УДК 027.54 (477) : 027. 081 Тетяна ДОБКО,

заввідділу НБУВ, канд. іст. наук, старш. наук. співроб.

Забезпечення інформаційних запитів користувачів довідково-бібліографічними ресурсами

Розглядаються питання довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО), використання довідково-бібліографічних ресурсів, організації доступу до баз даних, моніторингу електронного інформаційного середовища, навігації у ресурсах пошуку інформації. Звернено увагу на тенденції розвитку інтеграції довідково-бібліографічного обслуговування та інформаційно-бібліографічної діяльності, розвитку ДБО в упереджувальному режимі, необхідність кооперації та співпраці бібліотек України з формування національного довідково-бібліографічного ресурсу.

У сучасних умовах змінюваного інформаційного середовища, глобалізації, широкого впровадження нових технологій і комунікацій, перевиробництва інформації і дефіциту необхідної, межі бібліографічного пошуку стираються, і ускладнюється його процес.

Визначальними для довідково-бібліографічного обслуговування (ДБО) є запити користувачів інформації, а підготовка відповідей на них у вигляді різноманітних бібліографічних та фактографічних довідок становить його /міст. Від розвитку сфери ДБО залежить ефективне використання інформаційного ресурсу, доступ до знань.

Як ключовий елемент доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів, довідково-бібліографічний апарат (сукупність довідкових та бібліографічних видань, каталогів та картотек бібліотек, баз даних, призначених для структурування, пошуку та надання доступу до інформації) нині зазнає суттєвих змін. Змінилися його структура, змістове наповнення, принципи формування та організація доступу. Однак традиційний карткові каталоги ще зберігають своє інформаційне й меморіальне значення, адже процес переведення їх в електронну форму довготривалий.

Довідково-бібліографічні ресурси слід розглядати як інформаційний, матеріально-технічний та кадровий потенціал, відповідно організований у науково-інформаційному закладі або доступний віддаленому користувачеві.

Збільшення обсягів інформації та створення її надлишків, універсальність та ексклюзивність запитів користувачів потребують оперативності бібліографічного пошуку та релевантності інформації. У зв'язку з цим значно зростає роль вторинного інформаційного ресурсу - різноманітних бібліографічних і реферативних баз даних (БД), які є засобом доступу до першоджерел інформації.

Нині можна визначити такі основні електронні інформаційні ресурси (ЕІР), які використовуються в ДБО:

електронні каталоги українських та зарубіжних бібліотек;

зведені електронні каталоги бібліотек певних регіонів, країн, відомчих мереж;

реферативно-бібліографічні БД;

проблемно-орієнтовані БД власної генерації, які створюються для забезпечення наукових напрямів, задоволення потреб конкретних замовників, певних регіонів, структур, організацій тощо;

зарубіжні ЕІР провідних світових виробників (на компакт-дисках або доступні через мережу Інтернет).

Відповідаючи на виклики часу, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) усвідомлює свою роль в їнформацій- ному забезпеченні науково-дослідних робіт, виробничих та освітніх потреб і спрямовує зусилля щодо організації інтелектуального доступу до довідково-інформаційних ресурсів, документно-ресурсної бази наукових досліджень, створення та покращання сервісних умов, виховання інформаційної культури користувачів.

Насампередчитачімаютьдоступдоелектроннихбібліотечно-бібліогра- фічних ресурсів, на виробництво й розвиток яких спрямована інформаційна діяльність НБУВ. У бібліотеці впроваджена конвеєрна технологія формування інформаційних ресурсів електронної бібліотеки, структурними компонентами якої є бібліографічні, реферативні бази даних, документи Національної електронної бібліотеки, інформаційно-аналітичні продукти.

Електронні довідково-бібліографічні ресурси й комунікаційні технології значно розширюють можливості власного довідково-пошукового апарату, який у комплексі нині, здається , не має меж. І сьогодні слід розглядати рівні достатності інформації або «інформаційної достатності», які обмежують результати запиту, визначають межі пошуку при задоволенні конкретної інформаційної потреби користувача, прийнятті певного управлінського рішення, отриманні знань про той чи інший предмет, задоволенні пізнавального інтересу тощо. Важливим інструментом забезпечення «інформаційної достатності» є визначення оптимальної стратегії пошуку документів, надійності джерел інформації. У ДБО «рівень достатності» пов'язаний зазвичай з наперед заданими користувачем умовами пошуку інформації, обмежений обсягом необхідної інформації, видами документів, мовами, хронологією пошуку тощо. Інформація з теми щодо прийняття того чи іншого управлінського рішення, вирішення певного наукового чи виробничого завдання може бути повна, часткова, конкретна, описова, оглядова тощо, але завжди постійними критеріями її оцінки є об'єктивність та актуальність. Орієнтація на рівень «/нформаційної достатності » обмежує результати пошуку необхідної користувачеві інформації, знижує «інформаційний шум», імовірно наявний при об'ємних бібліографічних пошуках.

У зв'язку з цим вміння використовувати вторинну інформацію набуває першорядного значення. Інформаційна функція бібліотеки зростає, розширюється, стає пріоритетною, разом з тим набуваючи «ресурсо-орієнтуючого, ресурсо-аналітичного та ресурсо-оціночного характеру» [8, 2]. На перший план виходить знання про організацію інформації, що потребує орієнтації в інформаційних ресурсах, їх оцінки та аналізу, організації до них доступу.

Останніми роками користувачам України доступні новітні зарубіжні науково-інформаційні ресурси світових постачальників наукової інформації. Серед них - інформаційні продукти видавництва Elsevier: SCOPUS, наукова електронна бібліотека на платформі Science- Direct (24 тематичні колекції, що містять понад 2 тис. журналів з багаторічною ретроспективою), при цьому забезпечується перехід до повних текстів передплачених журналів. До БД на платформі EBSCO (Academic Search Premier; Library, Information Science & Technology Abstracts; MEDLINE; Newspaper Source) передплата здійснена для всіх установ НАН України.

Перевагами реферативно-бібліографічних БД є інтегрування значних наукових ресурсів, велика хронологія пошуку, можливість виходу на повний текст релевантного запиту документа.

Основними напрямами діяльності відділу довідково-бібліографічного обслуговування НБУВ є: навігація в ресурсах пошуку /нформації, формування довідково-бібліографічного фонду, організація сучасного довідково-бібліографічного апарату, удосконалення оперативного довідково-бібліографічного обслуговування, задоволення універсальних за змістом інформаційних запитів користувачів; сприяння ефективному використанню фондів бібліотеки, новітніх інформаційних ресурсів, надання допомоги читачам у пошуку джерел інформації з теми науково - го дослідження; рекомендація релевантних запиту вторинних документів, тих, які очевидно та/або потенційно містять запитувану інформацію, орієнтація читачів у світових бібліотечно-бібліографічних ресурсах. Важливою частиною довідково-бібліографічного фонду (ДБФ) є система універсальних поточних і ретроспективних бібліографічних покажчиків, які забезпечують різнобічний і багатоаспектний тематичний, фактографічний і концептографічний пошуки. ДБФ містить