середини 50-х років і до другої половини 60-х років відділ масової роботи знову був реорганізований у сектор. У цей період не тільки організовуються книжкові виставки, а й починаючи з 1959 р. активно проводиться лекторська робота спільно з товариством «Знання». На початку 60-х років простежується тенденція активного зростання науки, удосконалення диференційованого обслуговування й поступового переходу на пріоритетне обслуговування науковців і наукових установ.
П'ятий етап - 1965-1991 рр. Бібліотека працює як ЦНБ АН УРСР . Цей період у сфері культурно-масової діяльності відзначався посиленням наукового змісту пропаганди фондів, що, безумовно, було пов'язано з отриманням наукового статусу бібліотекою та розвитком наукового напряму з історії культури, передусім, книжкової . Від куль-турно-ма- сової діяльності, яка використовує форму роботи із широкими колами народних мас переважно в контексті народного просвітництва, бібліотека трансформує до культурно-просвітницької, яка базується на ґрунтовному науковому вивченні фондів та залученні цього знання не лише до суто наукового, а й соціального обігу в науково-популярній формі. Цим завданням відповідав зміст виставок, лекцій, екскурсій, читацьких конференцій, завдання науково-бібліографічної популяризації знань, інформаційно-консультаційна та частково - інформаційно-довідкова робота. Сектор масової роботи, який існував у складі відділу обслуговування, проводив цю роботу, спираючись на діяльність багатьох відділів бібліотеки, і тим самим забезпечував інтеграцію здобутків бібліотеки та її культурно- просвітницької та науково-інформаційної діяльності.
У цей період культурно-просвітницька робота набула наукових засад, які спиралися на глибоке вивчення культурних процесів у суспільстві, а наукова популяризація книги стала формою її репрезентації не вузьким прошаркам населення, а всьому суспільству. У цій діяльності новоствореному відділу інформаційно-масової роботи відводилася не лише виконавча, а й координуюча роль, оскільки в процесі пропаганди книги та культури брали участь наукові та виробничі підрозділи бібліотеки. Відділ істотно збагатив свою діяльність, вивів її на новий науково-інформаційний рівень, упровадив у діяльність багато нових форм та методів такої діяльності.
Шостий етап - 1992-2000 рр. Із здобуттям незалежності відбувається підвищення ролі бібліотек у суспільстві та їх розвиток у контексті нового соціально-культурного виміру українського суспільства. Куль - турно-просвітницька діяльность бібліотеки набуває фундаментального значення як для бібліотеки загальнонаціонального рівня, що повертається до тих принципів, які були закладені фундаторами в 1918-1919 рр. Вона істотно вдосконалює форми та методи роботи. Визначається новий зміст поняття культурно-просвітницької функції.
Важливу роль відіграє створений у 1992 р. Культурно-просвітницький центр, основними напрямами діяльності якого стали: виставкова діяльність, проведення конференцій, читань, нарад, семінарів, організація екскурсій, проведення творчих зустрічей, літературних та музичних вечорів, проведення комплексних заходів, організація діяльності клубів та лекторіїв, презентація нових книг та виставок, публікація інформаційних та рекламних видань, каталогів виставок, культурний обмін виставками з країнами близького і далекого зарубіжжя, організація хронік подій, інформації про видання, каталоги виставок, події та заходи в онлайн-режимі на сайті бібліотеки. Національна бібліотека дедалі більше перестає бути тільки місцем зберігання друкованих видань із просвітницькими функціями. Вона переростає в культурно-інформаційний центр, що активно включається в соціогуманітарний контекст суспільства.
Виходячи з функцій національної бібліотеки, культурно-просвітницька діяльність НБУВ активізувалася й набула важливого значення в культурному житті країни. Тривало співробітництво з міністерствами, відомствами України, творчими спілками, громадськими та політичними організаціями, посольствами та іноземними представництвами у країні щодо питань організації спільних культурних заходів. Культурно-просвітницька діяльність істотно збагачується. У бібліотеці діють виставкові зали та арт-галереї, де поєднується репрезентація книжкового фонду бібліотеки і творів образотворчого та фотомистецтва, тим самим виставляються книжкові фонди і відповідний їм історико-куль- турний візуальний ряд.
В активній діяльності щодо популяризації історико-культурних фондів бібліотеки, розкритті універсальних фондів НБУВ брали участь усі спеціалізовані підрозділи бібліотеки. НБУВ видала понад 40 фундаментальних каталогів та покажчиків, що розкривали унікальні фонди бібліотеки, заповнювали лакуни в знанні про книгу як фактор культури, проводила пропаганду її діяльності, знайомила з історією, сьогоденням та перспективами наукової, бібліотечно-інформаційної, видавничої та культурно-просвітницької діяльності бібліотеки.
Сьомий етап - початок ХХІ ст. відзначений розвитком інформатизації, електронних ресурсів, цифрових технологій, які розширюють можливості культурно-просвітницької діяльності, надають необмежені можливості представлення діяльності бібліотеки в Інтернеті, формування культурно-інфромаційних ресурсів та підготовку оперативної інформації, у тому числі організація хронік подій, інформації про видання, каталоги виставок, події та заходи в онлайн-режимі на сайті бібліотеки. Основний напрям діяльності - використання своїх фондів для науково- просвітницької діяльності. Національна бібліотека перестає бути тільки місцем зберігання друкованих видань із просвітницькими функціями. Вона переростає в культурно-інформаційний центр, що активно включається в соціогуманітарний контекст суспільства. Це свідчить про трансформаційні перетворення культурно-просвітницької діяльності в культурно- інформаційну. Нові інформаційні технології істотно змінюють діяльність та функції бібліотеки. З'явилися нові можливості інформаційної роботи через бібліотечний портал, де організований спеціальний розділ щодо важливих подій у житті бібліотеки, публікуються виставки онлайн, каталоги, фотоінформація тощо.
Важливу роль у культурно-просвітницькій та культурно-інформаційній діяльності бібліотеки відіграли комплексні наукові та науково- просвітницькі заходи, на які було зроблено основний акцент за останні 10 років, що дало змогу уникнути другорядності і дріб'язковості в доборі тематики та позбутися малозначущих або застарілих форм у проведенні масових заходів різних рівнів.
Усе це створює неповторний імідж бібліотеки, яка сьогодні реалізує всі свої соціокультурні функції - народну, наукову, національну.
Список використаної літератури
Дубровіна, Л. А., Онищенко, О. С. Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918-1941 [Текст] /