УДК 027:004.738.5

Наталія ВІТУШКО,

заввідділу СІАЗ НБУВ

РОЗШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПРИСУТНОСТІ БІБЛІОТЕК В ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩІ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЗАЄМНОГО ОБМІНУ ГІПЕРПОСИЛАННЯМИ

У статті розглядаються шляхи розширення інформаційної присутності бібліотечних установ в інтернет-середовищі, аналізуються можливості такого інструменту інтернет-маркетингу, як гіперпосилання.

Ключові слова: бібліотека, веб-сайт, гіперпосилання, інформаційна присутність, інтернет-середовище, індекс цитування.

Використання інформації як невичерпного ресурсу розвитку разом із сучасними досягненнями в галузі інформаційних та телекомунікаційних технологій поклало початок формуванню глобального інформаційного суспільства, яке надає людству нові необмежені можливості, насамперед у галузі інтелектуалізації суспільного виробництва.

Розвиток інформаційного суспільства неможливий без участі бібліотек - традиційних центрів зберігання, створення та використання інформаційних ресурсів, зосередження методів пошуку та структуризації знань [1].

Просування їх ресурсів в інформаційному середовищі є важливим завданням державної інформаційної політики. Цього вимагають сьогоднішні реалії, пов'язані з необхідністю введення в суспільний обіг потрібного для подальшого розвитку знання, виконання вимог Закону України «Про інформацію» [ст. 9. «Право на інформацію» (Розділ I.)] [2].

Одним із засобів вирішення порушеної проблеми є Інтернет. За даними компанії InMind, з 2006 по 2008 рр. кількість українських користувачів Інтернету зросла на 83 %, а наприкінці квітня 2010 р. в українському сегменті Інтернету нараховувалося близько 12,5 млн активних користувачів на місяць. У світі частка щорічного збільшення кількості користувачів становить у середньому 20 % [4]. Орієнтуючись на ці дані, можна зробити висновок, що налагодження оптимальної присутності бібліотек у мережі дасть змогу розширити коло користувачів їх ресурсами в географічному плані й за рахунок різних соціальних верств населення.

Однією з головних переваг Інтернету як рекламного майданчика для просування інформаційних ресурсів бібліотечних установ на інформаційному ринку є можливість фокусування реклами на конкретну цільову аудиторію.

Кілька років тому сайти українських бібліотек в основному відігравали роль візиток, забезпечуючи доступ користувачам лише до інформації, що презентує бібліотечну установу (керівництво, контакти, режим роботи, обсяги фонду). Сьогодні ситуація змінилася. Поступово веб-сайт став для багатьох бібліотек не просто потужним маркетинговим інструментом, але й дав змогу спростити користувачам доступ до своїх фондів, збільшити їх коло, незважаючи на географічні прив'язки, розширити кількість інформаційних послуг, встановити постійний дис- тантний контакт з читачами, проводити дослідження актуальності бібліотечної послуги та бібліотечного інформаційно-аналітичного продукту на інформаційному ринку.

Для більш ефективного використання вказаних можливостей бібліотечного веб-ресурсу його треба зробити популярним для користувачів мережі. Разом з тим кількість сайтів в Інтернеті зростає в геометричній прогресії. На тлі цих процесів його відвідувачам дедалі важче стає знайти необхідний електронний ресурс, а ресурсу - свою цільову аудиторію.

Одним із засобів підвищення популярності сайту, на думку мережевих фахівців (Я. Нільсен), є його гармонійний веб-дизайн із використанням основних положень юзабіліті , від якого залежить 50 % успіху інтернет-ресурсу. Інші (Д. Вестергрен) віддають перевагу створенню якісного контенту , регулярне оновлення якого є стабільним процесом. Такий контент примушує інші сайти посилатися на нього з метою підвищення власного рейтингу. Однак його створення є тривалим процесом. Зокрема, розміщення нової інформації на бібліотечному веб-ресурсі вимагає: наявності в бібліотеці робочого місця, оснащеного комп'ютерною технікою; співробітника, який володіє новими технологіями; робочого часу, витраченого на переведення друкованої інформації в цифрову; фінансів, відповідно витрачених на оплату проведеної роботи.

Є і третій шлях, який не відкидає попередні, а є лише тактичним заходом у тривалій стратегії розширення інформаційної присутності бібліотечних установ у електронному інформаційному середовищі. Без значних фінансових витрат і в максимальному режимі використати можливості світової інформаційної мережі можна за допомогою взаємного обміну банерами з логотипами установ або гіперпосиланнями на власні веб-ресурси зі спорідненими структурами в інформаційному середовищі [3], тобто з іншими бібліотеками.

Стосовно обміну банерами й користування ними, то цей шлях дещо ускладнений сучасними технічними можливостями користувачів: значна їх кількість використовує малопотужні лінії Інтернету, які не дають змогу закачувати обтяжені графічними об'єктами сайти до оперативної пам'яті комп'ютерів і в тимчасові файли браузера.

Розміщення гіперпосилань не створюють таких ускладнень. Інформаційне середовище WWW базується на технології, в основі якої лежить концепція зв'язування документів за допомогою гіперпосилань. Саме вони об'єднали Інтернет у єдиний простір, давши користувачам можливість вільно пересуватись у ньому. Крім того, перевагою гіпертексто- вих посилань перед банерами є можливість їхнього гармонійного вбудовування в контент сайту. Невеликий розмір текстових посилань надає можливість їм швидко завантажуватися в браузер, знижуючи втрати показів, зумовлені тим, що відвідувач може не дочекатися остаточного завантаження й перейти на іншу сторінку. Побачити гіперпосилання можна навіть у браузерах з відключеною графікою.

Розглянемо механізм використання гіперпосилань для популяризації веб-ресурсів бібліотечних установ у мережі і, відповідно, для розширення їхньої наявності в інтернет-середовищі.

Правильне використання гіперпосилань є важливим чинником підвищення популярності сайту, оскільки як складова його навігації, вважає один з засновників юзабіліті Я. Нільсен, гіперпосилання дає відвідувачу відповідь на запитання: «Куди я можу піти?» [7].

Однак як інструмент інтернет-маркетингу гіперпосилання є ефективним лише в поєднанні з можливостями і якостями пошукових систем, які допомагають орієнтуватися в Інтернеті. За даними фахівців, статистичний інтернет-користувач шукає необхідні інформаційні ресурси двома шляхами: 80 % - за допомогою пошукових систем, 20 % - використовує інші можливості пошуку (тематичні веб-портали, електронні бібліотеки тощо).

Отже, орієнтуючись на цю більшість, можна зробити висновок, що популяризація будь-якого електронного ресурсу, зокрема бібліотечного, сприяє