УДК 025.5 / 364.462

Тетяна ГРАНЧАК,

канд. іст. наук, заввідділу НБУВ

Дистантні форми використання інформаційних ресурсів бібліотеки як фактор демократизації

Стаття присвячена аналізу ролі бібліотек у процесі поглиблення демократичних трансформацій, забезпеченні доступу до якісної наукової інформації широких верств населення шляхом впровадження і вдосконалення дистантних форм використання бібліотечних інформаційних ресурсів.

Сучасне суспільство входить в інформаційний етап свого розвитку, коли інформація, її постійно оновлювані ресурси стають інструментом взаємопроникнення як знань і технологій, так і капіталу, інструментом боротьби за ринок, розвитку соціальної сфери, розв'язання геополітичних завдань. Після конференції ООН з навколишнього середовища й розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) світова спільнота взяла курс на побудову моделі сталого розвитку, побудову інформаційного суспільства. Сталий розвиток розглядається як майбутнє України, як загальнонаціональна ідея, здатна згуртувати всі прошарки суспільства. Одним з ключових моментів переходу України до сталого розвитку є широкомасштабна інформатизація й становлення постіндустріального інформаційного суспільства. Сталий розвиток країни вимагає не тільки переозброєння промисловості, переходу на нові високоефективні технології, але й істотного підвищення інтелектуального потенціалу нації - здатності людей виробляти й засвоювати нові знання, створювати й підтримувати високу технічну культуру складного наукомісткого виробництва, підвищувати свою кваліфікацію і набувати нову спеціальність, нові можливості для розвитку й суспільно корисної діяльності.

Водночас інформатизація є невід'ємним супутником сучасної демократії, вона неможлива без подальшої демократизації. Інформатизація суспільства, що розуміється як розвиток за допомогою інформаційних засобів пізнавальних можливостей соціальних структур, повинна бути в органічній єдності з процесами соціальної інтелектуалізації, істотним підвищенням творчого потенціалу особи.

У цьому контексті посилена увага науковців приділяється дослідженню питання ролі бібліотек як провідних суспільних інформаційно-наукових центрів у процесах інформатизації та демократизації. Різні аспекти цієї проблематики висвітлено в працях багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема О. Ворошилова (Вивчення запитів користувачів як складова забезпечення повнішого задоволення їхніх інформаційних потреб // Наукові праці національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2007. - Вип. 18. - С. 26-32), В. Горового (Еволюція інформаційних запитів суспільства як фактор бібліотечної трансформації // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - 2007. - Вип. 18. - С. 36-49), С. Басова (Библиотека и демократия: Первое вступление в проблему. - М.,

- 144 с.), Ю. Крешер (Информационное обеспечение ученых и специалистов: учебно-методическое пособие. - М., 2008. - 463 с.), К. Лаврової (Базовый элемент демократии «Кабинет для джентльмена» или «общественный рай»? // Библиотечное дело. -

- № 3 (51); режим доступу : http://www.bibliograf.ru/is- sues/2007/3 /67/0/663), Дж. Патрика (Рождение публичных библиотек: политика либерального актива / Патрик Джойс // Новое литературное обозрение: НЛО. - 2005. - № 74; режим доступу : http://www.magazines.russ.ru/ nlo/2005/74/dz8.html) та ін. Утім, з огляду на подальше поширення електронних технологій та пов'язане з цим розширення можливостей бібліотечних закладів актуальним виглядає дослідження перспектив використання новітніх засобів забезпечення зв'язку між інформацією та користувачем, зокрема дискантних форм доступу до інформації та її використання.

Відомо, що освоєння нової технології й техніки взагалі напряму залежить від соціально-політичного життя, рівень якого має створити сприятливі умови для творчості й прояву ініціативи людей. Не дивно, що прогрес у сфері інформатизації пов'язаний з кардинальним перевлаштуванням усього соціально-політичного життя сучасного суспільства, з його демократизацією, структурними професійними змінами, удосконаленням управління з боку держави ринковими відносинами. Тільки гарантована законом і забезпечена соціальними умовами доступність інформації для всіх членів суспільства створює умови для творчої праці людей і реалізації демократичних прав і свобод. Багато цілей інформатизації не можуть бути досягнуті без глибоких перетворень усіх сфер суспільного життя й діяльності, методів і засобів керування цими процесами, у тому числі й керування економічним життям.

Величезне значення мають децентралізація поширення й використання інформації та дотримання демократичних свобод, оскільки існує пряма залежність між ступенем свободи громадян і організацій, з одного боку, і ефективністю використання великої кількості інформації - з іншого. Найголовнішою якістю демократії є гласність, яка немислима без доступу до інформації широких кіл населення [1].

Вільний, необмежений доступ до відкритої інформації означає децентралізацію, яка сприяє свободі індивіда, забезпечує можливості людині самій думати, оцінювати інформацію та ухвалювати рішення. Цілком природно, що реалізувати свою новаторську роль у соціально-політичній сфері інформація може лише в тому випадку, якщо вона відкрита для користування нею широким соціальним прошаркам. Це можливо тільки в умовах демократії. Вільне виробництво й забезпечення доступу до інформації - важлива соціальна проблема, яка з подальшою інформатизацією суспільства стає дедалі більш значущою. Зміст цієї проблеми зводиться до того, що в суспільстві повинні бути створені можливості як для пошуку інформації, яка оприлюднюється, піддається гласності, так і для публічного й вільного доступу до неї в певний час і за доступну членам суспільства вартість. При цьому мається на увазі як інформація за результатом події (стенограми, протоколи, підрахунок голосів та ін.), так і після закінчення розробки (різні рішення, акти, проекти й ін.).

Таким чином сьогодні, в умовах посилення суспільної ролі інформації та зростання її обсягів, актуалізується питання пошуку необхідної інформації та забезпечення оперативного доступу до неї. При цьому дистантні методи доступу до інформації, що ґрунтуються на сучасних технологічних досягненнях, маючи високу ступінь охоплення й далекодії, відіграватимуть провідну роль.

Вирішення цього