Недостатньо опрацьованими з боку вчених-біографістів залишаються проблеми співвідношення і взаємозв'язків між книжковою і електронною біографістикою.

Певним внеском у розробку проблеми стали дослідження науковців Інституту біографічних досліджень НБУВ, пов'язані з вирішенням завдань формування національних електронних біографічних науково- інформаційних ресурсів 6.

Метою нашого дослідження є окреслення найсуттєвіших проблем, які постали перед українською довідковою біографістикою за доби переходу від традиційної книжкової до мережевої інформаційної культури. їх розуміння необхідне перш за все для того, щоб забезпечити в нових умовах збереження, творче переосмислення і розвиток великої кількості здобутків вітчизняної історико-біографічної науки, її демократичного світоглядного спрямування, високого інтелектуального і культурного злету розвинутих багатьма поколіннями дослідників науково-методичних напрацювань, традицій, які визначають її національну своєрідність і патріотичну спрямованість. Без цього довідкова біографістика не зможе повноцінно задовольняти зростаючі інформаційні потреби науки, освіти, культури, суспільно-політичного життя, репрезентації України у світі.

Серед проблем, які вимагають ґрунтовного осмислення і науково- методичного забезпечення, перше місце належить збереженню високого наукового та інформаційного рівня електронних ресурсів, їх відповідності досягненням сучасної історичної, політичної, культурологічної думки.

Доводиться констатувати, що з розвитком електронної довідкової біографістики гостро постали протиріччя між книжковою та електронною інформацією. Видання книги, розрахованої на тривале функціонування у науково-інформаційному просторі, є результатом багаторічної копіткої праці. Високі затрати книговидання, завершеність книги, що не підлягає подальшому коригуванню, є чинниками, що спонукують до високих результатів роботи.

За книжковою біографістикою стоїть сформована і «відшліфована» впродовж століть культура наукової праці: концептуальна визначеність дослідження; академічні вимоги до точності термінології і фактичних даних; науковий апарат, що розкриває джерельну та історіографічну базу дослідження; традиції апробації рукописів компетентним науковим співтовариством, яке бере на себе колективну відповідальність за публікації. Культура ж електронного видання, ресурсу ще тільки формується, значною мірою - у парадигмах, визначених політико-інформаційним та бізнесовим, а не науковим середовищем, отже - зазнаючи значних впливів політичних і комерційних зацікавлень, а іноді і редукованих субкультур. Значні можливості відкрилися і для аматорства, кустарництва. Загальноприйнятих вимог до оформлення електронних видань, баз даних, великих електронних ресурсів ще не сформовано. Вони вимагають ґрунтовних теоретичних і науково-методичних напрацювань.

Саме через це у повсякденній практиці ми часто маємо справу не з біографічно-інформаційними ресурсами, сформованими на сучасних наукових засадах, а з суто комерційними або пропагандистськими продуктами. Такими є, наприклад, створені на бізнесових засадах механічні відтворення у інформаційній мережі російських дореволюційних багатотомних словникових біографічних видань, або ж сучасні російські веб-сайти історико-меморіального спрямування, до яких звертаються і українські користувачі. В Україні значного поширення набули аматорські компілятивні спроби формування популярних електронних біографічних словників. Можливо, саме у їх змісті найбільше виявилася парадоксальна риса - подібність «електронного» слова до усної оповідної традиції. Інформація нині стала «гнучкою», «плинною», вона, завдяки можливостям новітніх інформаційних технологій, зажила власним життям: вільно копіюється, запозичується, позбавлена авторського нагляду, «перетікає» з ресурсу до ресурсу, неконтрольовано змінюючись або набуваючи нової якості, чи у більшості випадків - поступово редукуючись. Достатньо звернути увагу хоча б на веб-сайти численних регіональних музеїв та бібліотек, компілятивні аматорські біографічні довідники.

Специфіка електронного простору створює умови для швидкого збирання і оприлюднення компілятивної інформації, її довільної заміни, переробки, використання даних одних ресурсів іншими. Масовим і неконтрольованим явищем стало швидке перетворення в електронному просторі текстів новітніх праць вчених-гуманітаріїв, які є новим словом у науці, на спрощені студентські реферати, які продаються через мережу Інтернет. На реферати перетворилося й чимало публікацій Інституту біографічних досліджень НБУВ1.

Необхідно врахувати, що книга є авторським твором, оригінальним, цілісним і текстуально завершеним, недоступним довільному редагуванню, захищеним авторським правом. Точність її даних, спосіб викладу зазвичай відповідають заявленому авторами і упорядниками жанру, наприклад: словник, довідник, наукова монографія, історичний альманах, художній життєпис, краєзнавча праця. Хоча дослідження, здійснені С. М. Ляшко засвідчили, що і тут є чимало хаотичного8. Сучасні, ж електронні ресурси - значною мірою анонімні, компілятивні, різностильові і різножанрові, нерідко рухливі за змістом. Джерела і точність фактів у них викликають сумніви. До того ж, принципова особливість роботи з електронними інформаційними ресурсами полягає у тому, що користувач має справу здебільшого вже не з цілісним твором друку або інформаційним інтернет-продуктом, представленим у електронній формі - енциклопедією, біографічним словником, довідником, а лише з необхідним йому (нерідко знайденим за допомогою пошукової системи) фрагментом. Читач зазвичай не має можливості (і не ставить собі за мету) оцінити науково-методичний рівень і спрямованість використовуваного електронного ресурсу, зрозуміти місце конкретного біографічного тексту в історіографії, встановити його походження. Для цього йому необхідні були б спеціальні фахові знання. Ще складніше буває, коли пошук біографічної інформації здійснюється одночасно в різних базах даних, електронних джерелах. Особлива ситуація виникає, коли маємо бази інформації на зразок «вільної енциклопедії» - «Вікіпедії» та її аналогів, які постійно редагуються і доповнюються багатьма авторами, нерідко безвідповідальними за точність наведених фактів, за внесені зміни. Недарма засновники «Вікіпедії» з 2006 р. розпочали реалізацію плану створення суто авторської електронної енциклопедії - «Сітізендіум», яка, за їх задумом, має стати значно точнішою і авторитетнішою9.

Названі вище вади не зменшують революційного значення електронних інформаційних ресурсів для розвитку довідкової біографічної справи. Адже вони забезпечують і спеціалістам, і масовому читачеві швидке і зручне користування дослідницькими текстами і документами, не завжди легко