УДК 004. 4,24 : 02 Антон ВІТУШКО,

провідний інженер відділу технологій електронної обробки інформації НБУВ

Прикладні інформаційно-аналітичні системи для автоматизації організаційно-управлінської діяльності бібліотек

Стаття присвячена аналізу існуючих прикладних систем автоматизації діяльності бібліотек. Досліджено доцільність упровадження інформаційно-аналітичних систем у бібліотечні процеси, конвертації старих систем у нові, перспективи подальшого розвитку в новій якості.

Рівень розвитку бібліотек набуває дедалі більшого значення як важливий індекатор стану розвитку інформатизації в Україні і по- зиціювання її в міжнародному інформаційному просторі. Оснащення бібліотек сучасними програмно-апаратними системами й засобами перетворює їх не тільки в необхідне і зручне джерело знань, але й в один з найважливіших елементів науково-технічного й соціального прогресу суспільства. Без автоматизації або при неправильному підході до неї бібліотека стає місцем збереження великої кількості джерел інформації, які не можуть ефективно використовуватись [1].

Основним проблемам і принципам розробки сучасних автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем присвячені роботи: Я. Шрайберга, Б. Бочарова. Було сформовано визначення таких понять, як автоматизація та інформатизація бібліотечного процесу, що полегшило розуміння етапів автоматизації бібліотечно-інформаційних систем. Описано бібліотеку як об'єкт автоматизації: представлена схема формального опису, структуризація і моделювання на етапі проектного дослідження інформаційно-аналітичної системи. Автоматизацію бібліографічних баз даних теоретично обґрунтувала Л. Філіппова.

Економічні аспекти функціонування інформаційно-аналітичних систем поряд із Я. Шрайбергом досліджуються у работах Ф. Во- ройського, Л. Альошина. В цих работах дається економічна оцінка інтеграції, експлуатації та конвертації сучасних систем обробки електронної інформації.

Розробка принципів побудови ефективних автоматизованих бібліотек і бібліотечно-інформаційних систем базується на використанні оптимальних за складом програмно-апаратного й технологічного забезпечення і є важливим й актуальним завданням не тільки й не скільки для окремих бібліотек, систем бібліотек, відомств, скільки для держави й суспільства в цілому.

Створення автоматизованих систем керування бібліотеками дає змогу:

підвищити ефективність роботи підрозділів;

оперативно одержувати інформацію, необхідну для ефективного прийняття управлінських рішень;

виключити дублювання інформації;

зменшити вплив людського фактора на етапах електронної обробки інфрмації, повязані з виконанням значних обсягів однотипних операції;

створити технології інтелектуальної обробки інформаційних масивів тощо.

Упровадження автоматизованої системи дає можливість вирішити питання вдосконалення якості збирання інформації. Але досягти гармонійного функціонування єдиної автоматизованої системи керування бібліотекою з точним виконанням запитів користувачів досить складно. Тому в деяких випадках доцільно вирішити питання автоматизації окремих підрозділів бібліотеки, окремих напрямів адміністративної діяльності. Разом з тим упровадження навіть найпростіших елементів системи забезпечує можливість розвитку автоматизації - шляхом поступового переходу до більш комплексних рішень або інтеграції впровадженого рішення з іншими програмами системи.

Який би підхід до автоматизації не був обраний - закупівля вже розробленої системи та її адаптація або розробка своєї власної, - при її впровадженні необхідно дотримуватися певних етапів .

При цьому нормування електронного каталогу - важливого елемента автоматизованої бібліотечної технології - не завжди може бути першим її етапом. Для вироблення оптимальної стратегії діяльності бібліотеки на перше місце може бути винесено запуск комп'ютерного обліку читачів або комп'ютерну диспетчеризацію запитів [1].

Порядок розробки і впровадження системи автоматизації визначається безпосередньо на місці, виходячи з першочергових завдань бібліотеки й інтересів читачів. Для інформаційного центру вихід у зовнішні мережі Інтернет через онлайновий доступ може вважатися однієї з першочергових завдань, тоді як для бібліотеки поряд із вирішенням данного завдання дуже важливою є автоматизація власних технологій [2].

На початковому етапі автоматизації організаційно-управлінської діяльності постає питання вибору нового програмного забезпечення, вирішення якого залежить від певних потреб та обсягу бюджетних коштів, які виділяються на автоматизацію. При цьому слід мати на увазі, що, замовляючи зарубіжну систему, необхідно буде платити:

за базову установку з урахуванням погоджених обсягів підтримуваних баз даних і кількості робочих станцій. Як правило, ціна прямо залежить від цих двох факторів і при їхньому збільшенні буде необхідна істотна доплата до базової ціни;

за оновлювані версії;

за технічну підтримку, консультації;

за навчання;

за внесення змін і проведення доробок відповідно до вимог замовника.

Разом з тим основні зарубіжні системи є продуктом, адже індустрія закордонного виробництва засобів бібліотечної автоматизації розробленим на належному рівні розвивається вже давно й опирається на розвинуту комп'ютерну базу, постійно вдосконалювані інформаційні технології прийому, зберігання, обробки й передачі інформації.

Крім фінансових питань, під час придбання зарубіжного продукту треба також чітко усвідомлювати, що стандарти, правила, кодування в цих системах відрізняються від вітчизняних і потребують адаптації до наших умов. І ця адаптація має включати не тільки конвертацію правил і кодувань, але й зміну вихідних форм, звітно-статистичних і управлінських схем і т. п.

З погляду основного сервісу для персоналу бібліотеки й користувачів кращі вітчизняні та російські розробки не поступаються західним. На жаль, кількість конкурентоспроможних вітчизняних та російських розробок останнім часом зменшилась. Однією з причин цього є або повне припинення, або нерегулярне відновлення фірмами-виробниками СУБД своїх систем, що є базовими платформами ряду систем: DBASE, Clipper, FOXBASE, PARADOX і ін [1]. До того ж ці СУБД ніколи й не були орієнтовані на роботу із структурами зі змінною довжиною запису, розгалуженим індексуванням і вимогою забезпечення багатоаспектного релевантного пошуку.

Інша проблема - спроможність систем забезпечити підтримку нових завдань, наприклад підтримку власного веб-сервера для Ін- тернету, роботу з повнотекстовими базами, створення й підтримку лінгвістичних трансляторів, тезаурусів, систем authority та ін. [3]. Бібліотеки, які вже працюють у раніше придбаній системі, мають проблеми