УДК [004.087.001.32+655.535.2]:025.32 Людмила ТРАЧУК,

викладач кафедри бібліотекознавства і бібліографії Рівненського державного гуманітарного університету

РІЗНОВИДИ ЕЛЕКТРОННИХ ДЖЕРЕЛ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ПРАКТИЧНОЇ БІБЛІОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті досліджується процес підготовки бібліографічної інформації у формі електронних бібліографічних ресурсів різних видів. Розглядається співвідношення понять «каталогізація» та «практична бібліографічна діяльність» в електронному середовищі; «електронний бібліографічний ресурс» та «електронний бібліографічний посібник». Запропоновано термін «аналітичний банк даних» для позначення електронного аналога картотеки статей.

Ключові слова: бібліографічні ресурси, каталогізація, практична бібліографічна діяльність, аналітичний банк даних.

Останнім часом у фаховій літературі велика увага приділяється питанням бібліотечно-бібліографічного обслуговування користувачів в електронному середовищі, акцентуючись на посередницькій функції бібліотек як центрів доступу до електронних бібліографічних ресурсів. Поза межами розгляду залишається проблема підготовки електронних бібліографічних ресурсів різних видів.

Бібліографування трактується дослідниками як процес створення й перетворення бібліографічної інформації (БІ) [6, с. 55]. Створення БІ пов'язане з її виробництвом на основі вивчення первинного документного потоку [це створення каталогів і картотек, зокрема електронного каталогу (ЕК) та електронних аналогів картотек статей]. Перетворення БІ є виробництвом нової БІ на основі наявної (наприклад, створення списку літератури чи довідки для читача за каталогом тощо). Тобто і формування ЕК, і підготовка на його основі електронного бюлетеня нових надходжень у форматах doc чи pdf є результатами практичної бібліографічної діяльності. Треба зазначити, що перетворення БІ відбувається не тільки в процесі бібліографування, а й в бібліографічного обслуговування, коли з ЕК, електронних аналогів картотек статей, карткових каталогів та картотек відбирається БІ, яка відповідає певному читацькому та цільовому призначенню, задовольняє інформаційні потреби користувачів. У цьому, зокрема, полягає взаємозв'язок бібліографування та бібліографічного обслуговування.

Як правило, діяльність зі створення каталогів, завданням яких є відображення фонду бібліотеки чи його частини, називають катало - гізацією і відмежовують її від процесу перетворення БІ, у результаті якого виникають бібліографічні списки, бібліографічні покажчики тощо. Традиційна каталогізація здійснювалась у відділах організації каталогів, у відділах каталогізації і обробки літератури (залежно від структури бібліотеки). Бібліографічна діяльність часто вузько розуміється як діяльність бібліографічних відділів (які займалися, зокрема, формуванням бібліографічних списків, бібліографічних покажчиків, картотек). Однак усі процеси і операції, пов'язані зі створенням і веденням каталогів, за своїм змістом є бібліографічними, виключаючи лише технічні операції (штемпелювання, наклейка книжкового формуляра і т. п. операції). У сучасних бібліотеках практична бібліографічна діяльність є наскрізною, притаманною не тільки бібліографічним відділам.

Створення електронної БІ в бібліотеках починається у відділі комплектування з заповнення полів бібліографічної бази даних відповідно до MARC-стандартів шляхом клавіатурного вводу чи запозичення з електронних корпоративних каталогів, баз даних видавництв тощо. Тобто і в електронному середовищі поняття «практична бібліографічна діяльність» містить у собі поняття «каталогізування» (створення каталогів).

Особливістю багатьох ЕК є, на нашу думку, їх комплексний бібліографічний характер: часто вони включають різні за складом, хронологічними рамками, читацьким та цільовим призначенням бібліографічні бази даних (ББД), об'єднані єдиним пошуковим інтерфейсом. Наприклад, ЕК Наукової бібліотеки НаУКМА складається з таких ББД: «Загальний каталог» (відображає всі ресурси бібліотеки), «Матеріали до курсів» [містить бібліографічні описи (БО) рекомендованих до навчальних курсів матеріалів, наявних у бібліотеці], «Періодика» (містить БО серіальних видань, розміщених у різних структурних підрозділах бібліотеки), «Нові надходження», «Мультимедіа» (включає БО аудіодокументів, відеодокументів, документів на CD, DVD), «Автореферати та дисертації», «Праці викладачів НаУКМА» та ін. Детальну інформацію про каталог повідомляє «Паспорт ЕК Наукової бібліотеки НаУКМА».

У сучасному бібліографознавстві загальновизнано, що будь-який бібліотечний каталог є бібліографічним посібником, адже він відповідає стандартизованому визначенню бібліографічного посібника (БП): «упорядкована множина бібліографічних записів» [7]. Спорідненість бібліотечного каталогу і традиційних БП у жанрах бібліографічних покажчиків, списків чи окремих повідомлень особливо яскраво виявилася при функціонуванні всіх названих джерел БІ в електронній формі. Отже, ЕК є одним з видів (жанрів) електронних бібліографічних посібників (ЕБП) поряд з універсальними, тематичними, біобібліографічними та іншими бібліографічними покажчиками, списками та іншими жанрами ЕБП.

Для позначення будь-якого інформаційного ресурсу в електронній формі нині використовують поняття «електронний ресурс». Різновидом електронних ресурсів є «електронний бібліографічний ресурс», тобто такий електронний ресурс, що містить бібліографічну інформацію. Це дає можливість використовувати поняття «електронний бібліографічний посібник» і «електронний бібліографічний ресурс» як синонімічні.

Разом з тим слід зауважити, що поняття «ресурс» взагалі є надто багатозначним. Слово «ресурс» означає: засоби, джерела, запаси, можливості. Розрізняють матеріальні ресурси, енергетичні, природні, виробничі, кадрові тощо. У тому ж переліку називають інформаційні ресурси, як такі, що містять інформацію (дані, повідомлення). Немає сумніву, що всі бібліографічні посібники (у тому числі бібліотечні каталоги та бази даних) належать до інформаційних ресурсів у такому розумінні.

Поняття «електронні ресурси» теж може трактуватися по-різному. Один варіант - електронний ресурс як різновид інформаційного ресурсу. Другий варіант - це засоби електронно-обчислювальної техніки та телекомунікаційного зв'язку, тобто технічні засоби, що забезпечують доступ до інформації. Для характеристики бібліографічної продукції, яка за визначенням є інформаційною, використовуємо поняття електронні бібліографічні ресурси (ЕБР) тільки у значенні інформаційного продукту (ресурсу).

В. К. Степанов вказує, що терміном «бібліографічні ресурси» позначається весь спектр джерел, що містять відомості про документи. До бібліографічних ресурсів глобальних мереж належать численні списки літератури на персональних сторінках, списки нових надходжень чи тематичні бібліографічні покажчики на сайтах бібліотек, переліки джерел у різних електронних публікаціях та