УДК 025.322 : 352 / 354 ]. 07

Валентина ПАЛЬЧУК,

мол. наук. співроб.

Бібліотека і влада: удосконалення співробітництва

У статті висвітлено значення сучасної загальнометодологічної, методичної і кадрової підтримки розвитку системи бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади.

На сьогодні система бібліотечного інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення управлінських рішень проходить новий організаційно-методичний розвиток.

На сьогодні до її головних пріоритетів відноситься:

поліпшення ефективності роботи економіки країни (створення оптимальних умов для ефективного функціонування суб'єктів господарювання, поліпшення основних економічних показників, підтримка найбільш значущих інноваційних проектів, раціоналізація податкової системи, ефективне керування фінансовими потоками, розвиток інфраструктур тощо);

розвиток зовнішньоекономічних відносин, двосторонніх відносин з країнами, що представляють економічний інтерес для України;

формування іміджу України на світовому рівні;

ефективне управління системами соціального забезпечення (питання охорони здоров'я, освіти, зайнятості населення, житлово-комунального господарства тощо);

удосконалення суспільно-політичних відносин у країні;

побудова правової держави (забезпечення правопорядку, боротьба зі злочинністю та ін.);

вирішення проблем екології тощо.

При цьому з метою забезпечення якісного результату бібліотечної інформаційно-аналітичної роботи доцільно враховувати такі режими вироблення управлінських рішень:

розв'язання управлінських завдань стратегічного характеру, пов'язаних, як правило, з перспективами розвитку;

вирішення управлінських завдань оперативного, тактичного характеру, орієнтованих на поточне організаційне і фінансово-ресурсне забезпечення виконання планів і проектів;

вирішення надзвичайних, екстремальних управлінських завдань, пов'язаних з необхідністю запобігання й усунення наслідків впливу руйнівних природних чи техногенних факторів, виникненням і неконтрольованим розвитком гострих соціально-політичних проблем і конфліктів [1].

Кожен із зазначених рівнів процесу управління потребує відповідної організації інформаційно-аналітичної підтримки, використання специфічних методик підготовки фактологічного матеріалу.

Так, стратегічний рівень вироблення управлінських рішень зумовлює виявлення основних тенденцій, досліджуваного суспільного процесу протягом тривалого часу, їх аналіз і прогноз. Обов'язковою умовою при цьому є розгляд і вироблення різних варіантів вирішення проблем, прогноз моделей та сценаріїв розвитку подій і т. п.

Оперативний рівень потребує проведення моніторингових досліджень поточного стану соціально-економічних та суспільно- політичних процесів, вирішення завдань оперативного впливу на ситуацію, проведення оперативного контролю заданого впливу і внесення відповідних корективів для успішного усунення проблем.

Вирішення надзвичайних, екстремальних управлінських завдань передбачає одночасне проведення постійного інформаційного моніторингу стану потенційно небезпечних природних, техногенних, соціально-політичних факторів, процесів, пов'язаних з організацією національної безпеки та ін., з'ясування закономірностей цих тенденцій на рівні, що забезпечує достовірність, об'єктивність відображення суспільних процесів та прогнозування їх виникнення і розвитку, надання рекомендацій щодо усунення наявних небезпек або ж відповідного матеріалу для розробки таких рекомендацій спеціалістами-експертами.

Таким чином, одним із показників якісної роботи аналітиків в інформаційно-аналітичному супроводі всіх рівнів вироблення управлінських рішень є забезпечення органів влади такими інформаційно-аналітичними продуктами і рекомендаціями, які відображають повну картину розвитку ситуації в певній суспільній сфері та можливих варіантів керування нею. Зростання ефективності цієї роботи пов'язано із забезпеченням деяких вимог, які виходять із практичних міркувань стосовно постійного процесу вдосконалення результативності роботи державного апарату, підвищення її оперативності, дієвості, багатофакторного охоплення реальності з забезпеченням об'єктивності.

Для організації своєчасної підготовки таких продуктів необхідне налагодження процесу обробки інформаційних масивів, що відображають конкретні суспільні явища, організації оперативного, якісного пошуку за допомогою використання якомога більшої кількості інформаційних систем, відбору (селекції) відповідних матеріалів та їх аналізу.

При організації ефективного інформаційного супроводу управлінської діяльності актуальним є впровадження досвіду передових країн світу (США, країн Західної Європи та Японії). Він свідчить, що забезпечення якісних параметрів процесу управління (більш вищу організованість, безпеку, конкурентоспроможність виробництва тощо), стало можливим завдяки прискореному використанню інтелектуально-інформаційних ресурсів за одиницю часу. Особливо в державних структурах влади і бізнесу цих країн високо оцінюють знання як стратегічний ресурс (моделі, правила, ідеї, дії в конкретних ситуаціях і т. п.) [2]. Він містить інтелектуальне багатство суспільства, відображає досягнення науки, освіти, культури й інших сфер людської діяльності і матеріалізується в науково-технічній літературі, науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробках, розпорядчих і нормативних документах, засобах масової інформації і т. п.

З іншого боку, якісний результат інформаційно-аналітичної діяльності в системі бібліотечно-інформаційного забезпечення суспільства сприятиме зменшенню обов'язкового інформаційного навантаження на всі ділові сфери, у тому числі й управлінську. У першу чергу це стосується подолання суперечності між наявністю величезних обсягів інтелектуально-інформаційних ресурсів, що циркулюють і зберігаються в інформаційних системах та можливостями переробки і використання знань. Подоланню такої суперечності сприятиме налагодження співробітництва управлінських структур з інформаційно-аналітичними підрозділами бібліотек, розподілом функцій, пов'язаних з обробкою інтелектуально-інформаційних ресурсів.

Перед бібліотечними закладами визріла об'єктивна необхідність створення сучасних інтелектуально-інформаційних продуктів, що мають відповідати потребам усіх сфер суспільства, у тому числі й управлінської, з урахуванням специфіки її поточної діяльності в умовах швидкого прийняття рішень при високих темпах сьогодення.

Необхідно спрямовувати вектор розвитку спеціалізованих інформаційно-аналітичних структур бібліотек таким чином, щоб вони стали своєрідним мостом між знанням і управлінською діяльністю. У зв'язку з цим, як показує практика організації роботи інформаційно-аналітичних структур, доцільним є налагодження замкнутого циклу відбору, накопичення, систематизації, зберігання, використання інформації, перетворення безсистемних даних, інших розпорошених знань на інформаційно-аналітичний матеріал для вироблення ефективних управлінських рішень, матеріал, що містить «осмислені відомості, що грунтуються на зібраних, оцінених і витлумачених фактах, викладених таким чином, що виразно видно їх значення для вирішення будь-якого конкретного завдання» [3].

Таким чином здійснюється розвиток інформаційно-аналітичної функції бібліотек, формування інформаційно-аналітичних ресурсів (фактографічних, фрагментографічних, персональних, адресно-довідкових, оглядово-аналітичних, повнотекстових БД) з урахуванням специфіки аналітичних досліджень, освоєння аналітичних технологій продукування якісного інформаційно-аналітичного матеріалу, використання за