Застосовуване поняття «диких ідей» якраз і свідчить про глибокий індивідуалізм бізнесу в ставленні до використання аналітики. Бібліотечні установи водночас мають можливість певною мірою нейтралізувати цей індивідуалізм.

У цілому ж можна констатувати, що, незважаючи на об'єктивну потребу сучасності, інтелектуалізація суспільної діяльності розвивається недостатньо. У недостатній кількості такі продукти представлені й на вітчизняному інформаційному ринку, що перебуває в стадії формування. З урахуванням актуальності суспільних потреб саме в аналітичній діяльності, в аналітичних продуктах, що мають стимулювати активність суспільного розвитку, організація відповідної діяльності бібліотек набуває дедалі більшого значення.

Загалом, наголошує І. Давидова, «... сучасне інформаційно-бібліотечне виробництво основується на посилені аналітичного компонента в обробці інформації, компонуванні отриманих даних і наданні інформаційних послуг, які базуються на когнітивних підходах» [2, с. 226].

Бібліографічна та реферативна інформація є традиційною для бібліотек продукцією, роботи ж у напрямі більш глибокої аналітико-син- тетичної обробки документальних потоків лише розпочинаються. Необхідність проведення таких робіт зумовлена тенденціями переходу управлінських структур у всіх сферах суспільного життя (політика, економіка, наука, освіта, культура) до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій. У зв'язку з цим правомірним видається висновок Л. Й. Костенка про те, що науково-інформаційне забезпечення таких форм діяльності може здійснити лише бібліотечна система, оскільки вона має найбільш значний документальний потенціал з глибокою історичною ретроспективою, достатнє представництво в регіонах, належний кадровий потенціал і значний досвід інформаційної діяльності [6].

Такий висновок підтверджується практикою бібліотечної діяльності останнього десятиріччя, яка демонструє, що в цій діяльності з'являється цілий спектр форм електронного інформування користувачів бібліотеки: починаючи від інформаційних і закінчуючи аналітичними. Створюються спеціальні структури для продукування інформаційно-аналітичних матеріалів, власних бібліотечних продуктів для сучасних категорій користувачів.

«Активізація бібліотечної діяльності на рівні сучасних потреб сприятиме розширенню доступу до необхідних суспільству інформаційних ресурсів, розвитку вітчизняного інформаційного середовища, ефективному використанню сучасних інформаційних ресурсів, що може бути серйозним аргументом для прискореного розвитку, реалізації амбітних планів Української держави» [1].

Базою для сучасної аналітики в бібліотечних установах є насамперед моніторингова діяльність як один з перспективних напрямів у комплектуванні фондів. Загалом, моніторинговий підхід, як один з варіантів організації аналітичної роботи, передбачає виокремлення ряду ключових напрямів діяльності аналітиків, які формують бази даних, накопичують і застосовують методики, набувають власного досвіду. Достоїнства такої організації полягають у тому, що відслідковується генезис проблем, систематично виробляються рекомендації щодо їх вирішення. Проте за всієї привабливості цієї моделі їй притаманні істотні недоліки. Її використання має обмежений характер. Вона не розглядає ті проблеми, що виходять за межі подієвої інформації. Вона дає уявлення про перебіг подій, можливо, про основні моменти в певному, необхідному для розгляду, процесі, але висновків не дає. Такий вид узагальнення первинної інформації на сьогодні затребуваний насамперед управлінськими структурами. Даний вид матеріалів в основі своїй інформаційний, що має певну аналітичну складову.

Бібліотечні установи, виходячи із запитів користувачів, займаються також й іншою інформаційно-аналітичною діяльністю. Вони дедалі більшою мірою використовують ту можливість, що можуть здійснювати моніторинг як нового матеріалу, яким вони комплектуються, так і наявних в їх розпорядженні фондів інформації відповідно до суспільних запитів, пов'язаних з реалізацією масштабних планів, проектів концептуального вирішення наявних проблем тощо.

Сьогодні, розглядаючи моніторингову діяльність бібліотек у досить широкому й узагальненому розумінні, необхідно виокремити такі найбільш затребувані користувачами її види: моніторингова діяльність подієва, моніторингова діяльність за фондами бібліотек, за ресурсами сучасних аналітичних структур в Інтернеті, а також інші форми такої діяльності.

Моніторингова діяльність подієва є узагальненням сукупності моні- торингових матеріалів за тією чи іншою темою. Так, у практиці діяльності Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ найбільш популярними та затребуваними є оглядові матеріали, характерні для журналу «Україна: події, факти, коментарі», бюлетенів «Резонанс», «Безпека бізнесу» та для інших подібних видань, орієнтованих на різні групи користувачів. Виробництво власних інформаційно-аналітичних продуктів СІАЗ, наприклад, здійснюється в режимі «інформація - на базі інформації». На сьогодні можна визначити кілька напрямів, за якими затребуваність у такій продукції бібліотек найпомітніша: по-перше, інформаційно-аналітичні, аналітичні розробки з вузькотематичних напрямів, або ж з проблематики, що не розроблюється вітчизняними дослідниками. По-друге, узагальнення інформації електронних ЗМІ та розробок аналітичних центрів з актуальних питань суспільного життя. По-третє, розробка методики й основних закономірностей розвитку інформаційної діяльності бібліотек в умовах переходу до інформаційного суспільства. По-четверте, підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів в інтересах дослідницьких проектів, науково-технічних програм, реалізації грантових тем та ін.

Моніторингова діяльність за фондами бібліотек містить відповідну аналітичну діяльність, пов'язану з аналізом сучасної суспільно значущої, наукової, монографічної літератури. Вона розкриває перед користувачем можливості бібліотечних фондів. Такий вид моніторингу дає можливість для