УДК 025.326 : 025.322

Наталія АВТОНОМОВА,

мол. наук. співроб.

Особливості редагування аналітичних матеріалів в умовах діяльності Служби інформаційно- аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ

У статті йдеться про особливості редагування інформаційно-аналітичної продукції, визначаються комунікаційні властивості інформації. У зв'язку з цим звертається увага на специфіку редагування текстів аналітичних матеріалів, дається характеристика основним групам користувачів (замовників) інформації.

Сьогодні відбувається різке зростання значення інформації в суспільному житті. Змінюються погляди на неї як на специфічний, стратегічно важливий товар з високою ринковою вартістю. Зростаюча складність завдань, що постають перед суспільством, обумовлює збільшення попиту на інформаційно-аналітичну продукцію і послуги, стимулює розвиток інформаційного бізнесу і формування в структурі національного і зовнішнього ринку нового - інформаційного елемента. Значуща роль у цьому процесі належить бібліотекам, їх інформаційним підрозділам.

До останнього часу асортимент інформаційно-аналітичних продуктів бібліотек був представлений переважно реферативними виданнями, інформаційними бюлетенями, бібліотечними каталогами, які були доступні користувачам тільки через підписку або безпосередньо в бібліотеках. Проблема ефективної організації наявних інформаційних ресурсів для використання відповідно до сучасних суспільних потреб значною мірою пов'язана з підвищенням ефективності діяльності бібліотек, що обумовлює, у свою чергу, необхідність вдосконалення їхньої структури, створення спеціальних інформаційних підрозділів.

Одним з таких інформаційних підрозділів Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського є Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ). Профільна діяльність Служби зосереджена на оперативному опрацюванні, відповідно до суспільних запитів, багатства бібліотечних фондів і нових великих масивів інформації, на сьогодні насамперед електронної, на підготовці аналітичної та оперативної інформаційної продукції для задоволення запитів зростаючої кількості замовників такої продукції в управлінських структурах, громадських організаціях, у сфері економіки, науки тощо.

На сьогодні діяльність СІАЗ спрямована на забезпечення інформаційних потреб передусім двох великих груп користувачів (замовників) - управлінських структур та бізнес-економічних структур.

До першої групи необхідно віднести насамперед керівників всіх рангів. Оптимальність рішень, що приймаються даною групою користувачів інформації, значною мірою залежить від рівня їх поінформованості. Практика свідчить, що низька поінформованість завжди призводить до нестабільного менеджменту. У підсумку поінформованість керівників у більшості випадків сприяє всебічному прискоренню соціально-економічного розвитку суспільства, успішному досягненню мети і вирішенню тих завдань, які виникають в їх повсякденній діяльності 1.

Тематичний діапазон інформаційних потреб управлінських структур відрізняється широтою, при цьому чим вище ранг керівника, тим багатоаспектніші його інформаційні потреби. Ці потреби досить динамічні, відрізняються значною практичною спрямованістю. Разом з тим необхідність прийняття оптимальних рішень потребує від управлінських структур теоретичних знань у багатьох сферах діяльності, у першу чергу, із соціально-економічних питань, що враховують такі проблеми як багаторівнева економіка, підприємництво, податкова політика, соціальний захист малозабезпечених верств населення тощо. Водночас кожен керівник, маючи конкретну базову підготовку, проявляє професійний інтерес до інформації стосовно своєї спеціальності. До того ж керівникам потрібна не «сира» інформація про об'єкт управління, а така, що враховує специфіку сприймання, використання інформаційних ресурсів у конкретних умовах професійної діяльності.

Особливостями запитів користувачів даної групи є орієнтованість на довготривалий і оперативний аналіз роботи різних галузей народного господарства; експертизу інвестиційних проектів; інформаційно-аналітичний моніторинг соціально-політичної ситуації; аналіз роботи органів виконавчої влади, підготовку аналітичних оглядів стосовно соціально-економічної ситуації в країні та регіонах; узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду територіального управління.

Бізнес-економічні структури у своїх інформаційних запитах більш зорієнтовані на фактографічну інформацію, а також на використання повнотекстових баз даних. Від представників першої групи їх відрізняють підвищенні вимоги до аналітичної (кон'юнктурно-економічної, фінансової, юридичної), готової до використання (ready to eat) інформації. Запити цієї групи користувачів задовольняються, головним чином, за рахунок створення і експлуатації баз даних, що містять відомості про вітчизняних і зарубіжних виробників товарів і послуг, про діяльність бірж, банків, страхових компаній, про попит на товари та послуги, поточні ціни тощо. Аналітична складова запитів цієї групи споживачів пов'язана з аналізом ситуації на ринках, прогнозами економічного розвитку та ін.

У зв'язку з цим виявляється актуальною необхідність підвищення рівня використання (ефективності) інформаційних продуктів та послуг, що надаються для якісного обслуговування даних категорій користувачів інформації.

Значний обсяг робіт, виконуваних при створенні аналітичних видань, припадає також на аналіз та редагування інформації. Отже, актуальним є завдання розробки й освоєння форм і методів підготовки й редагування аналітичних видань2 .

При редагуванні інформаційно-аналітичних видань, направлених на задоволення інформаційних потреб обох категорій споживачів, необхідно враховувати такі властивості інформації, як: властивість задовольняти конкретні запити користувачів; повною мірою охарактеризувати досліджуваний об'єкт; властивість задовольняти інформаційні запити користувачів у необхідний для них момент; не мати явних чи прихованих помилок; можливість отримання інформації конкретним користувачем.

Виходячи з даних властивостей інформації редактор при підготовці та редагуванні повинен звертати увагу на такі характеристики інформаційних продуктів і послуг, як адресність інформації; надійність наданих даних (термін їх актуалізації, достовірність джерел інформації); багатоаспектність огляду теми; можливість електронної обробки і поширення інформації; комфортність надання і використання (оптимальний обсяг інформації, чіткий шрифт, якісне зображення, доступний інтерфейс тощо); доступність (канали зв'язку, види носіїв, ціна); умови зберігання і актуалізацію.

Крім зовнішніх характеристик інформаційно-аналітичних продуктів, що враховуються під час редагування та аналізу інформації, важливим є також аналіз фактичного матеріалу, структури твору, стилю викладу матеріалу, тексту тощо. Адже від внутрішньої побудови твору, від способу подання фактичного матеріалу, лаконічності, ясності викладу буде залежати наскільки аналітичний