Це підтверджується й статистичними даними. Зокрема, кількість користувачів Інтернету в Україні перевищила 12 млн, невпинно збільшується й кількість онлайнових бібліотечних користувачів.

Так, портал Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадсь- кого (НБУВ) щодоби відвідують 10-16 тис. користувачів. Динаміку зростання цього показника за останні роки можна простежити на прикладі одного дня - 15 травня.

15 травня 2005 р. - 3,5 тис. користувачів з різними інтернет-адре- сами1;

15 травня 2006 р. - 4,8 тис.;

15 травня 2007 р. - 8,4 тис.;

15 травня 2008 р. - 12,4 тис.;

15 травня 2009 р. - 16,8 тис.

Частина продукції, що представлена на порталі НБУВ, створена науковцями бібліотеки як інформація на базі інформації.

Наприклад, Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ), крім інформаційно-аналітичних оглядів, бюлетенів, реферативних збірників тощо, подає на своїй інте- рнет-сторінці аналітичні та наукові статті, збірники, матеріали з власної бази даних, які є результатом як індивідуальних, так і колективних творчих зусиль і на які поширюються вимоги законів про інтелектуальну власність та авторські права. З метою вивчення попиту на продукцію служби її співробітниками в травні 2009 р. проведено дослідження активності користувачів інтернет-сторінки СІАЗ. Виявилося, що протягом місяця ресурс відвідали майже 30 тис. користувачів, усього скачано близько 28 тис. файлів, щодоби від 6 до 8 тис. файлів. При цьому у святкові дні, на які травень багатий, активність відчутно знижувалась. Найбільшою популярністю користуються випуски «Україна: події, факти, коментарі», «Резонанс», «Шляхи реформування української науки», «Криза в суспільних вимірах».

Отже, маючи інформаційний продукт, який задовольняв би потреби користувача настільки, що він був би готовий заплатити незначні кошти (5-10 грн), сайт з високою відвідуваністю міг би в контексті переорієнтування на читача як на клієнта запропонувати платні послуги в режимі реального часу.

Але обов'язково постає питання електронних розрахунків за платні послуги сайту. Прикладів його успішного вирішення в державних бібліотеках України авторові знайти не вдалося. Пошук у Рунеті також позитивних результатів не дав.

Однак можна використати досвід, напрацьований українськими суб'єктами електронної комерції. Найприйнятнішими в нашому випадку способами розрахунку видаються sms-сервіс та електронні гроші.

Sms-сервіс (sms-біллінг, короткі номери) дає змогу оплачувати товар чи послугу прямо з рахунку мобільного телефону, шляхом відправки sms-повідомлення. У відповідь на відправлене повідомлення абоненту надсилається короткий пароль (sms-ключ), за допомогою якого він отримує доступ до обраної ним послуги (наприклад, скачування файла). Такий сервіс надають біллінгові компанії, які мають відповідне програмне забезпечення і угоду з мобільним оператором.

Вартість платежу обмежена сіткою коротких номерів оператора стільникового зв'язку, звичайно це значення від 0,1 до 10 дол. із кроком в 0,5-2 дол. Максимальна сума одного платежу становить 10 дол.

Прикладом використання такого сервісу державними органами може бути організація Київською міськадміністрацією оплати за паркування авто в Києві.

Однією з переваг sms-платежів є те, що скористатись ними може практично кожен власник мобільного телефону - рівень покриття стільникового зв'язку високий, а кількість користувачів мобільними телефонами серед громадян України в березні 2009 р. становила 31 млн 90 тис.

Зручність, оперативність і перспективність таких розрахунків очевидні, як і сьогоднішні їх недоліки - зокрема, висока комісія операторів стільникового зв'язку і певна юридична невизначеність для бюджетних організацій.

В Україні частка власника сайту залежно від вартості послуги (вартості sms) становить від 10 до 40 % [4]. У російських операторів цей відсоток може бути не набагато більше (Див. «Огляд провайдерів sms- індустрії») [5].

Особливість sms-сервісу - незначні суми платежів за надані послуги, що має свої плюси й мінуси. Позитив, зокрема, виявляється в низькому рівні електронного шахрайства. Низька ціна також є додатковою мотивацією, щоб скористатися послугою.

З іншого боку, невисока дохідність цього бізнесу залишає незмінною ситуацію з розподілом прибутків на користь мобільних операторів.

Можна припустити, що з розвитком е-комерції sms-сервіс як спосіб електронних розрахунків буде й надалі розвиватись та вдосконалюватись, але надійності, оптимальних і зручних для користувача форм набуде, імовірно, за умови законодавчого втручання держави.

Розрахунки електронними грошима (ЕГ). Електронні гроші - зручний розрахунковий засіб, за допомогою якого можна купувати товари, оплачувати послуги, отримувати оплату за виконану роботу, не відходячи від комп'ютера. Такі операції стали реальними завдяки появі електронних платіжних систем, які набувають в Україні подальшого розвитку. Їх нині налічується близько десятка, але найактивніші - Web- Money Transfer та «Інтернет. Гроші» (на технології PayCash).

Причому для здійснення операцій купівлі-продажу гаманці повинні мати як покупці, так і продавці. Операції з використанням електронних грошей проводяться через сайти електронних платіжних систем.

Учасниками електронної платіжної системи можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Необхідна умова використання інтернет-гро- шей на програмній основі - наявність на комп'ютері клієнтської програми - інтернет-гаманця (аналог банківського рахунка) - і реєстрація в системі.

За допомогою Web-Money Transfer можна здійснювати миттєві тран- закції, пов'язані з передачею майнових прав на будь-які online-товари й послуги.

При здійсненні транзакцій з користувача стягується комісія - 0,8 %, але не менше одного цента. Комісія знімається з гаманця додатково, а кореспонденту буде переведена вказана сума. Додаткову комісію з користувача знімуть при переведенні коштів у