Співпраця, взаємна інформованість, корпоративність - найбільш плідний шлях для створення інформаційних ресурсів про книжкові колекції та особові фонди діячів української діаспори в бібліотеках та архівах України, на які чекають дослідники. Робота ускладнюється розпорошеністю, відсутністю координації дій науковців діаспори та материкової України.

Національний банк даних може бути сформований шляхом трансформування інформації про національні бібліографічні джерела з усіх бібліотек в Україні та поза її межами у національний фонд.

Робота над створенням українського бібліографічного репертуару (УБР) ведеться в НБУВ з квітня 1991 року. Створюється розділ зарубіжної україніки «Україномовна зарубіжна книга у фондах відділу зарубіжної україніки НБУВ» в каталозі «Україномовна книга у фондах НБУВ» (електронна версія) науковцями відділу зарубіжної україніки.

Посилення інтересу вітчизняних учених до науково-видавничої діяльності в українській діаспорі світу та до зарубіжного українознавства у цілому зумовило необхідність укладання науково-допоміжного бібліографічного покажчика бібліографії другого ступеня «Бібліографічні джерела зарубіжної україніки».

Формування бази даних бібліографічних посібників зарубіжної україніки здійснюється за ознаками мови, території, авторства та змісту. При цьому необхідно враховувати особливості бібліографічного опису, складання допоміжних покажчиків: алфавітний, географічних назв, видавництв тощо.

Робота здійснюється поетапно:

Набір матеріалу до комп'ютера з каталогів і картотек НБУ імені В. І. Вернадського, відділу зарубіжної україніки та інших бібліотек Києва і України у скороченому варіанті (автор, назва, вихідні дані, кількісна характеристика).

Опрацювання книг de visu з доданням, крім обов'язових, усіх факультативних елементів бібліографічного опису.

Звірка матеріалів, зібраних із фондів інших бібліотек та установ, з базою даних відділу зарубіжної україніки на дублетність.

Зміст покажчика відображає чимало джерельних матеріалів, незаслужено забутих або свідомо замовчуваних праць відомих українознавців минулого, дослідження сучасних зарубіжних авторів, які внаслідок різних обставин залишалися недоступними українському читачеві. Зведеної бібліографії друкованої україніки, що видавалася й видається поза межами етнічної України, немає.

Тому зосереджені в спеціалізованих фондах відділу зарубіжної україніки НБУ імені В. І. Вернадського, наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська Академія» та бібліотеки ім. О. Ольжича бібліографічні джерела вперше зведені в один реєстр у традиційній та електронній версіях з метою інформування користувачів про нові та закриті упродовж тривалого часу матеріали, цікаві для вдосконалення пошукових апаратів бібліотек, для підготовки різноманітних довідкових видань тощо. Бібліографічний репертуар видань зарубіжної україніки заповнить прогалини у галузі національної бібліографії, що дасть змогу включити в систему світового інформаційного простору дані про бібліографічні посібники, які створювалися і були видані поза межами держави.

У покажчику вміщено відомості про окремо видані бібліографічні посібники: загальні, галузеві, персональні, ретроспективні, поточні, бібліографічні, а також про друковані каталоги, довідкові видання, прикнижкові та прижурнальні бібліографічні списки. Цікавими для користувачів є відомості про майже ЗО бібліографічних посібників, виданих як друковані каталоги установ-фондоутримачів та окремі неопубліковані матеріали, біобібліографічні видання про більш як 20 діячів науки і культури діаспори, зокрема Ю. Бачу, Є. Онацького, академіка Ф. Онуфрійчука, Д. Дорошенка, М. Марунчака та ін. Джерела зарубіжної україніки представлені такими відомими іменами українських бібліографів діаспори як Є. Пеленський, П. Зленко, В. Ігнатієнко, О. Сидоренко, О. Фединський, Р. Мороз, В. Стельмашенко, В. Жила та ін.

Важливими, на нашу думку, будуть також матеріали, які розкривають зміст періодичних видань, зокрема журналів «Сучасність». «Листи до Приятелів», «Літературно-наукового вістника» тощо.

Це видання - перша спроба обліку джерел зарубіжної україніки. Подальша робота буде спрямована на збір та аналітико-бібліографічне опрацювання видань, які надходитимуть до фондів НБУ імені В. І. Вернадського (до відділу зарубіжної україніки) та інших бібліотек.

Хронологічні межі цього покажчика охоплюють період із середини XIX ст. - до початку XXI ст. (по 2006 р. включно).

Бібліографічні записи відображені за формальними ознаками: мовною та за типами видань:

перший розділ обліковує окремо видані бібліографічні посібники, розташовані за абеткою авторів і назв видань за схемою: видання, надруковані кирилицею; видання, надруковані латиною;

другий розділ включає прикнижкові та прижурнальні бібліографічні списки, розташовані за аналогічною схемою: за абеткою авторів та назв бібліографічних списків, спочатку надрукованих кирилицею, а потім - латинкою.

Для більш детального розкриття змісту покажчика та для зручності користування ним додаються допоміжні покажчики: іменний покажчик; систематичний покажчик;

покажчик друкарень, видавничих організацій та установ, видавців і видавництв (друкарні, видавничі організації та установи, видавці, видавництва);

покажчик місць видань творів друку; хронологічний покажчик.

У процесі роботи доцільно додавати ще й покажчики країн та періодичних видань. Це дасть змогу проаналізувати динаміку української видавничої справи та періодичних видань, що подають бібліографію в окремих країнах.

Матеріали покажчика опрацьовані de visu. Бібліографічний опис та скорочення слів у бібліографічному описі здійснено згідно з чинними в Україні державними стандартами. Діючі стандарти бібліографічних описів нормують описи електронних форм інформації. Це спонукає доопрацювати покажчик і включити до його змісту бібліографічні джерела, розміщені на сайтах НТШ, навчальних закладів; тематичні сторінки окремих установ та організацій діаспори тощо.

Тематика матеріалів подається за хронологічною ознакою.

Шлях комплектування фонду «Україніка» - копіювання матерілу обмін дублетами.

У перспективі відділ зарубіжної україніки НБУ імені В. І. Вернадського може бути координаційно-методичним центром формування репертуару національної бібліографії зарубіжної україніки для бібліотек