збірника, так і статті), ключові слова, предметні рубрики, персоналії,
УДК та ін., і в результаті пошуку - одночасне отримання всього переліку документів за обраним видом пошуку. Фактично, в пошуковій системі електронного каталогу поєднуються можливості алфавітного, предметного та систематичного каталогів. Крім того, до переваг електронної форми каталогу можна віднести високу швидкість та оперативність пошуку, можливість компактного зберігання великого обсягу інформації, широке її розповсюдження завдяки використанню інтернет-технологій.

Отже, автоматизація процесу опрацювання документів уможливлює створення інформаційного бібліотечного ресурсу, у плані повноти інформації, оперативності пошуку досконалішого, ніж традиційний каталог.

Усе це ніяк не зменшує актуальності традиційного каталогу. Формування електронного каталогу не означає відмову від його традиційного карткового аналога. Паралельне співіснування, формування та комплексне використання традиційних карткових та електронних бібліотечних інформаційно-пошукових систем тільки покращує можливості пошуку інформації і обслуговування різних категорій користувачів. Електронний каталог і традиційна картотека наукових статей взаємодоповнюють, але не взаємозамінюють одне одного і працюють в комплексі на загальну мету - максимально якісне забезпечення інформаційних потреб користувачів [5; 8].

Але, безперечно, можна стверджувати, що інтерес до електронного каталогу збільшується, і надалі його роль і місце в інформаційному ресурсі бібліотеки зростатиме.

Формування електронного ресурсу статей із наукових збірників тільки розпочато, але вже очевидно, що цей цікавий і перспективний напрям діяльності бібліотеки має великий потенціал для розвитку. Коротко окреслимо деякі перспективи і можливості вдосконалення в цьому напрямі. По-перше, це формування електронного каталогу наукових статей більш універсального характеру. Сьогодні основна тематика наукових збірників, які підлягають опрацюванню, - педагогіка і психологія, але надалі є можливим створення електронного каталогу наукових статей, який охоплюватиме всі напрями освіти і підготовки