УДК 024.2 : 004 Леонід ЧУПРИНА,

заввідділу НБУВ

Бібліотечний сайт: електронні розрахунки за платні послуги в контексті маркетингової стратегії

Розглядаються окремі аспекти проблеми комплексного поєднання комерційного й некомерційного маркетингу у сфері бібліотечного сервісу. Зокрема, надання онлайнових платних послуг на бібліотечному сайті в контексті переорієнтування маркетингової стратегії на читача як клієнта. На прикладі сайту НБУВ досліджується актуальність питання та можливі способи електронних розрахунків за послуги.

Зростання вимог до бібліотечного сервісу зумовлене зміною стандартів життя суспільства, логікою розвитку сучасних інформаційних потреб людини, а відповідно й інфраструктури їх задоволення, національного інформаційного ринку загалом. У зв'язку з цим зростає роль маркетингової стратегії бібліотеки. Маркетинговий підхід фактично ув'язує можливості бібліотеки з потребами культурно-інформаційного ринку і є засобом впливу бібліотеки на користувача . Тому в науковій літературі цим питанням приділяється значна увага. У публікаціях І. О. Давидової, I. Б. Міхнової, Г. Л. Цесарської, Г. С. Матліної, О. О. Борисової, Н. Клюкі- ної, 3. В. Майзик, Н. Соколової висвітлені теоретичні й практичні питання окремих складових маркетингових комунікацій у діяльності бібліотек.

Пам'ятаючи, щокласичнасхемамаркетингуінодіподаєтьсяяк5 «Р» -product, price, promotion, place, personnel, тобто товар, ціна, просування, місце, персонал, зазначимо, що в бібліотечній справі поняття «товар» асоціюється з двома термінами - «бібліотечна продукція» та «бібліотечна послуга».

Під бібліотечною продукцією розуміємо все, що виробляється бібліотекою: інформаційні списки, бібліографічні покажчики тощо, тобто все, що має властивості й форму реального матеріального товару.

Послуга, як правило, продукт реалізації бібліотекою різних функцій, які мають відповідне ресурне забезпечення.

Ф. Котлер, засновник концепції маркетингового управління, чітко поділяє маркетинг на комерційний і некомерційний [1].

Комерційний маркетинг - комплексна система організації виробництва і збуту на фірмовому рівні, орієнтована на повне задоволення попиту конкретних споживачів і отримання на цій підставі високих прибутків.

Некомерційний маркетинг на перший план ставить не прибуток, а задоволення потреб користувачів. Некомерційний маркетинг розглядається як ефективний інструмент досягнення суспільних інтересів у бюджетних галузях діяльності.

Некомерційні підприємства (бібліотеки) можуть використовувати філософію та інструментарій маркетингу так само, як і комерційні. Вони також повинні знаходити й і дентифікувати свої ринки, досліджувати потреби користувачів, пропонувати відповідні послуги та товари, створювати канали розповсюдження послуг, займатися рекламою і налагоджувати зв'язки з громадськістю.

Так, О. В. Куракова серед основних принципів маркетингової орієнтації бібліотеки наводить положення комерційного й некомерційного маркетингу, зокрема:

Надаються тільки ті послуги, які користуються або користуватимуться попитом (основоположний принцип орієнтації на перспективний попит).

Асортимент інформаційно-бібліотечних послуг може бути достатньо широкий і інтенсивно оновлюється з урахуванням вимог споживачів. Відповідно процеси й технології надання інформаційно-бібліотечних послуг мають бути гнучкими (принцип широти оновлення асортименту послуг і продуктів).

Ціни на інформаційно-бібліотечні послуги формуються під впливом динаміки платоспроможного попиту й аналогічних послуг інших інформаційних і бібліотечних центрів (принцип орієнтації ціни на попит і ціни споживання).

Комунікаційна діяльність ведеться активно, спрямовується на конкретні цільові групи споживачів інформаційно-бібліотечних послуг (принцип цільового просування послуг).

У бібліотеках стратегічні рішення готуються і приймаються людьми, компетентними в кон'юнктурі інформаційно-бібліотечних послуг (принцип підбору кадрів, орієнтованих на маркетинг).

Прогноз розвитку інформаційно-бібліотечних послуг ведеться як за профілем установи, так і у сфері зовнішньої кон'юнктури ринку інформаційно-бібліотечних послуг (принцип ринкової орієнтації).

В організаційній структурі бібліотеки формується підрозділ (відділ, служба, група) маркетингу, що несе відповідальність за успіхи й імідж бібліотеки і має повноваження контролювати та ефективно забезпечувати виконання своїх рекомендацій функціональними й іншими підрозділами бібліотеки (принцип формування відповідального підрозділу) [2].

Можна сказати, що поєднання в комплексі комерційного й некомер- ційного маркетингу в бібліотеках вирішує два завдання: виконання бібліотекою її суспільних функцій на значно вищому рівні та отримання прибутку для забезпечення цього рівня.

Сьогодні прояв такого поєднання спостерігаємо, зокрема, у переорієнтуванні маркетингу у сфері бібліотечних послуг на читача як на клієнта.

Як зазначає у зв'язку з цим І. О. Давидова, перетворення сучасних бібліотек на центри інформаційних електронних ресурсів, які функціонують на принципово новій сучасній технічній та технологічній базі, є передумовою того, що «споживач стає дедалі доступнішим на індивідуальному рівні. Віднині він сприймається як особистість, а не знеособлена одиниця того чи іншого сегмента інформаційного ринку». Застосування сучасних інформаційних технологій у бібліотечно- інформаційному обслуговуванні має вести до відходу від маркетингу, спрямованого на масового споживача, до застосування концепції управління взаємовідносинами зі споживачем [3].

Якщо в межах некомерційного маркетингу бібліотекаря не надто цікавили подробиці й мотиви запиту користувача (він виконував його в межах своєї компетенції і відповідно до існуючих правил, а бібліотека при цьому як монополіст на послугу була впевнена, що користувач все одно прийде), то орієнтація на клієнта висуває на перший план турботу про нього, його смаки й запити. Насамперед як умову динамічного розвитку самої бібліотеки та просування її послуг на інформаційному ринку.

Якщо говорити про платні послуги бібліотек, то орієнтація на споживача потребує вирішення завдання не простого продажу інформаційних послуг, а, по-перше, виробництва саме тих з них, які на цей момент користуються найбільшим попитом, по-друге, можуть реалізовуватися з максимальним ефектом, у найприйнятніший для споживачів спосіб.

Щодо способу реалізації, то твердження про те, що найприваблив- ішими для користувачів бібліотек у найближчому майбутньому будуть послуги в режимі онлайн, можна було б ще на початку 2000-х років розглядати як прогноз. Нині ж це