Упровадження і розвиток дистантних форм доступу до інформації сприятимуть трансформації бібліотек в інформаційному суспільстві у:

джерела сучасних знань, творчості й безперервної освіти для людей будь-якого віку;

інструмент активної участі громадян у суспільному житті й керуванні державою;

інформаційну опору розвитку економіки й бізнесу, підготовки й підвищення кваліфікації кадрів у всіх сферах діяльності;

центри збереження й активної популяризації історичних та культурних надбань народу (місцевості, співтовариства тощо).

Серед найбільш затребуваних сучасних дистантних форм доступу до бібліотечного інформаційного ресурсу - електронні бібліотеки, міжбібліотечний абонемент, електронні каталоги, електронні повнотекстові копії, електронні версії аналітичних матеріалів, орієнтованих на задоволення інформаційно-аналітичних запитів органів державної влади всіх рівнів, громадських організацій, економічних структур, наукових працівників, електронні версії тематичних та видових зібрань публікацій тощо.

В основі функціонування дистантних форм доступу до інформації - активне використання інформаційних і комунікаційних технологій, що забезпечує комунікацію в найрізноманітніших формах (текст, графіка, звук, анімація) переважно з використанням електронної пошти та Інтернету.

Вони дають змогу максимально оперативно забезпечити зв'язок між користувачем та потрібною йому інформацією, зробити доступ до інформаційного ресурсу максимально зручним, що в підсумку сприяє підвищенню творчого й інтелектуального потенціалу людини, безперервній соціалізації особистості. Працювати з матеріалами за допомогою дистантних форм можна в зручний час, у зручних умовах, не витрачаючи кошти й час на переїзди і в зручному темпі. При цьому використання дистантних форм не повинно виключати можливості отримання в разі потреби консультації бібліотечного співробітника.

Використання дистантних форм доступу до інформаційних ресурсів також дає змогу:

отримати доступ до потрібної інформації незалежно від віддаленості бібліотеки;

задовольнити потребу користувачів у якісній потрібній саме їм інформації;

забезпечити доступ користувачів до світового банку інформації.

Останнє важливо як для окремої людини, так і для суспільства в цілому як з огляду на можливість використання прогресивного зарубіжного досвіду у вирішенні різноманітних питань, поповнення власної інформаційної бази, так і з огляду на можливість і корисність презентації себе світовій спільноті з перспективою са- мореалізації в глобальному інформаційному просторі.

Дистантний доступ до інформації стає незамінним для зміцнення, розвитку кожної із соціальних груп (мешканці віддалених і малоосвоєних регіонів країни; люди, наприклад, вахтовики, специфіка роботи яких не дає змоги здобувати знання в ритмі діючих освітніх технологій; особи з обмеженою свободою переміщення тощо). Особливої ваги ці аспекти набувають у випадку забезпечення доступу до інформації людей з обмеженими фізичними можливостями. Таким чином створюються додаткові умови для інтеграції таких людей у суспільство, їхньої суспільної активізації й реалізації себе як рівноправних громадян держави.

Певною мірою розвиток дистантних форм доступу до якісної інформації сприятиме більш активному самовираженню жінок, які поки що досить часто не мають належних умов для гармонійного поєднання освіти, кар'єри, з одного боку, і родини й виховання дітей - з іншого [2]. Жінки матимуть змогу підвищувати свій освітній та кваліфікаційний рівень без відриву від основної роботи, навіть у домашніх умовах, займаючись веденням домашнього господарства або виховуючи дітей.

На сьогодні однією з найперспективніших дистантних форм інформаційного забезпечення економіки, політичного життя, освіти, науки, культури є електронні бібліотеки (ЕБ) - розподілені інформаційні системи, що дають змогу надійно накопичувати, зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів, доступні в зручному для користувачів вигляді через глобальні мережі передачі даних [3].

Сфера використання електронних бібліотек сьогодні надзвичайно широка і включає як традиційні цілі науки і освіти, економічні питання, так і політичні проекти, питання державотворення. Можна назвати цілий ряд проектів, спрямованих на реалізацію концепції «електронного уряду» - тут теж доводиться працювати з достатньо складноструктурованими колекціями електронних документів: вони містять текст, графіку, відеоматеріали й багато іншого. Прикладом може бути один з масштабних проектів, який нещодавно був реалізований у Росії: створення електронного архіву президента Російської Федерації. Цей проект обслуговує потреби держави, громадянського суспільства й населення в найширшому сенсі.

Таким чином, електронні бібліотеки служать багатьом цілям; цей додаток ІКТ може бути використаний, причому досить ефективно, у найрізноманітніших сферах діяльності, тому пов'язування поняття цих бібліотек виключно з науковою сферою видається неправомірним й обмеженим.

На жаль, з погляду надання послуг кінцевому користувачу сьогодні немає повноцінної реалізації можливостей електронних бібліотек, які давали б змогу надати складну композитну послугу, скажімо на основі технологій веб-сервісів або інших технологій, що дають змогу творцям нової електронної бібліотеки звернутися до окремих сервісів уже існуючих фондів електронної інформації й запропонувати своєму користувачу саме ту складну послугу, яка йому потрібна. Отже, ще одне завдання, яке стоїть перед співтовариством «електронних бібліотекарів», - це «модуляризація» електронної бібліотеки з тим, щоб мати нагоду керувати різнорідним цифровим контентом шляхом звернення до тих або інших сервісів окремих модулів усередині певної електронної бібліотеки, а також між нею та іншими інформаційними системами, які з нею пов'язані [4].

Говорячи про ефективне використання дистантних форм забезпечення доступу до інформації, слід звернути увагу на потенціал, яким володіють інформаційно-аналітичні структури бібліотек. Активне задіювання таких служб дає змогу не просто надати доступ до інформації, а, що набагато важливіше, надати доступ одразу