проактивний (100 %) - уряд надає громадянам і комерційним структурам інтегрований комплекс державних послуг на основі об'єднаної взаємодіючої міжвідомчої інфраструктури.

Це найвищий рівень оперативного надання інформаційних послуг, який, окрім ступеня проникнення Інтернету в країну, характеризується наявністю таких умов і зв'язків:

горизонтальні зв'язки (міжвідомча взаємодія інформаційних систем);

вертикальні зв'язки (між центральними та місцевими органами влади);

наявність інфраструктури (оперативна сумісність);

наявність урядових порталів;

комп'ютерна грамотність держслужбовців;

партнерство між зацікавленими особами (урядом, приватним сектором, академічними установами, громадськими організаціями та громадянським суспільством).

До того ж цей рівень характеризується вирішенням таких питань, як:

стандартизація та ідентифікація даних;

захист інформації;

забезпечення вільного доступу громадян до інформації;

зміни в законодавстві.

Найважливішими для цього рівня є принципи відкритості, «єдиного вікна» (Government Gateways), і зворотного зв'язку. На їх основі створюються умови для залучення громадян до електронної участі (e-par- ticipation) і двостороннього діалогу, які підтримуються і заохочуються урядом у процесі ухвалення управлінських рішень.

Перші розробки концепції та впровадження електронного уряду були розпочаті та здійснені у США на основі технологій електронної комерції (е-business) та електронної корпорації (e-сorporation), використання яких сприяло підвищенню ефективності державного управління [8]. У 1993 р. уряд США створив робочу групу з питань інформаційної інфраструктури і запропонував громадськості доповідь про плани розвитку цієї структури, зробивши її головним пріоритетом своєї політики. Уведений у 2000 році урядовий портал FirstGov (www. firstgov. gov) об'єднав понад 27 млн сторінок інформації, що зберігалися на 20 тис. сайтах уряду США, з метою більш ефективнішого пошуку інформації та надання послуг відповідно до потреб користувачів. Сайт на сьогодні як такий не існує, але офіційний сайт уряду USA.gov (http://www.usa. gov) увібрав у себе всі напрацювання, апробовані на FirstGov [9]. Згідно з прогнозами Forrester Research, кількість американських сімей, що здійснюють онлайн оплату рахунків, до 2014 р. збільшиться до 63 млн порівняно з 48 млн у 2008 р.

Політика перетворення державного управління у Великобританії окреслена в довгостроковій програмі «"Біла книга" про британський електронний уряд», даючи гарантію створення кращого життя для народу та бізнесу: «Модернізація уряду означає створення впевненості в тому, що як пересічні громадяни, так і підприємці можуть розраховувати на те, що їхні інтереси враховуватимуться у першу чергу. Це означає справжнє партнерство між тими, хто забезпечує служби (постачальники), і тими, хто користується цими службами. Люди стають дедалі нетерплячішими, коли стикаються з бар'єрами на шляху до ефективної і зручної служби, а затримка відбувається через неефективну організацію уряду. Вони (споживачі) не повинні турбуватися про те, яка частина уряду відповідальна за це. Служби та програми повинні бути доведені до людей не тільки результативно та ефективно, але й відповідально та зручно для взаємодії» [12]. Статистичний відділ центрального урядового сайту Directgov (http:// www.direct.gov.uk), що надає понад 80 % своїх послуг в режимі онлайну, протягом вересня 2009 р. зафіксував наступні показники: відвідування - 12 529 565; унікальних користувачів - 4 011 823; отримання копій - 48 486 974.

Європейські ініціативи означені в програмі «Електронна Європа (19992010 рр.)», де основною метою є сприяння зростанню довіри громадян до держави та зміцнення соціального партнерства. Вирішуючи питання надання більш дешевого, швидкого та безпечного доступу до урядових веб-сайтів, Європейська комісія приділяє особливу увагу забезпеченню інформаційних потреб до джерел знань людей з обмеженими можливо - стями. З цією метою ініційовані проекти «Дизайн для всіх » (Design for All), що об'єднують ряд технологій, включаючи розпізнавання мови та систему Брайля.

Активну участь в аналітичній підтримці, оцінці та визначенні критеріїв оцінки ефективності електронного уряду, виробленні рекомендацій, вивченні позитивного досвіду надає міжнародна Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), до якої входять 30 держав, більшість з яких держави ЄС. У 2001 р. ОЕСР розробила широкомасштабний проект E-Government», основна мета якого - аналіз можливостей використання новітніх І КТ у державному управлінні, а також дослідження впливу реформ у сфері електронного управління на підвищення економічного та соціального рівня розвитку держав. Для визначення рівня розвитку (зрілості) електронного уряду використовується індекс готовності (E-government Readiness Index), що розраховується ООН на підставі розвинутості веб-послуг, телекомунікаційної інфраструктури та ступеня готовності громадян користуватися інформаційними послугами. За даними аналітичного огляду ООН, опублікованого у 2008 р., до топ-10 увійшли країни з високоро- звинутою економікою: Швеція , Данія, Норвегія, США, Нідерланди, Республіка Корея, Канада, Австралія, Франція та Великобританія. Україна посіла 41 місце серед 192 країн.

За іншими оцінками, підготовленими дослідниками Університету Ва- седа (огляд 2009 WASEDA University e-Government Ranking) в координації з міжнародними експертами (Всесвітній банк, Міжнародний союз електрозв'язку, ОЕСР, АТЕС), уперше лідирує Сінгапур, далі США , Швеція, Великобританія, Японія, Корея, Канада, Тайвань, Фінляндія, Італія та Німеччина.

Якщо розглядати етапи впровадження проектів електронного уряду в Сінгапурі, то впродовж минулих десятиріч було реалізовано цілий ряд національних програм: Civil Service Computerisation Programme (19801999); e-Government Action Plan (2000-2003); e-Government Action Plan II (2003-2006), з наданням більше ніж 1600 урядових сервісів у режимі онлайн. На даному етапі втілюється проект iGov2010» (http://www. igov.gov.sg), одним з головних завдань якого є підвищення обізнаності всіх категорій громадян у галузі електронного діалогу з урядовими службами, що наближає до виконання офіційно зазначеної сінгапурським урядом мети - «бути