Змістову основу аналітичного видання становить узагальнення фактичного матеріалу, з'ясування відповідних закономірностей, вироблення рекомендацій і пропозицій. Факти документують процеси, що відбуваються в житті суспільства й обумовлюють значущість отриманого результату і його новизну. Редагуючи аналітичне видання, важливо не забувати, що для одержання достовірних висновків недостатньо тільки, щоб були достовірними вихідні положення, що містяться в аналізованих первинних документах. Потрібно, щоб самі міркування автора аналітичного матеріалу були логічно правильними, у протилежному випадку його висновки можуть виявитися помилковими. Увага редактора повинна бути звернена на взаємозв'язок, нерозривність аналізу й синтезу фактичного матеріалу в аналітичному матеріалі. Редактор оцінює, як здійснюється відбір фактів, їхнє зіставлення, пояснення, інтерпретація, синтезування, на якій основі будуються міркування, із чого виводяться висновки. Судження (висловлення, припущення, висновки) автора аналітичного видання можна вважати обґрунтованими, якщо їхній доказ спирається на достовірний фактичний матеріал першоджерел і на строгі логічні міркування3.

Висновки та рекомендації є важливою частиною аналітичного матеріалу, що надається замовнику, адже на їх основі останнім можуть прийматися управлінські рішення, вирішуватися стратегічно важливі завдання.

При підготовці аналітичного матеріалу нерідко зіставляються суперечливі погляди на той самий предмет. Робиться це звичайно навмисно, для того щоб зіштовхнувши різні (так ще й суперечливі) точки зору, зробити доказовий умовивід, що виключає різні тлумачення й переконливо підводить до однозначного розуміння обговорюваного факту. Однак якщо суперечливі відомості залишаться в огляді без оцінки його автора, це потрібно розглядати як серйозну логічну помилку4 .

Працюючи над змістом аналітичного матеріалу, редактор може мати справу також з надлишковою інформацією, для усунення якої доводиться використовувати виправлення-скорочення. До такої інформації належать відомості, що виходять за рамки теми огляду, що застаріли, й маловажливі відомості, а також відомості, які дублюються в різних місцях, - у загальному вся та інформація, що не сприяє обґрунтуванню висновків і рекомендацій.

Для управлінської сфери, політики та економіки, важливим є не стільки своєчасне ознайомлення з первинною інформацією, скільки випереджувальне виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Наявність правильно зроблених висновків в аналітичній роботі забезпечує сталий менеджмент управлінських структур і вірність прийняття ними рішень. Необхідність в отриманні такої інформації зумовлена переходом владних структур до прогностичних форм діяльності з використанням багатоваріантних моделей розвитку подій, що потребує не просто констатації фактів для доведення тієї чи іншої тези, а системного підходу до розв'язання проблеми в цілому на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з функціональними можливостями сучасних автоматизованих інформаційних систем.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати. Цитати органічно вплітаються в текст аналітичного матеріалу, становлячи невід'ємну частину аналізованого матеріалу. Вони використовуються для того, щоб без перекручувань передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору тощо. Цитати служать необхідною опорою укладачеві видання в процесі аналізу й синтезу інформації. Відштовхуючись від їхнього змісту, можна створити систему переконливих доказів, необхідних для об'єктивної характеристики явища, що оглядається, і для формування висновків. Цитати можуть використовуватися й для підтвердження окремих суджень, які робить укладач видання, а також для обґрунтування ймовірних висновків. У всіх випадках кількість використовуваних цитат повинна бути оптимальною, тобто визначатися потребами розробки теми огляду.

Редактору потрібно встановити, чи доречно застосування цитат у конкретному контексті, чи немає в них перекручувань змісту аналізованих первинних документів. Основним у редакторській перевірці процитованого матеріалу є встановлення його змістової й формальної відповідності першоджерелу. Необхідно підкреслити, що з огляду на специфіку аналітичного видання змістова ідентифікація процитованого матеріалу й тексту, що переказується, вимагає тонкого значеннєвого аналізу.

Оскільки одне із завдань редагування полягає в тому, щоб забезпечити гармонійну єдність змісту й форми аналітичного видання, велике значення має аналіз його структури. Детальне вивчення структури, свідоме акцентування уваги на цьому аспекті аналізу дають можливість домогтися ясності викладу матеріалу, сконцентрувати інтерес читача й спрямувати його сприйняття на найбільш значущих фрагментах тексту 5.

Робота над структурою, удосконалення її в процесі редагування - досить важливе й відповідальне завдання, рішення якого вимагає глибокого осмислення твору в цілому. Одна з основних вимог до структури твору - щоб матеріал викладався за чітким планом. Реалізація цієї вимоги досягається, коли у творі є внутрішня логіка розвитку й характер зображуваного предмета або явища, коли виклад змісту відображає жанрову специфіку твору й відповідає цільовому призначенню видання. Досить важливо, щоб структура аналітичного видання забезпечувала можливість ясно бачити, як досягнута мета дослідження.

Аналізуючи й оцінюючи структуру твору, редактор зобов'язаний звернути увагу на те, чи є чітка постановка завдання, чи враховується читацька адреса, як подано результати дослідження. Структура повинна забезпечувати швидке, точне, дохідливе доведення змісту до читача.

Основою твору є текст, у ньому викладений зміст, він - носій основної інформації. Текст повинен мати такі властивості, як роз- горнутість, цілісність, системність, зв'язність, завершеність. Як носій змісту, як основа твору текст створюється автором з певним цільовим призначенням, за допомогою тексту автор встановлює зв'язок зі своїм співрозмовником - читачем (користувачем), включається в систему наукової комунікації6.

Структуру аналітичного тексту утворюють поняттєво-логічна, оцінна складова й композиція змісту. Ці компоненти є засобами забезпечення таких властивостей тексту, як єдність і зв'язність. Потреба у зв'язках стає необхідною в процесі синтезу інформації. Для цього використовується логічний зв'язок, що забезпечує значеннєву послідовність і несуперечність викладу й