УДК 929(477)

Володимир Попик,

наук, співробітник НБУВ, канд. іст. наук

ТРАДИЦІЇ I НОВАТОРСТВО В СУЧАСНІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ БІОГРАФІСТИЦІ

Досліджено проблеми збереження і розвитку традицій української біографіки, зокрема, довідкової біографістики в умовах переходу від книжкової до електронної мережевої культури наукової інформації. Проаналізовано нові можливості, що відкриває для науковців формування масштабних електронних біографічних ресурсів, а також небезпеки, пов'язані з особливості функціонування інформації в електронному просторі, які обумовлені можливостями її неконтрольованого компілятивного використання, внесення змін, ризиками зниження науково- методичного рівня масивів інформації в результаті їх комерціалізації.

Проблема традицій і новаторства у біографістиці гостро постала нині не лише у зв'язку з внутрішніми процесами розвитку цього важливого напряму наукових досліджень. Насамперед це пов'язано зі швидкою зміною світоглядних та інформаційних парадигм сучасності. Ми є свідками розширення загальної суспільної зацікавленості історико- культурологічною біографічною інформацією. Це обумовлено як духовним оновленням, загальною демократизацією і гуманізацією життя, поверненням з небуття забутих і замовчуваних імен, так і потребою свідомої, всебічно розвинутої особистості, здатної бути задіяною у різних сферах життєдіяльності українського суспільства. На наш погляд, саме ці соціально-психологічні чинники і є головним стимулом та підтримкою зусиль дослідників повернути минулому його «людські виміри». Сучасне громадянство прагне спертися у суспільному і особистому житті на досвід, світоглядні і моральні принципи попередніх поколінь, шукає у них духовної опори, а також засади своєї національної ідентичності. У той же час, розуміння цінності індивідуальності, самостійності й незалежності особи, яка виборює право мати власну біографію, а не бути «гвинтиком» у суспільстві й державі, сприяє тематичному розширенню досліджень і публікацій. Не випадково діяльність сучасної біографістики спрямовується від створення життєписів видатних особистостей до написання численних біографічних розвідок, статей, нарисів, присвячених маловідомим, забутим або й замовчуваним раніше діячам культури, освіти, науки, борцям за національне і державницьке утвердження України. Показовим явищем є зростання інтересу до постатей місцевого значення, а також до родинної історії і генеалогії.

Демократизація інформаційно-видавничої справи та швидкий розвиток новітніх комп'ютерних технологій, методів створення електронних інформаційних ресурсів, постійне вдосконалення прийомів їх організації та наповнення створили сприятливі умови для задоволення як дослідницьких, так і читацьких потреб у галузі історико-меморіальної і актуальної (сучасної) біографічної інформації. Принципово новими стали технічні можливості розширення кількісних параметрів створюваних і використовуваних інформаційних біографічних ресурсів, забезпечення зручного пошуку і оперування даними. Довідкова історико-меморіальна біографістика, особливо - актуальна (присвячена нашим сучасникам) має справу з усе більш «масовим» матеріалом. Застосування новітніх інформаційних технологій зняло протиріччя, що гостро відчувалося впродовж останніх десятиліть: між зростаючими дослідницькими завданнями і пізнавальними інтересами з одного боку та суттєво обмеженими тодішніми технологічними можливостями їх забезпечення (формування паперових картотек, підготовка і видання багатотомних словників і довідників, біобібліографічних покажчиків, розбудова інформаційних баз із застосуванням мікроафіш тощо) з іншого.

Якісні зміни, що відбуваються сьогодні у біографічній справі, зокрема довідковій біографістиці, під впливом формування і використання нових комп'ютерних технологій у видавничій та інформаційній справі висунули перед дослідниками і організаторами біографічних інформаційних ресурсів і низку нових проблем. їх вирішення вимагає високої уваги і ґрунтовних теоретичних та методичних напрацювань, вироблення адекватних дослідницьких і інформаційно-технічних підходів, прийняття зважених рішень у галузі організації та координації науково-інформаційної справи. Йдеться, насамперед, про визначення оптимальних форм і напрямів подальшої роботи, доступних широкому загалу дослідників і користувачів біографічної інформації.

Важливою проблемою стало співіснування в наш час традиційних друкованих біографічних видань і публікацій з одного боку та новітніх електронних біографічних текстів, баз даних, розгалужених інформаційних ресурсів - з іншого. Чималий емпіричний досвід показує, що принципи формування і функціонування друкованої книжкової та електронної інформації є доволі різними. Цими відмінностями необхідно професійно користуватися. Як книга, так і електронні ресурси мають максимально реалізовувати свої специфічні можливості, не дублюючи одне одного.

Чимало важливих спостережень, оцінок, узагальнень, спроб вироблення практичних підходів та рекомендацій, важливих для розуміння принципів раціональної побудови і функціонування довідкових біографічних інформаційних ресурсів містять у наш час численні теоретичні праці та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників у галузі організації і функціонування електронних інформаційних ресурсів (баз бібліографічної та реферативної інформації, серій електронних видань і електронних бібліотек, словників та енциклопедій, історико-меморіальних, генеалогічних та краєзнавчих веб- сайтів, зокрема тих, що мають у собі елементи віртуальних дослідницьких лабораторій). Серед них слід згадати праці українських вчених- бібліотекознавців та інформатиків О. С. Онищенка, В. В. Петрова,

А. Широкова, О. О. Крючина, В. М. Горового, JT. Й. Костенка,

М. Шанойла та інших з теоретичних і практичних проблем формування масштабних національних ресурсів наукової інформаціїНа особливу увагу заслуговують також теоретичні і практично-методичні напрацювання директора Центру дистанційної освіти Московського державного університету друку П. Ю. Каліннікова-відомого розробника технологій створення електронних навчальних видань, автора-упорядника численних електронних знциклопедій, словників, зокрема інтернет-версії «Русского биографического словаря» 2.

Проте проблеми розбудови біографічних науково-інформаційних ресурсів, які мають чимало особливостей, ще майже не досліджувалася. Винятком є нечисленні інформаційно-методичні матеріали, що розкривають принципи побудови Всесвітньої біографічної інформаційної системи (WBIS), опубліковані у книжковому та електронному вигляді Видавничим домом Заур (Мюнхен, Німеччина)3, а також стислі довідкові матеріали інформаційно-рекламного та рекомендаційно-методичного характеру, адресовані користувачам інтернет-проекту «Русский биографический словарь» 4. Ці розробки проаналізовано і введено у вітчизняний науковий обіг у наших