УДК 328 : 004 Наталія АКСЬОНОВА,

наук. співроб. НБУВ

Міжнародний досвід упровадження електронного уряду як ефективного механізму вдосконалення інформаційно-комунікаційних потреб населення

У статті розглядається роль упровадження електронного урядування та вплив на підвищення ефективності діяльності державних органів влади, підвищення якості послуг, що надаються цими структурами, етапи реалізації та приклади міжнародного досвіду щодо впровадження найкращих практик технологій електронного уряду.

За минулі десятиріччя накопичено різноманітний міжнародний досвід з проблем упровадження електронного уряду.

Електронний уряд - це концепція здійснення державного управління, властива інформаційному суспільству, та комплексна інформаційно- комп'ютерна система електронного документообігу.

Розробляючи та впроваджуючи національні проекти електронного уряду, багато держав орієнтуються на принципи Декларації «Побудови інформаційного суспільства як глобального завдання нового тисячоліття», суспільства відкритого «для всіх і спрямованого на розвиток, у якому кожний міг би створювати інформацію та знання, мати до них доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати окремим особам, громадам і народам можливість повною мірою реалізувати свій потенціал» [7]. Декларація прийнята в Женеві (2003 р.), на Всесвітній зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства.

Згідно з визначенням Європейської комісії, електронний уряд - це використовування в державних структурах інформаційно-телекомунікаційних технологій для здійснення модернізації структур державного управління, удосконалення міжвідомчого інформаційного забезпечення, формування у держслужбовців навичок, спрямованих на поліпшення функціонування держструктур і підвищення рівня послуг, що ними надаються.

Упровадження електронного уряду як ефективної технології електронного документообігу полегшує спілкування органів влади з біз- нес-структурами, громадськими організаціями, громадянами для надання необхідної інформації, адміністративних послуг в оперативному режимі (подання податкових декларацій, голосування, отримання копій різноманітних свідоцтв, сплата комунальних послуг, пошук роботи, реєстрація нових компаній, оновлення ліцензій тощо.

Електронний уряд - це складний комплекс, що базується на новітніх інформаційно-комунікаційних технологіях (ІКТ), охоплює всі рівні державної законодавчої та виконавчої влади, елементи інфраструктури й забезпечує єдине інформаційне середовище для взаємодії між органами управління державою, громадянами та суб'єктами комерційної діяльності, що реалізується у трьох напрямах взаємодії:

G2 B/B2 G (держава - бізнес/бізнес - держава);

G2 G (держава - держава);

G2 С/С2 G (держава - громадяни/громадяни - держава).

Оскільки впровадження проектів електронного уряду безпосередньо

пов'язано з використанням високих інформаційних технологій, актуальність вивчення міжнародного досвіду, питань концепції, етапів реалізації та методичних оцінок, що визначають ефективність державного управління, привертає увагу вчених та дослідників: О. Баранова [3], О. Голобуцького [2], А. Чугунова [10], С. Шляхтіної [4], С. Чубукової та В. Елькіна [1].

Як підкреслює у своїх статтях О. Баранов, необхідною умовою переходу до електронного уряду є широка інформатизація всіх процесів у звичайній діяльності міністерств, відомств, місцевих органів виконавчої влади, причому як внутрішніх, так і зовнішніх [3].

Вивчаючи зарубіжний досвід електронного уряду, С. Чубукова та В. Елькін [1], відзначають, що програми впровадження електронного уряду в багатьох державах насамперед спрямовані на підвищення ефективності діяльності держави загалом.

За визначенням Європейської комісії, основними показниками підвищення ефективності діяльності держорганів та поліпшення якості послуг, що на- даються в результаті упровадження технологій електронного уряду, є такі показники:

зменшення часу обслуговування та економія матеріальних ресурсів;

розширення набору державних послуг;

звільнення держслужбовців від виконання рутинної роботи;

можливість цілодобового отримання адміністративних послуг;

зниження адміністративних бар'єрів;

підвищення ефективності діяльності держорганів;

поліпшення показника задоволеності послугами клієнтів;

забезпечення вільного доступу громадян до інформації;

створення єдиного «пункту контакту» громадян з державними структурами;

відкритість та прозорість діяльності органів влади;

зменшення корупції в органах влади;

забезпечення умов для розвитку електронної демократії.

Економія часу досягається завдяки відсутності потреби відвідувати

інстан-ції - будь-яка послуга надається в онлайні. Підвищення якості послуг відбувається за рахунок процесів автоматизації збору, обробки та видачі інформації, а також зміни принципу надання послуг, коли інтереси клієнтів, що оплачують послуги, ставляться вище, ніж відомств.

Ряд досліджень підтверджує, що впровадження електронного уряду може дійсно поліпшити результативність роботи держорганів.

За даними Microsoft Government Leaders Forum, на бюрократичну тяганину в Європі витрачається щорічно 484 млрд дол., а в США - близько 843 млрд [4]. У 2008 р. Білий дім уперше випустив безпаперовий бюджет, так званий e-budget, зберігши при цьому 20 т паперу. Замість паперової версії, на сайті White House (http://www.whitehouse.gov/omb/ budget/Overview) доступна електронна версія для кожного охочого прочитати. За твердженням фахівців, це дасть змогу заощадити в найближчі п'ять років близько 1 млн дол.

Процес формування та впровадження електронного уряду довгостроковий, складається з кількох етапів, згідно з класифікацією Європейської комісії характеризується послідовністю таких етапів:

інформаційний (означає 20 % веб-присутності) - оперативна присутність уряду переважно складається з офіційного веб-сайту і передбачає розміщення інформації про роботу (законодавчі акти, постанови, розпорядження), невелику взаємодію з громадянами; зв'язку з міністерствами не існує; багато що з інформації не оновлюється;

інтерактивний односторонній (40 %) - уряд забезпечує доступ до інформації, яка легкодоступна (це електронні форми документів, звітів, законів і правил, інформаційні бюлетені, їх можна роздрукувати, але відправити можна тільки традиційним способом, а не через Інтернет);

інтерактивний двосторонній (60 %) - взаємодіючий, на цій стадії уряд надає онлайнові послуги, як, наприклад, завантажувані форми для сплати податку, забезпечується можливість з атребувати та одержати інформацію електронною поштою, брати участь в онлайнових форумах;

транзакційний (80 %) - удосконалюється взаємодія «громадянин та уряд». Надається можливість громадянам здійснювати фінансові операції з державними установами (продовження терміну дії ліцензії, подання податкових декларацій, отримання свідоцтва про народження,