Актуальність розгляду використання інтернет-технологій та їх впливу на суспільні процеси зумовлює необхідність підготовки такого інтелектуально-аналітичного продукту, який сприяв би своєчасній нейтралізації розповсюджуваної через електронні ЗМІ недостовірної інформації і, як результат, прийняттю зважених оптимальних рішень органами державної влади.

Проблема значною мірою полягає в тому, що через специфіку процесів пізнання суспільних явищ і особливо специфіку механізмів прогнозування, які є невід'ємною частиною процесу аналітичної діяльності, далеко не завжди можна з достатнім ступенем точності оцінити достовірність використовуваної інформації і зроблені на підставі неї аналітичні висновки. Адже з цілком об'єктивних вищезазначених причин розпізнання істинності такої інформації, на думку вчених, надзвичайно ускладнене. [6] Вирішення цього питання лише системним аналізом змісту різнополярних за орієнтацією видань, відсіканням інформаційних шумів, узагальненням фактологічного матеріалу з метою виявлення закономірностей розвитку суспільних процесів (явищ) значною мірою не увінчується тією результативністю якісного аналітичного забезпечення процесу прийняття оптимальних рішень, оскільки припускає їх багатозначне тлумачення, різноманітність аспектів розгляду проблем з наявністю суперечливих даних, концепцій.

За таких умов, складнощі в ефективності аналітичної діяльності як такої полягають у відсутності знань, що адекватно відображає стан об'єкта дослідження на різних етапах інформаційно-аналітичного процесу. Тобто складається ситуація, коли певне суспільне явище, процес існує, а достовірної інформації про нього в професійних суб'єктів аналітичної діяльності немає. Цілком закономірно, що створений у такий спосіб аналітичний продукт, навіть за умов найсумліннішої його підготовки буде тією чи іншою мірою недосконалим.

Тому виникає необхідність у зверненні до наукових даних, відомостей, експертних оцінок професіоналів з різних галузей знань, науковців, інших інтелектуально-наукових напрацювань тощо, які змогли б компенсувати нестачу потрібних аналітикові знань. Такі знання особливо цінні з огляду на доцільність організації наукового реагування на розвиток сучасних суспільних процесів (явищ).

Використання науково-інтелектуальних напрацювань щодо тенденцій і напрямів розвитку суспільних відносин сприятиме ґрунтовному аналізу досліджуваних тем. Адже наукові матеріали можуть містити значну кількість оптимальних фактологічних даних у ретроспективній динаміці, які виступають у ролі ілюстративного матеріалу, що підтверджують надані висновки. Більше того, вони висвітлюють історію виникнення суспільних проблем та їх розвиток, аналоги і варіанти їх подолання чи вирішення, їх можливе взаємовиключення або взаємопо- єднання; розкривають використання різних наукових підходів у виявленні наявних суспільних проблем, труднощів, ризиків, що виникають у конкретних ситуаціях, сферах, які в певній мірі зачіпають пізнавальні інтереси аналітика, надають аргументовані оцінки існуючої ситуації, вказують на перспективи розвитку, містять рекомендації щодо доцільності подальшої діяльності тощо.

Використання цих знань на всіх етапах виконання аналітичних завдань сприяє формуванню більш об'єктивного уявлення про різні процеси політичного, економічного та соціального життя, підвищує експертні можливості аналітиків, розвиває інтелектуальний потенціал, що у свою чергу впливає на збагачення знаннєвою складовою змісту аналітичних матеріалів.

Застосування якісно нових підходів щодо посилення інтенсивності використання науково-інтелектуального доробку в продукуванні аналітичних матеріалів бібліотек зумовлюється зростанням впливу як гло- балізаційних процесів, так і глобального інформаційного простору на розвиток суспільних відносин у нашій державі. З одного боку, державні органи влади України, а також інших країн, що здійснюють свою діяльність у період державотворчих процесів, потребують ґрунтовних високоінтелектуальних прогресивних знань світового досвіду з питань розвитку державності. Використання інтелектуальних напрацювань глобального інформаційного простору сприятиме збагаченню аналітичних матеріалів порівняльним аналізом передової державотворчої і законодавчої зарубіжної практики, розвитку управління політичними, суспільними, економічними процесами тощо. Це, у свою чергу, прискорить введення через аналітичні структури бібліотек у сферу державного управління передових світових розробок, які пройшли ряд практичних випробувань. Більше того, це дає змогу в процесі аналітичних досліджень відстежити як зовнішні умови реалізації Україною національного стратегічного курсу, так і сприйняття зарубіжним середовищем зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних ініціатив України, що у свою чергу уможливлює своєчасне коригування кроків усередині і за межами держави під час прийняття рішень органами державної влади.

З іншого - глобальний інформаційний простір, зі зростанням у ньому обсягів наявних до використання інтелектуально-інформаційних ресурсів, дедалі більше впливає на спонукальні мотиви для виробництва нових знань, і не лише позитивно. Вплив глобального інформаційного простору зумовлений поширенням засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій інтелектуально-інформаційних продуктів, зміст яких підпорядкований інтересам інших держав, транснаціональних корпорацій, міжнародних організацій тощо, що збільшує можливість їх використання у процесі продукування аналітичних матеріалів. Перед інформаційно-аналітичними структурами бібліотек ця проблема постає з надзвичайною гостротою, оскільки існує необхідність в аналітичних розробках щодо перспектив розвитку зовнішньої діяльності України враховувати міжнародні інтереси і водночас забезпечувати інтелектуально-інформаційне підґрунтя для реалізації власних національних пріоритетів розвитку держави; мінімізувати негативні наслідки таких зовнішніх впливів, які межують із втручанням у внутрішні справи, зокрема у внутрішньополітичні.

З огляду на масову інтервенцію в український інформаційний простір новітні деструктивні технології справляють маніпулятивний вплив на свідомість та інтелект фахівців у створенні аналітичних розробок державної стратегії в контексті загальноцивілізаційного розвитку. Цей чинник зумовлює актуалізацію і навіть загострює потребу використання сучасних результатів національної гуманітарної науки. Адже вона володіє величезним інтелектуальним потенціалом для аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади і напрацювання таких базових моделей її розвитку, «для яких залишаються саме національні пріоритети,