Портал «Наукова періодика України» - проект започатковано у 2006 р. Центром комп'ютерних технологій для представлення відомостей про новітні результати теоретичної та прикладної діяльності установ НАН України. У 2007 р. рамки проекту були розширені - зібрання академічних журналів трансформувалося в загальнодержавний портал наукової періодики.

Інтранет/Екстранет-ресурси - проект започатковано Центром комп'ютерних технологій у 2005 р. для поширення кумулятивної, меморіальної та комунікативної функцій бібліотек на мережеві джерела інформації. Його основна суть - архівування наукової та суспільно значущої інформації українського сегмента Інтернету й вибіркове архівування загальнодоступних зарубіжних джерел інформації.

Система наукових електронних видань України «Бібліотека - суспільству». У межах проекту, започаткованого Центром комп'ютерних технологій у 2003 р., здійснюється формування та поширення на компакт-дисках упорядкованих за галузевою ознакою науково-інформаційних ресурсів провідних бібліотек України. Галузеві серії містять тематичну картотеку обсягом 150250 тис. бібліографічних записів і кілька тисяч повнотекстових документів.

Наукова спадщина України - проект ініційовано Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського й Державною науково- педагогічною бібліотекою України ім. В. О. Сухомлинського у 2008 р. з метою надання суспільству інформації про видатних українських учених, які зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної та світової науки, і повних текстів їх найзначніших публікацій. Одночасно реалізація проекту передбачає вирішення проблеми створення страхових електронних копій наукових видань, що мають наукову та історичну цінність.

Національний формат представлення бібліографічних даних - формат розроблявся у 2001-2004 рр. міжвідомчою робочою групою фахівців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Національна академія наук України), Національної парламентської бібліотеки України (Міністерство культури і туризму України) та Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України).

Почаївський проект - спільний проект Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Бібліотеки Російської академії наук, розпочатий за результатами конкурсу НАН України та Російського гуманітарного наукового фонду. Здійснювався з 2005 р. до 2007 р. У межах проекту проводилися дослідження та укладання ґрунтовного наукового каталогу кириличних почаївських стародруків, примірники яких зберігаються у фондах двох академічних бібліотек - Росії та України; створення електронних повнотекстових копій рідкісних почаївських стародруків; реставрація пошкоджених примірників; укладання альбому художніх прикрас, які використовувалися в почаївських стародруках:

Корпоративна науково-інформаційна мережа. 2002 р. у межах проекту фахівцями Інформаційно-обчислювального центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка проведено роботи з інтеграції локальних комп'ютерних мереж університету та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [2].

Треба відзначити й міжнародну корпоративну взаємодію між бібліотеками. Одним з яскравих прикладів такої взаємодії є проект «Європейська бібліотека» (European Library). Це сумісний некомерційний проект 47 національних бібліотек, що входять в CENL (Конференції директорів національних бібліотек Європи). Мета CENL - поглиблення й зміцнення ролі національних бібліотек. Філософією проекту «Європейська бібліотека» є надання розподіленого доступу до цифрових документів, що фізично зберігаються на серверах окремих національних бібліотек. На сьогодні можна проглянути 150 млн записів на 20 мовах.

У своїх рекомендаціях з питань оцифрування й онлайн доступу до документів, що мають історико-культурну значущість, а також з питань збереження цифрової інформації «Європейська комісія» запропонувала використовувати «Європейську бібліотеку» як відправну точку для створення Загальноєвропейської цифрової бібліотеки. До Загальноєвропейської цифрової бібліотеки увійдуть не тільки національні, а й інші бібліотеки, а також музеї та архіви.

У проекті «Європейська бібліотека» бере участь і НБУВ. Так, через сайт «Європейської бібліотеки» можна ознайомитися з реферативною базою даних українських наукових робіт (база даних містить реферативну інформацію з української наукової літератури в галузях природничих наук, інженерії, сільського господарства, гуманітарних дисциплін та медицини з 1998 р. У квітні 2008 р. база даних містила близько 250 тис. записів і зростала на 3 тис. записів щомісячно) та базою даних повних текстів українських наукових робіт (база даних містить бібліографічні записи та короткі огляди всіх дисертацій, захищених в Україні з 1998 р., а також бібліографічні записи та повні тексти вибраної української наукової періодики та книг).

Одним з перспективних напрямів дистантного обслуговування користувачів є створення електронних або цифрових бібліотек. У цьому контексті прикладом є Російська національна бібліотека, яка з липня 2001 р. почала вибіркове переведення видань, що зберігаються в її фондах, в електронну форму, що поклало початок створенню цифрової бібліотеки РНБ. У РНБ зібрані багаті колекції унікальних матеріалів, деякі з них існують в єдиному екземплярі не тільки в країні, а й у світі.

Електронні бібліотеки (ЕлБ) на сьогодні є одним з напрямів щодо організації електронних інформаційних ресурсів, що демонструє якісні зміни в їх організації, зберіганні та забезпеченні до них доступу [3]. Електронні бібліотеки з'явилися як природний результат еволюції методів обробки, аналізу, зберігання, пошуку інформації й широкого впровадження в практику діяльності людини комп'ютерних і мережевих технологій.

ЕлБ містять різні колекції інформації для використання великою кількістю користувачів, і їх обсяги можуть бути найрізноманітнішими. Порівняно з традиційними бібліотеками електронні мають ряд потенційних переваг:

доставляють інформацію користувачу на місце замовлення інформації - досить мати комп'ютер, підключений до комп'ютерної мережі;

надають більше можливостей з пошуку інформації та її обробки, оскільки практично будь-яке слово в тексті може бути пошуковим виразом;

забезпечують доступ до унікального документа, для роботи з яким раніше вимагалося приїхати в сховище, де він зберігався; дають бібліотекам і архівам можливість забезпечити