УДК 025. 322 : 004. 77 ] : 33 (477) Сергій КУЛИЦЬКИЙ,

старш. наук. співроб., канд. екон. наук, доцент

Дистантне використання бібліотечних ресурсів як чинник удосконалення інформаційно-аналітичного супроводу розвитку української економіки

Дистантне використання бібліотечних ресурсів розглядається як новітній засіб інформаційно-аналітичного забезпечення потреб розвитку української економіки. Наголошується, що для ефективної реалізації потенціалу дистантних форм роботи інформаційно-аналітичних служб необхідно інтегрувати у єдиний функціональний ланцюжок інформаційні потреби конкретних суб'єктів економіки, якісні характеристики інформації та інформаційні ресурси наукових бібліотек. Зокрема, зазначені інформаційні потреби повинні бути сформульовані в термінах якісних характеристик інформації (точність, достовірність, повнота тощо). Проведено аналіз можливостей використання електронних технологій на різних стадіях виробництва інформаційного продукту.

Раціональна організація інформаційно-аналітичного супроводу економічної діяльності в Україні є важливим чинником підвищення її ефективності. Значний потенціал для високоякісного інформаційно-аналітичного забезпечення вітчизняної економіки несуть у собі інформаційні ресурси наукових бібліотек.

Причому поширення електронних технологій створює нові можливості дистантного використання бібліотечних ресурсів у процесі інформаційно-аналітичної діяльності. Саме дистантна форма поповнення та використання цих ресурсів є важливим чинником радикального збільшення обсягів повідомлень, що їх має змогу переробляти аналітик у процесі підготовки необхідних замовникові інформаційних продуктів. Зазначений ефект базується на економії часу відповідних працівників на доступ до зростаючого обсягу джерел різноманітних повідомлень у процесі інформаційно-аналітичної роботи.

Дистантна форма використання інформаційних ресурсів зумовлює збільшення швидкості обігу інформаційних продуктів, оскільки поліпшення можливостей доступу до цих продуктів підвищує сукупний попит на них. Це висуває нові вимоги до процесу виробництва інформаційних продуктів, включаючи підготовку змістовно найскладніших з них, наприклад аналітичних матеріалів. Зокрема, загострюється проблема ресурсного дисбалансу між різними стадіями інформаційно-технологічного процесу. Зазначені аспекти використання бібліотечно-інформаційних ресурсів з метою вдосконалення інформаційно-аналітичного супроводу розвитку економіки є предметом цього дослідження.

Використання електронних технологій у процесі інформаційної діяльності є предметом постійної уваги фахівців з різних галузей знань. Однак у більшості публікацій із зазначеної тематики акцент робиться на організаційно-технологічних, а не гуманітарно-змістовних аспектах дистантного використання інформаційних ресурсів. Так, на ІХ Всеросійській об'єднаній конференції «Інтернет і сучасне суспільство» (IMS-2006) наголошувалось, що «часто Інтернет слугує зручним простором зв'язку для урядової активності, участі громадян, політичних партій, асоціацій громадянського суспільства та засобів масової інформації (телебачення, преси, мобільного зв'язку)» [6].

Зокрема, ООН по країнах світу проводився аналіз участі громадян у процесах державного управління, пов'язаних з наданням електронної інформації (e-information), проведенням консультацій через урядові веб-сайти (e-consultation) та залученням громадян до процесу ухвали політичних рішень (e-decision making). Результатом цього дослідження стали відповідні рейтинги, за якими провідні позиції у світі цілком закономірно посіли перш за все розвинуті країни (Велика Британія, США, Канада тощо) [7].

Однак визначення ролі дистантного використання бібліотечних ресурсів як чинника вдосконалення інформаційно-аналітичного супроводу розвитку економіки має спиратися на наукові праці, у яких сформульовано змістовно-функціональну суть інформаційних потреб [3], досліджуються семіотичні основи механізмів їх реалізації [2], окреслено можливості впровадження систем штучного інтелекту у сферу інформаційної діяльності [4] й розглядається практика використання електронних технологій в організації аналітичної роботи [1].

Ефективність реалізації потенціалу дистантних форм роботи інформаційно-аналітичних служб багато в чому залежить від уміння відповідних працівників інтегрувати в єдиний функціональний ланцюжок інформаційні потреби конкретних суб'єктів економіки, якісні характеристики інформації та інформаційні ресурси наукових бібліотек. Проблема в такому разі полягає в тому, щоб конкретизувати певні категорії інформаційних потреб у термінах якісних характеристик інформації, як-от: точність, достовірність, повнота, оперативність тощо, і вже на цій основі підібрати й використати найбільш підходящі для задоволення зазначених інформаційних потреб відповідні види бібліотечно-інформаційних ресурсів.

Інформаційну потребу (або ж потребу в інформації) визначають як інформацію, що її має одержати людина чи організація, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно вирішити якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі [3, с. 13]. Визначивши суть конкретної інформаційної потреби, спираючись на вимоги до якісних характеристик інформації, необхідних для задоволення цієї потреби, можна перейти до підбору відповідних джерел інформації, що за своїми параметрами здатні задовольнити зазначені інформаційні потреби.

При цьому постає питання про місце наукових бібліотек серед інших інформаційних посередників. Відповідь на це питання, за умов високих темпів розвитку в Україні електронних технологій у сфері інформаційної діяльності, у свою чергу, потребує постадій- ного аналізу технологічного циклу створення інформаційного продукту. Такий продукт може розглядатись як результат спеціального технологічного процесу, що здійснюється з повідомленнями (первинною інформацією) і спрямований на створення готового інформаційного продукту (своєрідне інформаційне виробництво). Цей інформаційно-технологічний процес (цикл) може містити такі послідовні стадії роботи з повідомленнями (інформацією): пошук, збір, перетворення (обробка), зберігання, передача (для малої кількості споживачів), розповсюдження/тиражування (для численних споживачів), використання.

Різні інформаційні продукти можуть створюватись у результаті поєднання різних стадій виробничого циклу інформаційної діяльності, однак у будь-якому разі визначальними в задоволенні інформаційних потреб конкретного споживача є характеристики відповідного інформаційного продукту, особливо якісні.

Поряд з цим найменшого прогресу від поширення електронних технологій зазнала така стадія інформаційно-технологічного циклу, як перетворення (обробка) інформації. На практиці найпростіші форми цього процесу, як, наприклад, групування текстів (уривків текстів) за формальними ознаками, включаючи наявність тих же ключових слів (словосполучень), переважно передаються безпосередньо комп'ютерній обробці. Там же, де обробка інформації полягає у створенні нового змісту на підставі сукупності висхідних текстів, виникають проблеми