УДК 340.111.5 / 364. 462

Наталія ІВАНОВА,

мол. наук. співроб.

Удосконалення експертно-правового супроводу демократичних трансформацій в умовах розвитку електронних технологій

У статті розглянуто зростаюче значення інформаційних процесів у житті суспільства, що обумовлює підвищення уваги до вдосконалення законодавчого регулювання інформаційних відносин. Акцентовано увагу на особливостях суспільних потреб у правовій інформації, а також на ролі бібліотек у їх задоволенні.

На сучасному етапі розвитку суспільства, який характеризується ринковими перетвореннями і вдосконаленням державного управління, демократизацією всіх сфер життя, інтеграцією у світову спільноту, особливо чітко проявляється суперечності між сучасним станом інформаційного ринку України та правовим регулюванням інформаційної сфери. Крім того, зростання попиту всіх категорій користувачів на інформацію правового характеру спонукає до узгодженості взаємодії суб'єктів правової інформації та інформаційної системи галузі.

Об'єктом розгляду в статті виступає інформатизація право- творчої та правореалізаційної діяльності, а також правове забезпечення процесів інформатизації.

Предметом є вдосконалення системи електронних джерел правової інформації у напрямі досягнення відповідності інформаційним потребам основних категорій споживачів.

Історичний досвід свідчить, що основним засобом функціонування сучасного цивілізованого суспільства є демократія. Україна рухається до демократії своїм важким шляхом, поступово долаючи всі етапи її розвитку.

Розуміння демократії давно вийшло за рамки сприйняття її як феномену політичної сфери. Американський політолог Р. Даль наголошує, що демократія - це процес розширення, оновлення ідеалів і принципів інститутів та процедур. У сучасному світі демократія - це потужний соціальний процес, спосіб організації та функціонування суспільства.

Ознаками демократії, як відомо, є багато цінностей - народовладдя, індивідуальні свободи й права людини, плюралізм, толерантність, загальний добробут, справедливість, гласність та ін. Упродовж років незалежності Україна наполегливо втілювала їх у життя. Стрімкі процеси цивілізаційного розвитку сприяли тому, що одним з критеріїв демократії стала побудова орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства.

Інтереси особи в інформаційній сфері полягають насамперед у реальному забезпеченні конституційних прав і свобод людини і громадянина на доступ, використання інформації, а також у захисті інформації, що забезпечує особисту безпеку, духовний та інтелектуальний розвиток. Складова національних інтересів в інформаційній сфері, обумовлена потребами суспільства, полягає у використанні інформації для розвитку всіх сфер життя, зміцнення демократії, досягнення суспільної злагоди, збереження національної безпеки.

Інформаційне суспільство - це суспільство, в якому інформація є однією з головних цінностей демократії, а критерієм демократичності виступає, відповідно, доступ до інформаційних баз даних, вільної, правдивої, неупередженої та об'єктивної інформації. Гарантом цього виступає система права, заснована на інформаційних чинниках, яка набуває в епоху високих технологій нових рис. Реалізація інформаційних прав надає людині свободу висловлення своєї думки в умовах швидкісної комунікації, що забезпечує якісно новий рівень взаємоінтеграції й мобільності суспільства, реакції на будь-яке явище.

Основні принципи діяльності держави в інформаційній сфері на найближчі роки визначено Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» від 9 січня 2007 р. № 537-V.

Нормативно-правове та нормативно-технічне забезпечення процесу інформатизації в Україні почалося після ухвалення 1998 р. Закону України «Про Національну програму інформатизації» та ряду інших нормативних актів Кабінету Міністрів України та указів Президента України.

Національне право має значний масив нормативних актів (законів та підзаконних правових документів - наказів, інструкцій, положень, статутів), які прямо чи опосередковано регулюють суспільні інформаційні відносини в Україні. Узагальнення й підрахунки кількісного складу нормативних актів, які підготовлені органами державної влади, є чинними й регулюють інформаційні відносини, характеризуються такими показниками: в Україні сьогодні діє 259 законів України, 290 постанов Верховної Ради (нормативного змісту), 370 указів Президента України, 89 розпоряджень Президента України, 1159 постанов Кабінету Міністрів України, 206 розпоряджень Кабінету Міністрів України, понад 1100 нормативних актів міністерств, комітетів і окремих відомств.

Це зумовило необхідність систематизації інформаційного законодавства на рівні кодифікації. У вищезгаданому Законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.» передбачено: «З метою підвищення ефективності розвитку інформаційного суспільства необхідно створити цілісну систему законодавства, гармонізовану з нормами міжнародного права з питань розвитку інформаційного суспільства, зокрема здійснити кодифікацію інформаційного законодавства».

Кодекс об'єднає в одному законодавчому акті регулювання провідних суспільних відносин, об'єктом яких є інформація, незалежно від форми, способу, засобу чи технології її прояву, і дасть можливість досягти узгодженості, зокрема, у визначеннях понятійного апарату. Існує потреба зближення та поступового приведення законодавства України у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу.

Вельми актуальним є аналіз зарубіжного досвіду регулювання зазначених суспільних відносин. Так, у Німеччині інформаційне право є самостійною галуззю права, що поділяється на так звані підгалузі: інформаційного цивільного права, інформаційного кримінального права та права про адміністративні правопорушення; інформаційного цивільного права щодо електронно-інформаційних та комунікаційних послуг тощо.

Зміцнення незалежної України як демократичної правової держави, входження її до міжнародного економічного і правового простору, створення соціально орієнтованої ринкової економіки, приєднання до міжнародних договорів, інтенсивна законотворчість, становлення нових правових інститутів кардинально змінюють структуру й характер інформаційних потреб. На сучасному етапі розвитку суспільства практично неможливо назвати галузь або сферу людської діяльності, яка не відчувала б залежність від ринку інформації. В умовах інтенсивного протікання масштабних соціальних і економічних перетворень у суспільстві неминуче й закономірно зростає попит на правову інформацію. Таким чином, у рамках процесу інформатизації України розпочалася інформатизація правова. Узагальнюючи