Вводити, виводити або поповнювати гроші в гаманці можна різними способами:

скретч-картками;

банківськими переказами;

поштовими переказами;

внесенням готівки.

До платіжної системи Web-Money Transfer гроші можна вводити за допомогою скретч-карток номіналом від 50 до 500 WMU.

Просувається на цьому ринку також Національна система масових електронних платежів (НСМЕП), носієм інформації в якій є смарт-карт- ка.

На початок 2009 р. НСМЕП нараховує 52 члена (включаючи Національний банк України) та сім учасників. При цьому, з початку 2008 р. до НСМЕП вступило 12 банків. Загальна кількість емітованих платіжних карток НСМЕП становить майже 2,4 млн [6].

До недоліків електронних розрахунків можна віднести затримки з виплатою коштів - частки власника сайту. У більшості операторів перерахування грошей відбувається після 15 числа місяця, наступного за звітним (тобто заробіток за січень надійде не раніше 15 лютого) .

Однак однією з найголовніших проблем, що виникають на шляху впровадження таких розрахунків за платні послуги, видається моральна неготовність більшості пострадянських, українських у тому числі, споживачів оплачувати інформаційні послуги бібліотек. Причини цього, здається, більше суб'єктивно-психологічні, ніж об'єктивно-матеріальні. Тут і психологічна настороженість щодо нових форм роботи, і пережитки «загальнонародної» форми власності, і побоювання, небезпідставні, можливості шахрайства - заплатиш, а тебе обдурять (за оцінками експертів, частка шахрайства у сфері електронних розрахунків становить 1-2 % від обсягу всіх операцій), і наявність в Інтернеті хоча й неякісної, однак безкоштовної інформації тощо.

Тобто загальний стан культури виробництва й споживання такий, що не сприяє виникненню довіри між суб'єктами цих процесів і виробленню усталених, загальноприйнятних, чітких і зрозумілих правил на взаємовигідних засадах.

А це означає, що в разі введення оплати за послуги сайту, кількість відвідувачів різко зменшиться. Наскільки різко, можна побачити на прикладі російського сайту «Соціолайн», на якому для користувачів безсистемно викладалася література соціологічної тематики. Власник сайту для електронних розрахунків за викачані книги скористався послугами sms-сервісу. Вартість однієї sms становила в середньому 30 руб.

За сім днів експерименту він отримав 102 sms (тобто скачали всього 102 книги - замість звичних 20 тис.), і його загальний дохід становив 1647 руб., що дало підстави спрогнозувати 430 закачувань на місяць і близько 7 тис. руб. щомісячного доходу [7].

Отже, на прикладі цього експерименту можна зробити висновок, що внаслідок запровадження платних сервісів на сайті з неунікальним контентом зберегти вдається лише до 1 % від кількості відвідувачів, що користувалися сайтом на безкоштовній основі. Для приватного сайту такий рівень доходності і відвідуваності, можливо, й прийнятний. Для державних бібліотек, які зацікавлені в збереженні високої відвідуваності , варто, напевно, поєднувати на сайті широкий набір бюджетних послуг із запровадженням оплати за надання унікальних послуг і продукції власного виробництва.

При цьому слід ураховувати й організаційні моменти. Склад виробничої структури бібліотеки як системи виробництва інформаційних продуктів і послуг залежить від характеру виробничих процесів: чим вони складніші, тим складніша структура, форми організації виробництва й умови роботи бібліотеки. Виробнича структура бібліотеки має відтворювати характер розподілу праці між елементами системи.

Іншимисловами,реалізуючисвою маркетингову стратегію (утомучислі йучастинізапровадженняелектроннихрозрахунківзаплатніпослуги),біб- ліотека має вирішити питання координації маркетингових зусиль на всіх рівнях і внести уточнення у виробничу структуру. Серед іншого у великих бібліотеках це може бути введення (штатної чи позаштатної, на рівні розподілу повноважень) посади маркетолога.

Крім того, враховується загальний рівень готовності колективу: фаховий, психологічний, кадровий тощо.

Як зазначає П. Борхард [8], перш ніж розпочати цю роботу, необхідно поставити й одержати відповідь на такі запитання:

Чи готове керівництво бібліотеки її підтримати?

Чи згодні з цим органи управління?

Чи готові до нових підходів співробітники бібліотеки , а якщо ні, чи є шанс їх переконати?

Чи є в бібліотеці співробітники, готові включитися в реалізацію маркетингової концепції і відповідати за окремі ділянки роботи?

Якщо відповіддю на всі питання буде «так», значить, є передумови для успішного початку.

Список використаних джерел

Котлер, Ф. Основы маркетинга [Текст] / Филип Котлер. - М. : Прогресс, 1991. - 656 с.

Куракова, Е. В. Маркетинговая стратегия библиотеки как компонент управления и продвижения библиотечных продуктов и услуг в образовательном пространстве университета [Электронный ресурс] / Е. В. Куракова // Режим доступа: http://www. gpntb. ru/win/inter-events/ crimea2006/disk2/111.pdf, свободный. Заглавие с экрана.

Давидова, І. О. Погляд на бібліотеку як систему виробництва інформаційних продуктів і послуг [Текст] / І. О. Давидова // Вісн. Кн. палати. - 2004. - № 4. - С. 18-20; Давидова, І. О. Система маркетингових комунікацій: створення та використання в бібліотечно-інформаційних структурах [Текст] / І. О. Давидова // Вісн. ХДАК. - 2009. - Вип. 24. - С. 82-89.

Новые мобильные технологии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.nmt.com.ua/index.php?option=comcontent&task=view &id=18&Itemid=36, свободный. Заглавие с экрана; Центр развития бизнеса РА «Технологии рекламы» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. cbd-tech. com. ua/rus, свободный. Заглавие с экрана; Украинский контент-провайдер «Мистер Мобайл» (ТМ «DINAMIT») [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www. mydinamit. com/services. php, свободный. Заглавие с экрана.

Обзор провайдеров sms-индустрии [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://allpublication. ru. sms, свободный. Заглавие с экрана; Обзор основных sms-биллингов [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.habrahabr.ru/blogs/ecommerce/28508, свободный. Заглавие с экрана.

Розрахунки електронними грошима [Електронний ресурс]. - Режим