Над створенням електронного продукту працює і Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (СІАЗ). Діяльність Служби спрямована на забезпечення інформаційних потреб користувачів цілого ряду замовників, силами СІАЗ готуються огляди оперативної інформації про події в політичному, соціально-економічному, науковому житті. Зокрема, Служба готує цікаві й інформативні щомісячні випуски «Шляхи реформування української науки», в яких оперативно і систематизовано подається фактичний матеріал про розвиток науки в Україні і світі. Для підготовки використовуються українські та зарубіжні сайти наукового спрямування, друкована продукція. На сторінках електронного видання зібраний матеріал про співробітництво наукових і владних структур, міжнародне співробітництво та досвід реформування в науковій сфері, допомогу науки виробництву, основні події в науковому житті України тощо.

НБУВ, будучи однією з найбільших бібліотек у країні і маючи фонд 15 млн одиниць, є науково-дослідним центром і базовою організацією для бібліотек науково-дослідних установ системи Академії наук України, здійснює методичну і координаційну роботу. До складу бібліотечно-інформаційної мережі НАНУ на сьогодні, крім НБУВ, входять Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника, понад 100 бібліотек і 70 інформаційних підрозділів науково-дослідних закладів. Вирішальна роль в організації і координації бібліотечно-інформаційної роботи наукових установ належить Інформаційно-бібліотечній раді НАН України (ІБР) - постійно діючому органу президії НАН України, який курирує бібліотечно-інформаційну систему всіх закладів Академії наук. З 2003 р. головою ІБР був призначений генеральний директор НБУВ, академік НАНУ О. С. Онищенко, завдяки зусиллям якого, як підкреслив президент НАН України Б. Є. Патон, НБУВ рішуче розпочала реалізацію стратегії розвитку бібліотечно-інформаційної справи на основі формування інтегрованих електронних інформаційних ресурсів [5,6].

У методичній діяльності НБУВ орієнтується на співробітництво з біб- ліотеками-лідерами як з головними центрами у сфері інформаційних технологій і комунікацій, якими на сьогодні є бібліотеки Інституту фізики напівпровідників, Інституту біології південних морів імені О. О. Ко- валевського, Головної астрономічної обсерваторії. Зокрема, бібліотека Інституту біології південних морів співпрацює з міжнародними організаціями морської і водної тематики і є членом Європейської асоціації бібліотек і інформаційних центрів у галузі морських наук (EURASLIC), є регіональним тренінг-центром. У 1999 р. бібліотека отримала грант Міжнародного фонду «Відродження» на виконання проекту «Створення центру щодо організації доступу до інформаційних ресурсів Інтер- нет і поширенню електронних публікацій у сфері охорони навколишнього середовища і проблем екології серед бібліотек і громадських організацій Криму і України» [7].

В Інституті фізики напівпровідників як базової організації українського відділення Міжнародного співтовариства з оптичної техніки (SPIE) і Українського відділення міжнародного товариства дисплейної техніки (SID), створена бібліотека праць цих товариств, яка містить 4 тис. томів і 100 компакт-дисків, повні зібрання матеріалів усіх міжнародних конференцій з оптичної техніки і дисплейних технологій.

Наукові бібліотеки інститутів біології південних морів, фізики, електрозварки, монокристалів, ботаніки, Головної астрономічної обсерваторії, Морського гідрофізичного інституту тощо максимально залучають мережеві електронні ресурси, організовують свою роботу як сучасні інформаційні центри. У бібліотечно-інформаційній мережі НАНУ поширюється практика співпраці з міжнародними асоціаціями різних галузей та використання фондів суміжних за профілем установ [6].

Принципово новою формою впорядкування і збереження інформації є розміщення наукових матеріалів у відкритому доступі у вигляді відкритих архівів. Традиційно термін «відкритий доступ» у бібліотечній справі означає можливість читачів вільно брати книги з фонду, але тут йтиметься про безкоштовний доступ до наукової інформації в електронному онлайновому середовищі.

Відкритий доступ (Open Access; ВД) - це «вільний оперативний і стабільний доступ до повного тексту наукових матеріалів через Інтернет». Відмінністю цієї форми розповсюдження матеріалів є також відсутність обмежень щодо використання інформації за національною, географічною та відомчою ознакою. ВД здійснюється в різних формах, серед яких - видання безкоштовних електронних журналів, безкоштовний доступ до публікацій у комерційних базах даних, створення відкритих архівів, за умови, що науковець особисто розміщує інформацію в мережі [8].

Міжнародний рух за можливість розміщення матеріалів у ВД бере свій початок у 90-х роках. Так, у 1998 р. американські бібліотеки об'єднались у консорціум, виступивши з ініціативою створення Коаліції наукових видань і ресурсів (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition - SPARC). Сам факт об'єднання бібліотек у консорціум був обумовлений насамперед необхідністю знайти можливості для підписки на дорогу наукову періодику, адже колективна підписка значно заощаджувала кошти для кожного окремого члена організації. Також SPARC проводила велику роботу щодо захисту прав і фінансових інтересів авто- рів-науковців; консультації, щоб навчити авторів підписанню договорів з видавництвами наукових журналів з метою зберегти авторське право та право розміщувати копії статей на персональних сайтах в Інтернеті. Пізніше SPARC почала сама видавати наукові журнали як альтернативу вже існуючим комерційним, здійснювала допомогу журналам наукових товариств. Зусиллями коаліції була створена база даних наукових статей BioOne, почали виходити «Інформаційний бюлетень» та новостій- ний бюлетень «SPARC e-news», запрацював форум. До американських бібліотек досить швидко приєднались університетські й наукові бібліотеки Європи, які на сьогодні мають своє Європейське відділення у Лондоні (SPARC Europe)