з тим, що вона не тільки не підтримує (і, напевно, не зможе підтримувати) нові технологічні режими, але й починає «збоїти» при досягненні певного обсягу інформації (кількості записів). З іншого боку, у реалізації вітчизняних систем, які можуть і підтримують «старі» і «нові» технологічні режими, можуть і вже починають конкурувати з західними продуктами.
Під час вибору вітчизняного продукту варто враховувати такі моменти, які мають забезпечувати системи автоматизації:
підтримка баз даних з урахуванням розвитку й постійного збільшення кількості записів;
підтримка декількох кодувань кирилиці й автоматичного перекодування;
забезпечення роботи з повними текстами й графічними зображеннями;
наявність засобів розробки й підтримки власного веб-сервера;
наявність засобів створення й підтримки лінгвістичних і сло- варно-тезаурусних систем;
наявність комплекту документації й інструкцій;
забезпечення навчання на регулярній основі;
регулярне відновлення, постачання нових версій і технічний супровід на прийнятних умовах;
наявність «гарячої лінії» для консультацій і довідок.
Варто приділити уваги вибору платформи для системи автоматизації, яка становить той базовий набір програмних засобів, що був обраний розроблювачем для побудови своєї системи. Як правило, існують два види платформ:
СУБД і прирівняні до них організовані програмні засоби зберігання й переробки інформації (DBASE, CLIPPER, CDS/ISIS, IN- FORMICS, ORACLE і ін.),
мовні засоби, тобто, як правило, мови високого рівня, якими користуються для написання засобів підтримки баз даних, і комплекс додатків, що підтримує необхідні функції системи автоматизації (КОБОЛ, ФОРТРАН, ПАСКАЛЬ,С, С++ і ін.) [4].
Сьогодні друга - мовна платформа - як окремий клас не використовується, і фірми-виробники замінили свої системи, раніше написані на мовній платформі, на використання того або іншого типу СУБД. Мови залишилися для написання й модернізації як самих СУБД-платформ, так і для розширення й розвитку їхніх функцій, які складно реалізувати на внутрішніх мовах СУБД.
Варто також мати на увазі той факт, що ряд «старих» платформ практично не розвивається й відмирає (DBASE, CLIPPER), хоча FOXBASE, FOXPRO і певною мірою PARADOX, які належать до того ж класу, продовжують підтримуватися фірмами-виробниками й усе ще використовуються розробниками систем бібліотечної автоматизації.
Сучасні СУБД мають трьох явно виражених лідерів світового класу: ORACLE, INFORMIX і SYBASE, що покривають собою понад 90 % світового ринку комерційних платформ підтримки баз даних, а також ряд інших СУБД «другого ешелону»: ADABAS, DB2, INTERBASE і ін., що відповідають сучасним вимогам організації й підтримки структурованих інформаційних масивів [1].
Найбільш широковідомі й розповсюджені західні системи бібліотечної автоматизації: DYNIX (HORIZON), VTLS, INNOPAC, ALEPH, GEAC і ін., як правило, використовують головні світові СУБД і мають спеціальні угоди з їхніми власниками про їх «пакетне» поширення. Це означає, що бібліотека-користувач системи автоматизації зобов'язана також купувати СУБД або у фірми-влас- ника, або через будь-якого дилера, у тому числі - постачальника системи автоматизації [4].
СУБД теж оновляється щороку й вимагає своєї актуалізації на місці. Це призводить до додаткових витрат, які становлять загрозу подальшій ефективності використання систем автоматизацій.
Звертає на себе увагу також те, що велика кількість функцій і можливостей сучасних СУБД не використовується та й не потрібна бібліотекам. Принаймні на перших етапах автоматизації (три-п'ять років як мінімум). До того ж, витрати на саму платформу та її актуалізацію для бібліотеки мають бути мінімальні або зведені до нуля. Це може бути вирішено тільки двома шляхами: шляхом використання спеціально розробленої сучасної платформи, безкоштовно розповсюджуваної для бібліотек, як напри- клад CDS/ISIS, або шляхом централізованої державної закупівлі однієї із СУБД в однієї з фірм для великої кількості бібліотек. Системи автоматизації CDS/ISIS та існуючі додатки до бібліотек, зокрема ІРБІС, можуть бути одним з головних компонентів такої схеми.
CDS/ISIS є розвинутим інструментальним засобом створення й підтримки бібліотечно-інформаційних баз даних і технологій, що за допомогою розробки додаткових модулів дає змогу створювати сучасні інтегровані системи бібліотечної автоматизації. Головна особливість CDS/ISIS, - полягає в тому, що система (пакет) розроблялася ЮНЕСКО спеціально для бібліотек, архівів, музеїв і документально-інформаційних служб і, щоб забезпечити легальну дистриб'юторську підтримку в усьому світі безкоштовно, у тому числі й в усіх актуалізованих версіях. CDS/ISIS сьогодні використовується в 78 країнах світу. Великі дистриб'юторські центри, асоціації й групи існують у Великобританії, Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Аргентині, Бразилії, Росії, Україні, Білорусі, Мексиці й інших країнах (усього понад 50 офіційних дистриб'юторів) [1].
Існуючі версії системи придатні для IBM PC-платформ, машин середнього класу й для операційних систем MS DOS, UNIX, VAX/VMS, WINDOWS і NOVELL.
CDS/ISIS дає змогу створювати й обробляти структуровані бази даних, працювати з текстовими файлами, зображеннями. Специфічною особливістю системи є те, що вона була спроектована для маніпулювання з полями змінної довжини, що забезпечує оптимальне використання простору для зберігання даних і надає повну волю у визначенні кожного поля.
Серед зареєстрованих користувачів системи більше тисячі наукових установ, сотні національних бібліотек, міжнародні та вітчизняні культурні організації, архіви, музеї, лікарні в багатьох країнах світу.
У принципі, за допомогою CDS/ISIS можна побудувати будь-які сучасні автоматизовані бібліотечні й інформаційні системи, зважаючи на те, що, з одного боку, внутрішні механізми системи спеціальним способом сконструйовані для швидкого пошуку й підтримки структур зі змінними полями, а з іншого - відкритість і модульність програмних засобів дають змогу приймати додаткові модулі на будь-яких мовах. Крім того, ряд функцій легко й ефективно реалізуються за допомогою вбудованого ПАСКАЛЯ й мови форматування.
Пакети ІРБІС