УДК 027.08:004

Світлана ГОРОВА,

бібліограф I кат. НБУВ

СТАНОВЛЕННЯ АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ БІБЛІОТЕК В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

У статті розглядається бібліотечна аналітика в контексті розвитку потреб користувачів, пов'язаних з необхідністю освоєння значних обсягів суспільно значущої інформації, розміщеної у фондах бібліотек.

Ключові слова: аналітика, аналітична діяльність, предметна сфера державного управління, інформаційна діяльність, інформаційно-аналітична діяльність, моніторингова діяльність, запити на аналітичну продукцію.

Значні обсяги інформації, якою оперують сучасні користувачі, обумовлюють необхідність її ефективної структуризації, узагальнення. У зв'язку з цим у суспільстві зростає затребуваність у різноманітній аналітичній продукції. Введення її в обіг, і це постійно підтверджується практикою, підвищує ефективність використання інформаційних ресурсів, сприяє підвищенню якості практичної діяльності у всіх сферах суспільного життя.

Аналітична діяльність, її методи та технічні засоби динамічно розвиваються, реагуючи на соціально-економічні, політичні та інші зміни в житті суспільства, складність та різноманітність, накопичення нових знань та інформації. І якщо раніше, зазначає канд. пед. наук, д-р ХДАК О. Кобєлєв, термін «аналітика» застосовувався самостійно, то сьогодні в інформаційному суспільстві дедалі частіше до нього додається слово «інформація» і він вживається вже як новий термін «інформаційно-аналітична» діяльність [5]. Сучасна практика бібліотечної діяльності дає підставу певною мірою погодитись із пропозицією дослідника, розглядаючи поняття «інформаційно-аналітична» діяльність як збірне, до якого входить також і термін «аналітика».

Відповідно до даного типу діяльності в інформаційній сфері набувають зростаючого значення інформаційно-аналітичні структури як самостійні, за типом відомих на Заході «фабрик думки», так і тих, що створюються в структурах органів державної влади, громадських організацій, у бізнесі та ін.

Таку необхідність, зокрема, показує аналіз «предметної сфери державного управління і виділення пріоритетних програмно-цільових настанов, що враховують інтереси держави та окремих регіонів» [3]. Згідно з потребами даної системи бібліотечні установи можуть організовувати виробництво аналітичних продуктів, виходячи з вивчення громадської думки, шляхом аналізу системи матеріалів електронних і друкованих ЗМІ, огляду змісту наукового доробку у сфері монографічної літератури, системи документного аналізу, що міститься у фондах бібліотек. Відповідні продукти готуються бібліотеками, виходячи з запитів центральних та регіональних управлінських структур відповідно до вже відпрацьованої тематики. Бібліотечні установи сьогодні сприяють доступу суб'єктів господарювання в регіонах до постійно поповнюваних ресурсів правової інформації, аналізують передовий досвід, пропагують здобутки науково-технічного прогресу та ін. На етапі виходу з економічної кризи актуальною для широкого кола корпоративних користувачів є система матеріалів про перебіг економічних перетворень, інвестиційну політику, розвиток міжнародного економічного співробітництва. Важливими є також аналітичні матеріали, пов'язані з розкриттям інформаційних ресурсів стосовно податкової політики функціонування фінансово-бюджетної сфери, соціальної проблематики, охорони правопорядку, ефективної боротьби зі злочинністю, шляхів вирішення екологічних проблем та ін.

Активізують задоволення суспільних запитів в аналітичній продукції також вітчизняні наукові установи. Однак робота всіх цих структур не може повністю задовольняти суспільні запити. У зв'язку з нерозви- нутістю ринку інформаційних продуктів та послуг самостійні інформаційно-аналітичні структури, наукові установи у своїй більшості на сьогодні ще не можуть стабільно і повною мірою забезпечувати потреби, пов'язані з їх функціонуванням, за рахунок реалізації аналітики. Інформаційно-аналітичні підрозділи в структурі установ і організацій виконують, як правило, вузькопрофесійні функції, дотримуються конфіденційності у сфері діяльності і не можуть задовольняти запити широкого кола користувачів.

Водночас практика розвитку інформаційної діяльності провідних бібліотек демонструє реальну можливість задоволення запитів широкого кола сучасних користувачів інформаційно-аналітичними продуктами й послугами саме в розгалуженій системі цих установ. Це стає можливим при введенні сучасних інформаційних технологій в їх діяльність, організаційну перебудову й кадрове вдосконалення. При реалізації даних умов бібліотечні установи перетворюються в сучасні інформаційні центри - ефективні посередники між інформаційними масивами сучасності й користувачем, стають важливим джерелом виробництва і розповсюдження власної інформаційно-аналітичної продукції, що розкриває зміст значущих інформаційних ресурсів, що перебувають у розпорядженні суспільства. Більше того, зі значною переконливістю можна стверджувати, що без бібліотечної системи вирішити проблему ефек- тивного забезпечення сучасних інформаційно-аналітичних запитів суспільства буде неможливо.

Насамперед практика бібліотечної діяльності у сфері виробництва інформації про інформацію має вже досить широкий асортимент відповідних жанрів, орієнтованих як на бібліотечних відвідувачів, так і на дистантного, насамперед корпоративного користувача. І якщо сучасні види інформаційної продукції бібліотек, як правило, удосконалюють за допомогою електронних інформаційних технологій традиційні види продуктів - інформаційних, довідково-інформаційних, реферативних та ін., то аналітичні продукти - тематичні огляди інформаційних ресурсів, розробки на рівні занурення в глибину концептуальних рішень, прогнозно-рекомендаційних установок, нарешті, аналітика, пов'язана з осмисленням розвитку й застосування інформаційних технологій, сучасного бібліотечного аспекту даної проблеми - перебувають на рівні становлення, еволюції в напрямі забезпечення користувача уявленнями про найбільш продуктивне використання інформації.

Вивчення суспільних запитів на аналітичну інформацію бібліотек дає підстави для висновку про зростаючі потреби в аналітичному осмисленні нині існуючих проблем суспільного життя в усіх напрямах його розвитку. Так, дедалі більш важливу роль аналітика відіграє в життєдіяльності держави, у реалізації влади.

Стимулами розвитку аналітичної діяльності бібліотек є також постійна динаміка демократичних перетворень, що виявляється в Україні насамперед у численних виборчих процесах, маневрах політичних сил. Варто при цьому сказати, що, на жаль, ці маневри на сьогодні не сприяють аналітичному осмисленню суспільних процесів, не приносять ідеологічних напрацювань, необхідних для консолідації і розвитку суспільства.

Аналітична складова інформаційної діяльності бібліотек може бути затребуваною в роботі економічних структур, у сфері бізнесу,