Також досить затребуваною, як показує практика СІАЗ, є моніторин- гова діяльність за ресурсами сучасних аналітичних структур в Інтер- неті (що стає важливим напрямом комплектування фондів бібліотеки). Популярність такого виду моніторингової діяльності бібліотек обґрунтовується зручністю готового продукту при виконанні всіх необхідних вимог щодо збереження права на інтелектуальну власність.

Сьогодні вдосконалюються також методики відбору потрібної інформації з сучасних загальноцивілізаційних ресурсів. При цьому варто зазначити, що значна частина такої інформації, сформованої в умовах, що відрізняються від нашої історико-культурної традиції, потребує того чи іншого рівня адаптації, «прив'язки» до умов використання в нашому середовищі.

Лише в цьому випадку використання всіх обсягів інформації сприятиме розвитку Української держави як суверенної, рівноправної в міжнародних відносинах, нації самобутньої і рівної в міжнародній спільноті.

І навпаки, штучне привнесення ідей, методик і порад на наш національний ґрунт задля малопереконливих в історичній перспективі переваг уніфікації, зрештою, внаслідок своєї неорганічності виявляється гальмуючим фактором, збіднює процес розвитку суспільного прогресу в його потенційних можливостях, багатогранності. Варто зауважити, що різноманітність аналітичних продуктів бібліотек обмежується лише межами запитів на такого роду матеріали.

Загалом, аналітична діяльність, або аналітика, є напрямом інтелектуальної діяльності людей, що спрямований на вирішення завдань, що виникають у різних сферах життя людей і є вченням про побудову логічних роздумів і висновків. Поступово аналітика з участю бібліотечних установ розвивається в розгалужену і складну систему знань, до якої входять логіка як наука про закономірності й операції правильного мислення, наукова методологія як система принципів, методів і прийомів пізнавальної діяльності, евристика - дисципліна, метою якої є відкриття нового в науці, техніці й інших сферах життя, коли відсутній алгоритм вирішення того чи іншого пізнавального завдання, а також інформатика - наука про інформацію, способи її одержання, нагромадження, обробки і передачі. Кожна із складових частин аналітики підпорядкована вирішенню завдань, які зумовлюються певними проблемами, що виникають у діяльності людей, і має свою структуру [8].

Процес підготовки аналітичних матеріалів складається з двох етапів: по-перше, це аналіз, під час якого розглядаються конкретні матеріали на необхідну тематику і, по-друге, це вже безпосередньо синтез отриманої (відібраної) у відповідності із заданою темою інформації.

Якщо ж розглядати аналітичну діяльність саме в бібліотеці, то слід зазначити, що її потрібно розглядати як аналітику, підготовлену саме на базі наявних у бібліотеці ресурсів, або тих ресурсів, якими бібліотека на сьогодні комплектується. Така аналітична робота орієнтована пе - редусім на задоволення запитів специфічної аудиторії користувачів бібліотек. Сьогодні ж найбільш перспективними, суспільно значущими користувачами бібліотек є користувачі корпоративні (представники бізнесу, політики та ін.). Відповідно, бібліотеки, для того щоб нині бути затребуваними, готують матеріали, зручні для користування саме таким користувачам. До таких матеріалів, у першу чергу, на сьогодні слід віднести: тематичний підбір матеріалів з використанням методик аналітичного групування (матеріали предметно-орієнтованих баз даних, спеціально скомпоновані моніторингові матеріали, матеріали, орієнтовані на вирішення проблем міждисциплінарного значення та ін.), тематичні огляди і, власне, прогнозно-рекомендаційні аналітичні продукти.

Враховуючи тисячолітній досвід роботи бібліотеки в системі документальних комунікацій, центральним спрямуванням інформаційно- аналітичної діяльності бібліотеки є вилучення з документалізованого потоку нової інформації, її представлення та синтезування інформаційних моделей об'єктів або нового знання [5]. Отримані результати «можуть бути прийняті до використання в циклі управління і в процесах формування поведінки об'єктів на різних рівнях їх системної або суспільної організації як при задоволенні суспільних потреб в інтелектуально насиченій інформації (бізнесу, політики, науки, освіти), так і для управління суспільною інформацією в бібліотеках і через бібліотеку, а також у циклі управління бібліотечною системою як суспільним утворенням» [4, с. 115].

Отже, в першу чергу на сьогодні бібліотечна аналітика [гр. analy- tikos] - це інформаційно-аналітичний продукт, що стосується аналізу інформації бібліотечних фондів, здійснений із застосуванням методів аналізу, призначений для вивчення замовником змісту суспільних процесів і явищ. Аналітична продукція - це, передусім, відповідь на об'єктивні потреби користувача, пов'язані з необхідністю осмислення значних обсягів інформації, розміщеної в фондах бібліотек, як сучасних суспільних центрів інформації.

Очевидно, що крім даного напряму розвитку аналітичної діяльності бібліотек найближчим часом актуалізуються також і інші. Насамперед це буде стосуватися наукового (аналітичного) осмислення досвіду бібліотечної діяльності в сучасних умовах, з освоєнням електронних інформаційних технологій, з урахуванням сучасних, у тому числі дистантних запитів користувачів. Актуальним напрямом аналітичної діяльності бібліотек, як посередників між глобальним інформаційним простором, насамперед його інтернет-ресурсами, і різними категоріями користувачів у нашому суспільстві, найближчим часом стане узагальнення закономірностей впливу глобального інформаційного простору, аналітична характеристика наявних у ньому ресурсів та ін.

Підготовка аналітичних матеріалів різного призначення в бібліотечних закладах уже сьогодні може виконувати дві дуже важливі функції. По-перше, з новими затребуваними інформаційно-аналітичними продуктами бібліотечні установи зможуть успішно виходити на внутрішні і зарубіжні інформаційні ринки і тим самим певною мірою поліпшувати свою матеріальну забезпеченість. Рівень такої забезпеченості буде зростати з рівнем розвитку відповідних ринків