етапами виконання аналітичних завдань, досліджень суспільних явищ у режимі реального часу. Під знаннями можна розглядати не лише наукові дані, узагальнення, сюди потрібно відносити і конкретні консультації, поради, погляди, зауваження фахівців різних галузей знань. У зв'язку з цим виникає можливість такої переробки інформації й інтерпретації знань, зосереджених в інформаційних системах суб'єктів документальних комунікацій, осмисленні їх, при яких створюються різні моделі їх найбільш ефективного застосування на користь розвитку важливих суспільних сфер, у тому числі державного управління. На цій основі створюються інтелектуально-аналітичні ресурси, що дають осмислення закономірностей розвитку процесів у політичній, соціально-економічній, культурній та інших сферах суспільства на високоінтелектуальному рівні.
Це стимулює розвиток аналітичної діяльності бібліотек шляхом запровадження наукового пізнання дійсності, що на сьогодні є провідною формою продукування високоякісних науково-аналітичних матеріалів. Використання результатів наукового доробку стає неодмінною умовою успішного аналітичного дослідження, забезпечення творчої ініціативи, створення умов для ефективної реалізації інтелектуальних здібностей спеціалістів-аналітиків.
Як показує практика інформаційно-аналітичних структур провідних бібліотек, зокрема СІАЗ НБУВ, вектор розвитку інформаційно-аналітичної діяльності, удосконалення її технологій відповідно до запитів її користувачів, спрямований на активізацію ефективного використання науково- інтелектуальних напрацювань у процесі продукування аналітичних матеріалів, виконання аналітичних завдань (розробок) різних рівнів складності.
В умовах дедалі зростаючих інформаційних потоків аналітична діяльність спрямована на опрацювання як значних обсягів суспільної інформації (фактологічних даних), так і масивів науково-інтелектуальних напрацювань для вирішення актуальних суспільно значущих проблем, які на сьогодні мають комплексний характер. Наприклад, аналітичні дослідження щодо вдосконалення дії ринкових механізмів в Україні потребують не лише економічних знань, зокрема щодо розвитку і функціонування дедалі більшої кількості економічних структур, а й наукового обґрунтування правових норм управління саме цими структурами, наявних умов, в яких вони ефективно діють, а також прогнозно-прогресивних ініціатив науковців щодо перспектив у контексті досліджень соціо-політичних, економічних трансформацій тощо. Це потребує кваліфікованого користування різноманітними масивами науково- інтелектуального доробку, і не лише спеціального, а й з різних галузей наук.
Так, аналітика з аналізом розвитку тих чи інших ринків потребує знань правового характеру, на базі яких будуть здійснюватися ті чи інші операції, політологічних знань з характеристикою розвитку політичних процесів, розстановки політичних сил. Враховуючи такі знання можна спрогнозувати можливі напрями і тенденції економічних перетворень тощо. Аналітичне дослідження в галузі соціальної політики, зокрема реалізації практичних заходів з боку державних законодавчих і виконавчих органів влади, спрямованих на забезпечення конституційних прав і соціальних гарантій громадян, потребує використання разом з фундаментальними науковими напрацюваннями із соціології економічних і політологічних знань.
Найдоцільнішою організацією виконання таких аналітичних завдань, як видається, може стати аналіз та синтез знань на стику наук, кількох різнопрофільних їх масивів, дослідження тенденцій соціально-економічних, етнополітичних, соціально-демографічних відносин тощо. У свою чергу це сприятиме ґрунтовному і різнобічному дослідженню, відслід- куванню стану тих чи інших суспільних проблем на базі аналізу і синтезу знань і, відповідно, вияву перших їх проявів, виробленню рішень їх подолання тощо.
Враховуючи динамічні процеси розвитку суспільних відносин, аналітичний матеріал має відповідати не лише параметрам нинішньої ситуації, а й певною мірою випереджати її, містити елемент прогнозування подальшого її розвитку, спеціальне обґрунтування думки, висловленої позиції дослідника. Ідеться про підготовку експертних оцінок, аналітичних довідок чи прогнозів з тих проблем, які вже найближчим часом можуть стати ключовими; розробку моделей подальшого розвитку ситуації за різних умов; переліку стратегій рішень з визначенням сукупності дій, необхідних для досягнення поставленої мети, оцінкою ступеня ризику при несприятливому розвитку подій тощо. Зміст зазначених матеріалів передбачає як висвітлення ситуації в цілому, прогнозування її перспективного розвитку, наукове обгрунтування рекомендацій щодо розв'язання проблем, так і розгляд зустрічних процесів стосовно прийняття рішень органами державної влади, реалізації цих рішень та ефективності їх дії.
У цьому випадку підготовка професійних аналітичних розробок потребує значних обсягів вихідного матеріалу із суміжних галузей знань, матеріалу з урахуванням соціально-політичних, економічних, науково-технічних, науково-технологічних перспектив та інших факторів, що сприяє формуванню сукупності уявлень з цілого ряду перспективних і соціально значущих напрямів розвитку суспільних відносин. Адже у формуванні цілісності зазначених уявлень роль наукових напрацювань важко переоцінити: «саме вони визначають і прогнозують рівень і тенденції теперішніх і майбутніх соціокультурних запитів суспільства, формулюють ці тенденції у вигляді прогностично "зафіксованих" наукових ідей» [2].
У контексті продукування якісного інтелектуально-аналітичного матеріалу бібліотеками, що відповідає сучасним потребам державного управління, видається необхідним використання інформації вищої за рівнем - узагальнення простий опис фактів і процесів, вияв їх певних характеристик чи ознак. Стають необхідними наукові знання про закономірно - сті розвитку суспільних процесів, на основі яких визначаються стратегія розвитку українського суспільства, його інтереси в перспективі.
Особливу роль як на сьогодні, так і в найближчий період у продукуванні інформаційно-аналітичних матеріалів відіграватиме система засобів масової інформації, інформагентств, інших, певною мірою прирівнюваних до них джерел оперативної електронної інформації, що спонсоруються зацікавленими державними органами, громадськими, політичними та економічними структурами, як джерел оперативної інформації, що стосується всіх сфер життя суспільства. З використанням інтернет-технологій вони становлять потужний масив інформаційних потоків і соціальних комунікацій як відкритої системи віртуальної соці- окультурної діяльності, що безперервно розвивається.
Серед проблем, зумовлених принципово новими умовами суспільного розвитку, вчені називають віртуалізацію суспільства, маніпулювання суспільною свідомістю, керовану ментальну еволюцію людства [6].
Політичні технології віртуальної реальності ефективно впливають на суспільну свідомість. Вони презентують