значною мірою орієнтована на виробництво продуктів інформаційної та інтелектуальної діяльності, пов'язаної з виробництвом нових видів інформації та знань, наданням їм форми, зручної для використання іншими людьми. Рівень інформатизації різних сфер громадського життя істотно впливатиме насамперед на науку, освіту, культуру та керування державою.
У роботі з електронною інформацією важливого значення в динамічному ритмі сучасності відіграє часовий фактор: великі обсяги суспільно значущої інформації виставляються на сайтах Інтернету на невеликий проміжок часу, а потім знімаються чи зникають у надрах баз даних і втрачаються для бібліотечних закладів. 12-14 жовтня 2004 р. у м. Київ Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського спільно з Асоціацією бібліотек України і радою директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук - членів Міжнародної асоціації академій наук було проведено Міжнародну наукову конференцію «Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ».
На конференції було розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з участю бібліотек та інформаційних центрів у реалізації національної інформаційної політики. Констатувалося, що вітчизняні бібліотеки та інформаційні центри України є потужними складовими інформаційної інфраструктури держави, їх розвиток характеризується визначенням і впровадженням ефективних механізмів забезпечення науково-інформаційного супроводу політичних та соціально-економічних реформ.
З огляду на необхідність активізації участі бібліотечних установ та науково-інформаційних центрів у формуванні системи інформаційного супроводу суспільних реформ у країні, розвитку аналітичного та прогнозно-маркетингового напряму діяльності бібліотечно-інформаційної сфери, конференція рекомендувала серед багатьох інших напрямів діяльності:
У напрямі наукового опрацювання інформаційних ресурсів: створити інтегровану довідково-пошукову систему розкриття змісту сукупних фондів вітчизняних наукових бібліотек і засобів навігації в глобальних інформаційних мережах, розповсюдження та популяризації відомостей про інформаційні ресурси країни; розвивати корпоративні форми аналітико-синтетичної обробки інформації, забезпечити повноту відображення в системі реферування вітчизняної наукової літератури відомостей щодо публікацій українських учених і фахівців.
У напрямі наукових досліджень і підвищення кваліфікації кадрів: розробити стратегію розвитку бібліотек та інших центрів документальних комунікацій України в глобальному електронному середовищі, напрямів формування єдиного науково-інформаційного простору держави; організувати систему безперервної освіти та підвищення кваліфікації науково-інформаційних і бібліотечних фахівців, розвивати новітні форми навчання (дистанційні, модульні тощо).
Неспроможність введення в обіг суттєвої частини генерованої інформації стосовно навколишнього світу і процесів, що відбуваються в українському суспільстві, обумовлює викривлене уявлення про дійсність, а за умови розвитку цієї тенденції - зростаючу неадекватну реакцію суспільства на навколишнє середовище. Тому величезного значення набуває діяльність інформаційно-аналітичних центрів, які працюють саме з великим обсягом інформації і виконують роль уведення в суспільний обіг наукових знань.
Інформаційно-аналітичні служби або центри називають нині «фабриками думок». «Фабрика думок» - організація, інститут, корпорація або група, що проводить дослідження у сферах соціальної та політичної стратегій, технологій чи озброєння. Зазвичай фінансується за рахунок держбюджету чи приватних клієнтів (Dictionary, 2000). За висловлюванням відомого фахівця з PR-технологій І. Дрора, «фабрики думок» - вогнища зростання, що створюються за рахунок застосування безперервного міждисциплінарного наукового мислення до глибинного вдосконалення процесу формування політики як головної сполучної ланки між владою і знанням.
«Фабрики думок» дають змогу долучитися до вирішення складних загальносуспільних проблем людям, яких з тих чи інших причин не влаштовує робота у традиційних державних, наукових чи політичних структурах, де вони не знаходять повного самовираження.
Розвиток сучасного державного управління, що базується на принципах демократії, закликав до поширення технологій організації «фабрик думок» перш за все в соціальній та економічній політиках і в політиці навколишнього середовища.
Розвиток сучасної наукової парадигми вплинув й на створення нових форм «фабрик думок», які якісно використовують повноцінну міждисциплінарну наукову думку для глибокого поліпшення процесу напра- цювання конкретних практик вирішення проблем, що постають перед суспільством як головна сполучна ланка між владою та знанням.
Введення в суспільний обіг нових наукових знань відбувається методом пошуку їх в інформаційному просторі та створення і наповнення інформаційних баз. Однак інформація, добута з використанням такого методу, може бути успішно використана для подальшої діяльності, проте зберігає свою корисність для користувача в обмежених часових межах.
Методи, використані в процесі створення інформаційно-аналітичної системи, це - лінгвістичний аналіз текстів, метод контент-аналізу, а також комп'ютерні методи опрацювання інформації, методи ведення баз даних. Використовуючи інформаційні джерела, фахівці інформаційно-аналітичних підрозділів методом щоденного перегляду великого масиву різноманітних (державних, галузевих, регіональних, наукових тощо) сайтів відшукують і створюють нові повідомлення про розвиток різних галузей знань, нові відкриття в науці, використовують ці матеріали при створенні баз даних та випуску інформаційно-аналітичних тематичних збірників. Інформація, розміщена на різних сайтах і опрацьована фахівцями інформаційно-аналітичних підрозділів, може бути використана фахівцями багатьох галузей.
Так, цікавим для істориків та археологів буде повідомлення, розміщене 11.09.2009 р. на порталі м. Кіровоград щодо того, що на Новомиргород- щині вперше в Україні розкопали докази існування на території України Стрілецької культури, які знайшли під час археологічних розкопок. В Україні подібна знахідка виявлена вперше. А обговорення існування у світі «фабрик думок» викликало появу в березні 2009 р. першої подібної структури в Україні в м. Дніпропетровськ. Вона була створена в межах діяльності політичної асоціації «Прагнемо змін». Як зазначив президент асоціації «Прагнемо змін» К. Бондаренко, одне зі своїх першочергових завдань учасники «фабрики думок» вбачають у вирішенні проблем місцевого самоврядування. Перше замовлення на проектну розробку «фабрика думок» уже одержала від фонду «Наш дім - Дніпропетровськ».
Відібраний фахівцями