Особливого значення в аналітичних творах має дотримання логіки у викладі. Не менше значення мають стислість, лаконічність. Розтягнутість, багатослівність - вірний прийом сховати відсутність справжньої думки. Часто це проявляється в тому, що автор застосовує накопичення безлічі термінів і плутанини в мовностилістичних прийомах.

Важливим при написанні аналітичних текстів є широке використання слів і словосполучень, які виконують роль сполучних засобів, так званих «скрепів». Завдяки їхньому вмілому використанню досягається зв'язність тексту, його логічний розвиток і розгорнення; ці мовні засоби служать оформленню ретроспективно-порівняльних оцінок у процесі дослідження, застосовуються в міркуваннях, доказах, є важливими засобами при обґрунтуванні достовірності фактів. Редактор повинен з розумінням ставитися до цих мовних засобів, оцінюючи їхнє використання з позицій доцільності.

Редакторська оцінка стилю викладу аналітичного видання базується насамперед на відповідності авторської манери нормам і стандартам наукової комунікації, жанровим і видовим особливостям майбутнього видання. Проте повинна дотримуватися й основна вимога - доказовість і об'єктивність всіх суджень і оцінок як основа достовірності кінцевого результату. Однак при всьому цьому емоційні й експресивно-оцінні моменти, особисті пристрасті автора можуть мати місце у творі, із чим редактору потрібно рахуватися. Головне, щоб це було в рамках моралі й етики.

Отже, врахування особливостей редагування аналітичної інформації має значення для підвищення ефективного використання інформаційно-аналітичних продуктів, що, у свою чергу, забезпечує їх конкурентоспроможність на ринку інформаційних послуг.