Усе це особливо важливо при створенні синтезованого науково обґрунтованого інформаційного продукту. У цьому контексті слід зазначити, що специфіка діяльності наукової бібліотеки як комплексної бібліотечно-інформаційної та в багатьох випадках науково-дослідної установи створює умови для ефективного залучення до цих структур фахівців з різних галузей знань. Історики, філософи, філологи, соціологи, економісти, представники фізико-математичних і біологічних наук, фахівці з інформатики та обчислювальної техніки, адміністратори комп'ютерних мереж і систем реально становлять «левову частку» (до 50 %) штату працівників з вищою освітою великих наукових бібліотек [5].

Наявність кваліфікованих наукових співробітників помножена на ресурсний потенціал наукової бібліотеки дає змогу досить оперативно готувати інформаційний продукт високої якості, чого, власне, і потребує замовник. У підсумку забезпечуються умови для здійснення наукового аналізу кожної конкретної ситуації або проблеми й визначення шляхів її вирішення. В економічному аспекті це сприяє зміцненню економіки й матеріальної бази суспільства, у політичному - стабільному функціонуванню політичної системи, у соціально-гуманітарному - подальшій структуризації суспільства й розвитку його інформаційно-культурного простору.

Слід зазначити, що інформаційно-аналітичні підрозділи бібліотек можуть працювати не лише на виконання конкретних вузьких запитів дистантних замовників, а й здатні забезпечувати в електронній формі доступ до найважливішої суспільно значущої інформації для широкого кола користувачів.

Зокрема, бібліотечний сайт НБУВ містить матеріали, продуковані Службою інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ), серед яких:

бюлетень оперативної інформації електронних видань для керівників та їхніх референтів «Резонанс», в якому висвітлюється діяльність органів виконавчої, законодавчої та судової влади, місцевого самоврядування. У стислій формі аналізуються актуальні питання міжнародного співробітництва та суспільно-політичного життя, економічний стан та правові відносини в Україні;

реферативний бюлетень матеріалів ЗМІ «Шляхи реформування української науки», в якому висвітлюються проблеми підвищення ефективності наукової діяльності, проблеми реформування української науки, подається інформація про здобутки вітчизняної науки та висвітлюється досвід розвитку наукових закордонних дослідженьі;

експертно-аналітичний висновок за результатами моніторингу преси «Проблеми зайнятості населення», в якому висвітлюються питання працевлаштування населення, ринку праці та діяльності Державної служби зайнятості;

бюлетень матеріалів ЗМІ «ВТО, МЫ И РОССИЯ», в якому висвітлюються новини СОТ, проблеми входження України до СОТ у зіставленні з відповідними процесами в Росії, розглядаються питання українсько-російських економічних відносин у зв'язку з цими процесами;

інформаційно-аналітичний журнал «Україна: події, факти, коментарі», присвячений висвітленню та аналізу найактуальніших подій суспільного життя в економічній, політичній та соціальній сферах, розвитку національних відносин, проблемам ефективності державотворчого процесу в Україні. Значна його частина базується на матеріалах з регіональної проблематики.

Однією з найбільш затребуваних рубрик журналу є «Коментарі спеціалістів на звернення громадян», яка готується в тісній співпраці з управлінням інформаційної політики та зв'язків з громадськістю Кабінету Міністрів України. Мета рубрики - надання компетентної консультативної юридичної допомоги в різноманітних питаннях, що постають перед громадянами в процесі життєдіяльності.

У цьому контексті варто наголосити, що розвиток демократії неможливий без удосконалення правової системи, підвищення правової культури. Адже демократична держава в першу чергу правова держава.

Як засвідчує практика, за відсутності належної політичної культури найкращі демократичні інститути виявляються неефективними і виникає загроза демократії (узурпації влади або з боку Президента, або парламенту).

З іншого боку, велике значення для збереження демократії має не лише політична культура представників влади, але й політична і правова культура громадськості. Адже технологізація суспільно- політичних рішень, тенденція до якої проглядається дедалі чіткіше, поступово призводить до певного дистанціювання громадян від реального процесу прийняття політичних та інших рішень у сфері суспільного управління. Але демократія - це публічне правління, за якого рішення опрацьовуються публічно. Поступова професіоналізація політичної та загалом публічної сфери загострює приховане протягом ХХ ст. протиріччя між демократичним та елітарним принципами політики в демократичних суспільствах, посилюючи елітарний.

Підвищення рівня політичної культури населення сприятиме формуванню в державі громадянського суспільства, яке запобігало б елітарним тенденціям у політиці.

Отже, забезпечення населення інформацією нормативно-право- вого характеру, що сприяє підвищенню правової культури суспільства від державних і комерційних структур до окремої особистості, сьогодні надзвичайно актуальне.

Вирішення громадянами різноманітних питань, що стосуються гарантії та реалізації їхніх прав, потребує детальної й конкретної відповіді юристів-консультантів. Бібліотеки володіють достатнім ресурсним і кадровим потенціалом для надання допомоги користувачам в отриманні доступу до цієї інформації. Вони можуть брати активну участь у створенні нових форм взаємодії державних органів влади з населенням і, у свою чергу, стають своєрідним посередником між державою й громадянами.

У більшості бібліотек відкрито центри правової інформації на допомогу місцевому самоврядуванню, створено повнотекстові бази даних розпоряджень облдержадміністрацій і рішень рад народних депутатів. Ці БД представлено на веб-сторінках бібліотек і на регіональних веб-серверах. Користувачам там надається можливість ознайомитися з нормативно-правовими актами, які приймаються різними за рівнем загальнодержавними владними органами, а також документами місцевих управлінських структур і будь-якою іншою інформацією про життєдіяльність відповідної території (місцевий