Для розширення соціальної бази ними також використовувалася більш вужча матриця «воїн-визволитель від варварів». Наступний елемент побудови образу надлюдини можна умовно назвати античним. У даному випадку мова йде про використання стародавніх «загально- середземноморських» мотивів: єгипетських, вавілонських, греко-римских. Римська тема активно використовувалася для виправдання боротьби проти варварів - слов'ян. Проте основна роль належала арійсько- давньогерманським символам у расистській інтерпретації, що вказували на глибокий зв'язок з національно-архаїчною традицією, оспіваною у творах А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, Р. Вагнера, новій міфології Третього рейху і фашистської Італії. Християнська традиція Середньовіччя також використовувалася творцями нацистської міфології. Солдати вермахту представлялися лицарями-хрестоносцями, що борються проти східних схизматиків та інших язичників. Наступний елемент - прусський войовничий дух, уособленням якого були легендарні воїни короля Фрідріха II, що своїми перемогами проклали шлях до подальшого політичного об'єднання Німеччини. Мета такого характерного для більшості міфів синкретизму - створення нової системи стереотипів, дія яких розгортається за таким алгоритмом:
предки створили Німеччину (Італію) у жорстокій боротьбі з ворогами;
вони були непереможними героями;
сьогодні Батьківщина знову в оточенні ворогів, які хочуть її знищити;
іди з нами (роби, оскільки велять вожді, які одні знають вірний шлях);
ти врятуєш Батьківщину й станеш безсмертним героєм.
Повертаючись від побудованої на міфах нацистської пропаганди до
бібліотечної справи, слід визначити два пов'язаних між собою важливих для нас моменти. Перший полягає в тому, що соціальна міфотворчість Третього рейху виявлялася в найрізноманітніших формах. Другий - спалювання книг небажаних авторів «вартою» нової держави.
Знищення книг означало істотне зниження можливості вибору в читача. Останньому доводилося ознайомлюватися з творами лише тих авторів, чиї погляди не суперечили нацистській ідеології, заснованій на штучно створених расистських міфах. Таким чином, був перекритий останній канал отримання об'єктивної інформації, до того ж з джерела, що відрізняються значно більшою глибиною порівняно з газетами, журналами, кіно й радіо. Сумний підсумок реалізації цього проекту загальновідомий.
Викладене вище показує, яку важливу роль відіграє бібліотечна справа в переломні моменти історії, коли суспільство наближається до чергової точки біфуркації. Зокрема, у новостворених державах у період соціокультурної трансформації суспільства піддаються активному впливу з боку суб'єктів соціальної міфотворчості. Протиборчі політичні сили задіюють істотно збільшені можливості ЗМІ, Інтернету, кіно, телерадіокомпаній. Щодня люди стикаються зі значними інформаційними потоками. Їх інтенсивність ускладнює можливість критичного осмислення соціально-політичних процесів, що відбуваються. У таких умовах місія бібліотеки в контексті науково-інформаційного забезпечення сталого розвитку суспільства та збереження документальної спадщини України стає Місією з великої букви. Саме бібліотека може сьогодні протистояти створенню штучних міфів у вузькокорпоративних інтересах, що не мають нічого спільного, з загальнонародними. Один з основних засобів протидії створеним сьогодні політичними технологами міфам - це забезпечення найширшого доступу до інформації, у першу чергу до тієї, що містить вікову народну мудрість і ідеї мислителів сьогодення й минулого, які допоможуть вірно оцінити події, що відбуваються, і ухвалити правильне рішення.
У зв'язку з цим цілком можна погодитися з висновками Л. Костенка й М. Сороки про те, що на сучасному етапі розвитку бібліотечної справи «найбільш раціональним є зосередження повного циклу аналітико-син- тетичної обробки документальних потоків (бібліографування, реферування, підготовка оглядово-аналітичних матеріалів) у бібліотеках з подальшим створенням і тиражуванням ними електронних копій науково-інформаційних матеріалів» [6].
Тобто за рахунок створення сприятливих умов для доступу до об'єктивних знань тих членів суспільства, які мають високий інтелектуальний потенціал і часто є «лідерами думок», може здійснюватися протидія деструктивному впливу штучно створюваних міфів на народні маси в цілому.
Таким чином, інститут бібліотеки може в сучасних умовах бути ефективним регулятором міфологічного мислення в соціумі.
Список використаних джерел
Блакуэлл, К., Блакуэлл, Х. Мифология для чайников [Текст] / К. Бла- куэлл, Х. Блакуэлл. - М. : Издательский дом «Вильямс», 2004. - 384 с.
Гуревич, П. Социальная мифология [Текст] / П. Гуревич. - М. : Мысль, 1983. - 175 с.
Вико, Дж. Основание новой науки об общей природе наций [Текст] / Дж. Вико. - М. : ИСА, 1994. - 618 с.
Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу № 32/95-ВР». - [чинний від 27 січня 1995 р.].
Кассирер, Э. «Техника политических мифов» [Текст] / Э. Кассирер // Октябрь. - 1993. - № 7. - С. 153-164.
Костенко, Л., Сорока, М. Функції та статус бібліотеки інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / Л. Костенко, М. Сорока. - Режим доступу: www. nbuv. gov. ua/library/tasks. html , вільний. Заголовок з екрана.
Платон. Избранные диалоги [Текст] / Платон. - М. : ЭКСМО, 2007. - 768 с.
Полисаєв, О. Архітектоніка сучасного міфу : монографія [Текст] / О. Полисаєв. - Т. : Астон, 2008. - 336 с.
Пестов, Н. Политический миф теперь и прежде [Текст] / Н. Пестов. - М. : Издательство «ОЛМА-ПРЕСС», 2005. - 414 с.
Цуладзе, А. Политическая мифология [Текст] / А. Цуладзе. - М. : ЭКСМО : Алгоритм, 2003. - 382 с.