По-третє, глобальний інформаційний простір зі зростанням обсягів наявної в ньому готової до використання інформації дедалі більше впливає на спонукальні мотиви для виробництва нової інформації, і не лише позитивно. Це демонструє наукова діяльність. Ще два десятки років тому конкуруючі наукові школи Сходу (насамперед радянські) і Заходу забезпечували багатоваріантність у вирішенні багатьох загальноцивілізаційних проблем, що сприяло ефективності наукового пошуку й розвитку національних механізмів виробництва наукової інформації. Різкий спад у наукових дослідженнях на Сході і швидке зростання і нформаційних технологій на Заході сприяло фактичному диктату західної наукової інформації в науково-практичній сфері в багатьох галузях суспільного життя. Якщо говорити про виробничу сферу, можна зазначити, що наразі Україна, у минулому визнаний лідер у дослідженні кібернетичних систем, користується в основному зарубіжним програмним забезпеченням, комп'ютерною технікою, технологіями комп'ютерного виробництва тощо. Інформаційне витіснення українських досягнень у літакобудуванні, ракетній техніці та інших сферах науково-прикладної реалізації здобутків українських учених, інженерної думки, крім наявних фактів економічної дискримінації, зумовлене й недостатнім просуванням на відповідні ринки вітчизняної реклами, особливо з огляду на великі обсяги наукової, рекламної інформації конкуруючих західних наукових центрів. На сьогодні це одна з причин слабкої конкурентоспроможності українських проектів на світовому ринку, що, у свою чергу, обертається фінансовими проблемами, звуженням можливостей для розвитку української науки. І хоча зі зростанням економічної могутності Китаю, Індії, ряду інших країн у них виникають нові наукові школи, нові центри виробництва наукової інформації, доки вони не будуть спиратися на власну наукову традицію, вирізнятися самобутністю, оригінальністю підходів, доти в загальноцивілізаційному вимірі не зможуть відігравати щодо більшості напрямів інформаційного виробництва провідної ролі.

При цьому набуває дедалі більшої актуальності також проблема якісного збереження й ефективного використання нової наукової інформації. У цьому процесі дуже важливою є роль наукових бібліотек і особливо - Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, основної інформаційної бази Національної академії наук , головного загальнонаціонального науково-інформаційного центру України. На сьогодні НБУВ є головною установою із забезпечення актуальною науковою інформацією зарубіжного виробництва національних наукових закладів, має можливості для забезпечення їхнього доступу майже до 30 млн одиниць зберігання бібліотечних фондів, найпотужніших зарубіжних електронних баз наукової інформації, проводить масштабні наукові дослідження у сфері бібліотекознавства, зокрема національної бібліографії.

По-четверте, глобальні масиви інформації незалежно від бажання своїх творців несуть відомості про досвід суспільних перетворень у їх середовищі, про їх соціально-економічний, політичний, культурний розвиток. Некритичне сприйняття такої знформації може також негативно вплинути на торування власного шляху національного розвитку і, відповідно, розвитку системи інформаційних баз.

Таким чином, вироблення суспільно значущої інформації залишається важливим завданням української науки, щоб утримати, зміцнити наявну наукову традицію, дати їй розвиток на рівні нинішньої проблематики, зберегти й збагатити власну і нформаційну базу наукових досліджень. Другий вид інформаційного тиску на національний інформаційний простір зумовлений свідомою інформаційною діяльністю, спрямованою на реалізацію власниками могутніх інформаційних арсеналів, технологічних, економічних, політичних та інших, завдань, пов'язаних з головною метою - досягти домінування в глобальному масштабі [8, 83141]. Сьогодні цей вид інформаційного тиску посилюється зі зростанням влади ТНК над державами, націями, цілими регіонами сучасного суспільства. На інформаційному рівні він виявляється в інформаційній експансії в систему інформаційних баз, у тому числі бібліотечних, що сприяє реалізації спочатку економічних, а потім політичних та інших цілей. Таким чином, «мегакорпорації породжують свій новий світо - вий економічний порядок. Це є, по суті, система глобальної експлуатації народів, що повністю відкидає будь-яку соціальну відповідальність і моральні зобов'язання не тільки перед народами країн їхньої експансії, і перед народами своїх країн... Повна монополізація економіки й політичної влади глобальними мегакорпораціями є смертельною загрозою демократії, розвитку і прогресу», - робить висновок О. Білорус [9, 332333].

Збереження національно-культурної своєрідності, реалізація власного потенціалу суспільного розвитку для України як і для всіх інших в умовах глобалізації потребує розробки і впровадження системи науково-методичних, організаційно-правових заходів у бібліотечних та інших інформаційних центрах для захисту власних інформаційних баз від шкідливих впливів ззовні і забезпечення їх розвитку відповідно до зростаючих суспільних потреб. В умовах активізації процесів глобалізації, входження України в систему міжнародних інформаційних зв'язків ці заходи мають забезпечити нейтралізацію можливих загроз її існуванню і розвитку, сприяти захисту економічного й політичного суверенітету, власної соціокультурної ідентичності на шляху досягнення балансу між відкритістю інформації, що є вимогою сучасного демократичного суспільства, та суспільно виправданими необхідними обмеженнями на її поширення. Дуже доцільним є врахування цієї системи негативних впливів при розробці стратегії комплектування вітчизняних бібліотечних закладів.

Очевидно, що на етапі формування таких стратегій в інтересах національної інформаційної безпеки