В практичній площині цю діяльність можна умовно поділити на створення нових біографічних довідкових видань та перевидання кращих зразків російської довідкової біографістики. Звертаючи увагу на перші, варто відзначити різномаїття їх типів [5; 18], серед них - присвячені історичним подіям та ювілейним датам [17]. Розвиток цих напрямів наприкінці XX ст. добре ілюструє список I. JT. Бєлєнького «Отечественные биографические издания в XX веке: Материалы к библиографии» [3], до якого увійшло понад 10 біографічних довідкових видань, присвячених Російській академії наук, понад 60 - діячам науки різних напрямів.

Варто акцентувати на тому, що перевидання добротних у науково- методичному значенні російських енциклопедій та енциклопедичних словників минулих часів стали частиною різноманітних цільових державних програм Російської Федерації. Так видавництва «Энциклопедия» та Видавничий дім «ИНФРА-М>, відкрите акціонерне товариство «Научное издательство «Большая российская энциклопедия» розпочали підготовку і видання дванадцятитомної універсальної «Новой Российской энциклопедии», багатотомного видання «Большая российская энциклопедия» (видано 1-8 томи). Перевидаються кращі довідкові видання кінця ХЕХ - першої чверті XX ст.: «Энциклопедический словарь в изд ании Брокгауза и Ефрона», «Русский биографический словарь», окремі томи «Энциклопедического словаря» Російського бібліографічного Інституту Гранат.

Про значення «Енциклопедичного словника» Ф. Брокгауза і I. Сфрона та сучасний інтерес до інформації, яка розміщена в ньому, свідчать повне перевидання словника та окреме перевидання його біографічного блоку. Так, видавництвом «Советская энциклопедия» (з другого тому - «Большая российская энциклопедия») було підготовлене під назвою «Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона: Биографии» факсимільне видання усіх біографій із «Энциклопедического словаря» та «Нового энциклопедического словаря» до якого увійшло близько 40 тисяч персоналій [26].

Упорядники біографічної частини цього енциклопедичного видання керувалися певними власними критеріями. Виданий ними «Русский биографический словарь» є зведенням біографій із зазначених вище енциклопедичних видань та містить близько 15 тис. біографічних статей (Т. 1-17). За основний критерій відбору осіб до нового видання упорядниками було обрано культурологічний принцип, тобто внесок особи, в їхньому розумінні, в політичне і культурне життя Росії. Упорядники намагалися синтезувати у цьому виданні комп'ютерні і книжкові технології. Статті адаптовані до сучасної російської орфографії і розташовані у відповідності до сучасного алфавіту. До них додано близько 70 тис. посилань і низку додатків. Біографічні статті нового видання мають відсилки до основних томів видання [20]. У 2002 р. компанія «ИДДК» (за редакцією видавництва «Адепт») видала, зі збереженням оригінального ілюстративного і картографічного матеріалу, електронну версію словника на чотирьох лазерних дисках.

Щодо «Русского биографического словаря» О. О. Половцова, то у 1962 р. його було перевидано в Нью-Йорку. Протягом 1992-1999 pp. з ініціативи та під редакцією директора Слов'янського і Балтійського відділу Нью-Йоркської бібліотеки Едварда Козінека та секретаря відділу Роберта Девіса «Русский биографический словарь» було видано в Росії видавництвом «Aspect Press» [21]. Окрім репринтної версії томів 1-25, в 1999 р. було видано ще п'ять незавершених томів («Бавила - Витгенштейн», «Гоголь - Гюне», «Маак - Мятлева», «Николай - Новиков», «Тобизен - Тургенев») та покажчики до словника.

У кінці 80-х - на початку 90-х років XX ст. видавництво «Советская энциклопедия» повернулося до «Энциклопедического словаря» Російського бібліографічного Інституту Гранат та видало окремими томами додатки до статті «Развитие социальной мысли в России» (т. 40: «Автобиографии революционных деятелей русского социалистического движения 70-80-х годов XIX века») та циклу статей «Союз Советских Социалистических Республик» (т. 41, вип. 1-3: «Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции. Автобиографии и биографии») [9]. Том 40 містив 44 автобіографії діячів організації «Народна воля». Том 41 включав 245 автобіографій і біографій учасників Жовтневої революції і соціалістичного будівництва. Частина персоналій при перевиданні була доповнена короткими біографічними довідками та портретами осіб.

В останні роки російським видавництвом «ИДДК» було створено електронне видання «Большая русская биографическая энциклопедия».

До мега-енциклопедії увійшли згадані вище енциклопедичні видання, «Воєнная энциклопеция» І. Ситіна, «Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко-российской церкви» Є. Болховітінова та інші, які протягом десятиліть довели свою авторитетність. Всього CD-ROM вміщує близько 150 томів текстової інформації. Разом це 132 тис. біографічних статей та 14 тис. ілюстрацій [6].

На нашу думку, зазначені процеси у Російській Федерації, особливо перевидання довідкових біографічних видань минулих часів, переконливо свідчать про суспільне намагання відродити традицію національних біографічних довідкових видань, яка була перервана жовтневим переворотом 1917 р. Ідеологічна і наукова мета цих намагань, існуючі проблемні питання є предметом окремого дослідження, але підкреслимо активну роль державну цих процесах, яка створила певну систему стимулів та умов для їхнього розвитку, зокрема у галузі проведення наукових досліджень, в освіті, книговиданні тощо.

Поза сумнівом, відродження, а точніше кажучи - створення традиції національних біографічних досліджень є одним із пріоритетних завдань для України. У цьому контексті російська біографічна довідкова продукція, як і відповідні видання радянських часів, містять величезний матеріал, який становить для української довідкової біографістики історіографічний інтерес. Без сумніву, представлена у них інформація щодо значної кількості українських діячів усіх історичних періодів увійде до складу майбутнього національного біографічного словника, але при цьому слід уважно підійти до