УДК 929(477)

Юлія Вернік,

наук, співробітник НБУВ Олексій Вернік,

Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, канд. психол. наук

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА БІОБІБЛІОГРАФІЧНИХ ВЕБ-СИСТЕМ

Здійснено аналіз сучасних тенденцій у побудові користувацького інтерфейсу біобібліографічних веб-систем. Розглянуто особливості сприйняття форми, кольору та тексту з урахуванням соціокультурних і буденних уявлень користувачів.

Розвиток сучасних інформаційних технологій та комп'ютеризація суспільства створюють організаціям і установам сприятливі умови для представлення власних ресурсів в інформаційному просторі, що значною мірою реалізується за допомогою веб-сайтів. Актуальною стає проблема їх зручного, природного й естетичного створення і використання.

Необхідність оперативного доступу широкого кола спеціалістів до різних біографічних даних, в тому числі аудіо, відео й іконографічної інформації, посилання на бібліографічні джерела, їх місцезнаходження обумовлює потреби у створенні відповідної комп'ютерної системи. Як слушно відзначають українські біографісти О. М. Яценко, Т. В. Куриленко та Н. І. Мельник: «...інформація про друковані джерела з цієї тематичної області є недостатньою, зважаючи на відсутність не тільки сучасної, з точки зору технічних і технологічних рішень - загальнодержавної бази даних (далі БД) джерел з біографістики, але й традиційних - спеціальних ретроспективних та поточних бібліографічних покажчиків, які б систематизували відомості саме про джерела з біографістики» [10].

Актуальність створення біобібліографічного веб-сайту Інституту біографічних досліджень НБУВ обумовлено такими причинами:

обмеженість доступу до біобібліографічної інформації української культури як спеціалістів, так і широкого кола звичайних користувачів;

мала актуалізованість зв'язків і обміну інформацією між вітчизняними науковцями - біографістами і бібліографами;

певна закритість (недоступність) інформації про діячів української культури для користувачів з-за меж України;

недостатня забезпеченість відповідною інформацією спеціальних труп, насамперед, етнічних меншин;

представленість установ і організацій біобібліографічного спрямування (Інститут біографічних досліджень НБУВ, Українське біографічне товариство, Українська віртуальна біографічна лабораторія тощо) в міжнародному інформаційному і науково-культурному співтоваристві Інтернет.

В ході реалізації вищевказаних функцій однією з основних проблем стає психологічне забезпечення процесу розробки інтерфейсу користувача. Відзначимо позицію JI. П. Щедровицького та А. А. Пископпель [9] щодо некоректності з психологічного погляду використання словосполучень «взаємодія людини та комп'ютера», «розподіл функцій між людиною та комп'ютером» тощо. Адже діяти, тобто мати потреби, усвідомлювати мету, може лише людина. Відтак комп'ютер у даному разі розглядається лише як засіб діяльності людини, а взаємовідносин «людина-комп'ютер» характеризується через опозицію «діяльність-засіб».

Отже, об'єктом нашого дослідження є діяльність людини, опосередкована комп'ютерною технікою, а предметом - соціально- психологічні аспекти побудови інтерфейсу користувача в біобібліографічних веб-системах. Мета дослідження - аналіз теоретичних підходів щодо виявлення психологічних особливостей розробки користувацького інтерфейсу в біобібліографічних веб-системах.

Інтерфейс користувача - це сукупність способів управління комп 'ютером для виконання потреб людини, що є не тільки (й стільки) сукупністю зображень на екрані монітора та комбінацією клавіш на клавіатурі чи рухів і натискань «миші».

В аналізі психологічних особливостей розробки користувацького інтерфейсу ми пропонуємо виділяти дві базові складові - «інформаційну» та «природну», що відповідають подвійній природі будь-якого інформаційного об'єкта - з одного боку, він є елементом інформаційного простору, а з іншого - образом реальних (матеріальних чи соціальних) об'єктів. Тому й при розробці інтерфейсу користувача біобібліографічної веб-системи слід орієнтуватися на відповідні елементи.

Інформаційна складова виявляється, зокрема, у засобах (інструментах), що надаються розробникам сайтів, і загальних тенденціях «сайтобудування».

Основні умови вдалого функціонування веб-сайту:

скомпонована внутрішня структура; глибока змістовна наповненість; проста користувацька логіка; постійна підтримка і оновлення.

Проблеми, що постають на шляху сайтобудування, обумовлені недостатньою розробленістю нормативної, теоретичної і методичної бази, дефіцитом у професійному біобібліографічному середовищі підготовлених фахівців, які б володіли також й спеціальними знаннями і навичками стосовно інформаційно-комп'ютерних технологій, зокрема сайтобудування.

Аналіз біобібліографічних веб-ресурсів найчастіше здійснюється за двома напрямами - структурним і змістовним.

У свою чергу за структурою веб-сайти поділяються на:

багаторівневі корпоративні (повнофункціональні ресурси з власним доменним іменем);

багаторівневі розділи на веб-сайтах (зазвичай так побудовані ресурси відомчих бібліотек);

веб-сайти, які мають мінімум довідкової інформації про бібліотеку та доступ до електронних ресурсів (з власним доменним іменем).

За змістом веб-ресурси можна поділити на ілюстративні (дані про організацію) та інформативні (де крім попередніх даних користувачам доступні й інформаційні ресурси).

Разом з тим, кількість відвідувань сайту хоча й інформує про його затребуваність, однак, не є свідченням належного задоволення інформаційних потреб користувачів.

Фахівці з сайтобудування вважають основними факторами побудови веб-систем такі:

глибина змісту (на веб-сайті повинна бути представлена: бібліографічна, фактографічна, реферативна повнотекстова інформація);

зовнішні динамічні зв'язки (відсилки до інших електронних документів, джерел, сайтів);

надійність (ознаками надійності і значимості веб-сайту як джерела інформації є знак копірайту та інформація про поновлення);

стабільність інформаційних ресурсів (вважається, що навіть ті матеріали, які втратили актуальність, повинні переводитися в архівну частину сайту - це забезпечує необхідну інформаційну міцність);

оперативність відновлення інформації (створення сайту - це процес, який триває доти, поки веб-сайт знаходиться в Інтернеті);

мовні критерії (коректним вважається наявність щонайменше двох

іншомовних версій - на мовах міжнародного спілкування; для України - російська і англійська);

наявність зворотного зв'язку з користувачем; легкість навігації та доступність для користувачів; єдиний дизайн (просто, лаконічно оформлені сторінки сайтів, на думку фахівців, є більш привабливими для користувачів, ніж ті, у яких використана велика кількість мультимедійних та графічних додатків, що уповільнює доступ. Необхідний розумний баланс між об' ємами графічної та текстової інформації).

Також можуть бути проблеми, пов'язані насамперед зі сприйняттям сайту. Це, зокрема, проблема сприйняття кольорових гам, форм,