УДК 021 (477) + 027.02 (477) Валерій ГОРОВИЙ,

д-р іст. наук, заст. генерального директора НБУВ

Бібліотеки як сучасні центри української інформатизації

У статті йдеться про актуальні проблеми інформатизації в Україні та значення бібліотечних установ у вдосконаленні використання інформаційних ресурсів в інтересах національного розвитку.

В умовах переходу до інформаційного етапу розвитку суспільства (цей процес характеризується реалізацією стратегічних планів інформатизації в Україні) продукована в суспільстві інформація має бути якісною, оперативною і відповідати потребам розвитку суспільства. Якість нової інформації визначається адекватністю відображених процесів дійсності у зіставленні зі змістом напрацьованих раніше, перевірених практикою інформаційних ресурсів. Традиційно такі ресурси зберігаються в бібліотечних, архівних, музейних установах, а також у сховищах, базах даних установ та колективів, що займаються виробництвом інформації. Вони використовуються в суспільному виробництві інформації, у процесі навчальної діяльності та для інформаційних обмінів і використання на інформаційних ринках.

Залучення цих ресурсів до активного інфотворення як дороговказу, довідково-методологічного компоненту, досвідного компоненту у новому знанні підвищує ефективність сучасного інформаційного виробництва, забезпечує процес самоідентифікації в виробничій діяльності в умовах глобалізації, зміцнює національну традицію в продукуванні інформації і національну специфіку її відображення в глобальному інформаційному просторі.

Для ефективного застосування національних інформаційних ресурсів необхідне вдосконалення відповідних методик у відповідності зі специфікою сьогодення. Серед основних напрямів цієї діяльності - уніфікація інформаційних ресурсів за формою їх вираження, згідно з вимогами сучасності - оцифрування інформаційних масивів на всіх наявних видах носіїв, розвиток кооперації інформаційних фондів, баз даних, удосконалення методів управління цими масивами, налагодження суспільнодос- тупної інформації про їх зміст, підготовка інформаційними працівниками відповідних ресурсів для найбільш зручного використання замовником, удосконалення дистантних форм обслуговування користувачів як перспективний шлях розвитку й організації використання інформації, удосконалення діяльності електронних бібліотек та інших форм відкритого доступу до інформаційних ресурсів, удосконалення системи правового забезпечення використання вітчизняних інформаційних ресурсів України і в глобальному інформаційному просторі. Розвиток цієї діяльності здійснюється в інтересах українського суспільства і потребує усвідомленої державної підтримки. У процесі суспільних перетворень у сучасній Україні принципових змін зазнала вся система наповнення загальноукраїнських соціальних інформаційних баз, змінилися значною мірою і їхні функції в суспільстві.

Завдання провінційного інформаційного обслуговування радянського періоду змінилися завданнями забезпечення суверенного державного будівництва, національного розвитку, докорінних суспільних перетворень на шляху демократизації суспільства, трансформації соціалістичної за змістом економіки в економіку ринкову, вирішення масштабних соціальних проблем перебудовчого періоду і т. д.

Усе це потребує наповнення соціальних комунікацій і відповідних інформаційних баз новою, сучасною інформацією, створення системи нових баз, налагодження принципово нової системи каналів зв'язку між базами і глобальним інформаційним простором, організації нових структур, що спеціалізуються на обробці, збереженні, аналізі і розповсюдженні інформації, підготовці кадрів - інформаційних працівників різних спеціальностей. Це насамперед покладає нові завдання на систему бібліотечних установ, наукових та інших центрів зберігання інформації загальносуспільного значення і, відповідно, має знаходити постійну підтримку держави.

Сьогодні зросла потреба в користуванні інформацією всіх рівнів складності в управлінських структурах, від яких у нових умовах вимагалося прийняття самостійних, точних і ефективних рішень. Нової організації інформаційного забезпечення потребували ринкові перетворення. У зв'язку з демократичними перетвореннями в суспільстві, швидкою розбудовою численних політичних партій, появою значної кількості інших громадських організацій, зростають їхні інформаційні запити, формуються інформаційні бази цих структур і, відповідно, розвивається інформаційний ринок.

Сьогодні із зростанням запитів на інформацію в період переходу до постіндустріального інформаційного суспільства, з долученням до неї дедалі більш широкого кола громадян зростає потреба в удосконаленні загальносуспільних інформаційних центрів, бібліотечних закладів, у залученні до роботи в них кваліфікованих інформаційних працівників. Такі заклади мають стати посередниками між виробниками і користувачами інформації, між наявним у суспільстві інформаційним ресурсом і соціальною структурою, що на ньому базується. При цьому бібліотечні заклади відповідатимуть вимогам сьогодення, успішно виконуватимуть роль основних елементів інфраструктури з управління інфоресурсами суспільства за таких умов:

коли їхня техніко-технологічна база забезпечуватиме можливість управління електронними потоками інформації;

коли вони зможуть ефективно працювати в глобальному інформаційному просторі, відбираючи необхідну українському суспільству інформацію;

коли стануть центрами надійного збереження нової електронної і переве-деної з інших носіїв у форму електронної інформації, структу- рованої і надійно керованої;

коли переведена в електронну форму інформація з фондів бібліотек упроваджуватиметься в активний обіг, створюючи єдині масиви з новою, утверджуючи напрацьовані поколіннями традиції інфотворе- ння;

коли за рахунок планомірного комплектування фондів новою інформацією буде відновлено і зміцнено внутрішні міжгалузеві зв'язки, що сприятимуть удосконаленню всієї системи інформаційних баз суспільства;

коли бібліотечні заклади зі свого боку активізують роботу з дистанційного обслуговування користувачів, відпрацьовуватимуть технології, що забезпечать підвищення ефективності використання інформації, зокрема й шляхом адаптації до потреб замовника, з урахуванням специфіки його сприймання, за аналогією з процесами спілкування;

коли бібліотечні заклади розпочнуть процес входження на інформаційні ринки як повноправні суб'єкти, що може мати для них не лише фінансове значення. Адже ринок - хороший індикатор будь-якої діяльності;

коли бібліотечні заклади як загальносуспільні інформаційні центри стануть також центрами передового досвіду, наукової думки, просвіти й освіти для категорій громадян, що долучаються до сучасних інформаційних технологій, та вводять їх у свій спосіб життя.

Хоча бібліотечні заклади в Україні, як і в усіх постсоціалістичних країнах, починаючи з найбільших, сьогодні далеко не відповідають сучасним суспільним