Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





УДК 021 (477) + 027

УДК 021 (477) + 027. 02 (477) Валентина ПАЛЬЧУК,

мол. наук. співроб. НБУВ

Інформаційно-аналітична структура сучасної бібліотеки

У статті висвітлено основи сучасної організації інформаційно-аналітичної роботи бібліотек, вироблення методології дослідницької техніки шляхом аналізу змісту матеріалів про стан і властивості суспільної дійсності на основі застосування передових методів моніторингу й оброблення інформації (знань), посилення аналітичної і прогнозної складової в інформаційно-аналітичних матеріалах, використання електронних інформаційних технологій.

В умовах процесів глобалізації відбулися істотні зміни всієї інформаційної сфери зі становленням якісно нового рівня інформаційної культури й інформаційного середовища соціуму й всіх його складових. Ці процеси зумовили не тільки зростання обсягів інформації й забезпечення доступу до масивів знань, а й переосмислення значення інформації (знань) у системі стратегічних ресурсів, від яких залежить рівень розвитку суспільства. Вони включають взаємопов'язані і взаємообу- мовлені пріоритетні напрями щодо забезпечення повного використання якісної, релевантної і своєчасної інформації (знань) у всіх суспільно важливих галузях ділової активності суспільства, у тому числі і у сфері державного управління.

Суть організації результативної роботи сучасних інформаційних установ щодо задоволення інформаційних потреб суспільства полягає в тому, що «на будь-який попит інформаційна сфера відповідає практично миттєвим збільшенням відповідної продукції (послуг) чи появою нових» [3]. За дослідженнями фахівців, сучасний інформаційний сервіс розвивається в напрямі максимального задоволення інформаційних потреб конкретних категорій користувачів (науковців, спеціалістів сфери економіки, політиків, державних службовців, представників владних структур та ін.) в їх практичній діяльності.

З урахуванням сучасних тенденцій інформаційної інфраструктури можна стверджувати, що рівень розвитку бібліотечної діяльності, як одного з важливих її елементів, визначається не стільки формуванням значних обсягів інтелектуально-інформаційних ресурсів і забезпечення зручного доступу до них засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій, скільки інтенсивністю їх використання відповідно до потреб суспільства. Тобто ступенем перетворення і «підготовки не будь-якої інформації (знань), а лише тієї її частини, яка має чітке функціональне призначення» [11], в інформаційні продукти і послуги для здійснення ефективної діяльності.

У цьому контексті важливою стає думка дослідників, що при генерації інтелектуально-інформаційних ресурсів «інформація і знання, розміщенні в них, без урахування реальних інтересів користувачів стають мертвим капіталом» [4].

У зв'язку з цим на передній план дедалі нагальніше висуваються питання аналізу й оцінки стрімко зростаючих потоків інформації (знань), їхнього якісного добору й організації відповідно до потреб відповідної категорії користувачів.

Потребу в оперативно підготовленій інформації (синтезованій інформаційно-аналітичній, оглядово-аналітичній, прогнозно-аналітичній продукції) відчувають управлінські структури. Виникають серйозні проблеми у відповідної категорії користувачів: вони стикаються з величезними обсягами фрагментованих і суперечливих інформаційних потоків, в яких потрібно знайти й ефективно використати лише необхідну для їх власної діяльності інформацію. Характерною ознакою цієї категорії користувачів є те, що в їх діяльності особливо виявляється дефіцит часу при гострій потребі в якісно обробленій інформації (знаннях) для швидкого прийняття суспільно значущих рішень.

Відповідно до динамічних процесів суспільного розвитку вони потребують швидкої організації цілеспрямованих масивів інтелектуально-інформаційних ресурсів, що відображають закономірність розвитку суспільних процесів, сприяють державним органам своєчасно й ефективно відпрацьовувати шляхи і методи вирішення широкого спектра проблем соціально-економічного й культурно-політичного характеру.

Поряд із цим варто зауважити, що державотворча діяльність вимагає спеціальних процесів інформаційного обміну, встановлення та підтримки постійних зв'язків між владними структурами, державою і суспільством. На сьогодні залишаються актуальними висновки, зроблені дослідниками, про те, що в Україні «розбудова держави явно випереджає розбудову суспільства і тому інститути влади часто немов би зависають над прірвою: їм не зовсім зрозуміло, які цінності та інтереси суспільства вони мають відстоювати й захищати...» [2].

У сучасній соціотехніці управління особливе значення має оптиміза- ція інформаційно-аналітичного забезпечення цієї діяльності, оскільки будь-яка керована система не в змозі функціонувати без налагодження надійного та оперативного зв'язку між суспільством і органами влади та виробляти відповідні рішення без повної, достовірної та оперативної інформації. «Вона є не просто впорядкованим набором фрагментів проблемної галузі, а цілісною картиною, що відображає об'єкт управління в зручному для сприйняття ракурсі» [8].

Ідеться про інтелектуальні технології аналітики оброблення неструк- турованої інформації (знань), на основі яких, зокрема, готується синтезована, оглядово-аналітична, прогнозна, експертна інформація (знання), до якої можна віднести аналітичний огляд видань з основними ідеями, думками з даної проблеми, що дає змогу прослідкувати еволюцію її розвитку, виявити певні закономірності, окреслити на базі аналізу великого масиву інформації вузькоспеціальне питання тощо.

Ці завдання входять у комплекс робіт інформаційно-аналітичних служб (підрозділів), що створюються відповідно до сучасних потреб на аналітичну продукцію та стають важливими елементами інформаційної інфраструктури. Більше того, вони здійснюють дослідження найактуальніших проблем політичного та соціально-економічного розвитку суспільства, надають рекомендації щодо уникнення небажаних ситуацій як для держави в цілому так і для окремої галузі чи компанії, що сприяє адекватному реагуванню на динамічні зміни у всіх сферах через систему інформаційної інфраструктури.

Створювані у відповідності до пріоритетних напрямів розвитку інформаційної інфраструктури щодо забезпечення сучасних інформаційних потреб такі підрозділи ввійшли в загальну систему бібліотечного обслуговування, займаючись пошуком, структуруванням масивів інформації (знань), формуванням БД з актуальних питань суспільного розвитку, економічних перетворень, аналізом періодики, нової монографічної літератури, введенням в обіг знань, інформаційною підтримкою комплексних аналітичних досліджень.

На сучасному етапі посилення ролі інформаційно-аналітичної діяльності в забезпеченні суспільних потреб переваги відповідних цьому напряму роботи структур бібліотек визначаються насамперед наявністю доступу до величезних


Сторінки: 1 2 3 4





Наступні 7 робіт по вашій темі:

Культурно-просвітницька діяльність Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського: основні етапи розвитку - Стаття - 9 Стр.
провідний інженер відділу технологій електронної обробки інформації НБУВ - Стаття - 9 Стр.
Президентська політика сприяння розвитку бібліотечної справи в країнах світу - Стаття - 9 Стр.
Ефективність використання інформації у забезпеченні впровадження моделі сталого розвитку - Стаття - 8 Стр.
РОЗШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРИСУТНОСТІ БІБЛІОТЕК В ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩІ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЗАЄМНОГО ОБМІНУ ГІПЕРПОСИЛАННЯМИ - Стаття - 8 Стр.
АКАДЕМІЧНІ ВИДАННЯ УКРАЇНИ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ - Стаття - 11 Стр.
УДОСКОНАЛЕННЯ НАУКОВОГО СУПРОВОДУ СУСПІЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ В УКРАЇНІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ БІБЛІОТЕК (З ДОСВІДУ СІАЗ НБУВ) - Стаття - 10 Стр.