З (АД 1591 р.); на втр'ни46 (Анф. 1619 p.). Після голосних у досліджуваних пам'ятках кінця XVI ст. вона не поширена, виявлена тільки в АД 1591 p.: нєвдобнійшал 3, і лише з початку XVII ст. спостерігається закріплення в цій позиції букви 8. яка поступово витісняє сполуку ОУ: златовстаго 1 (КС 1614 p.); нєвклоіґо 45 (Анф. 1619 р.); маловмныхъ І зв. (ЄУТ 1619р.). Після приголосних у середині та в кінці слів у стародруках останньої чверті XVI - першої чверті XVII ст. буква 8 пишеться в більшості пам'яток, а після приголосних у кінці слів вона значно переважає над написаннями через ОУ, хоча наявні й традиційні написання: выдрвковалъ 264, виновник82ЄЗ зв., л8/кавыи26\ (АІФ 1574p.); чвжиє\ зв., почат'кві, мв/дростьЗ (КЦ 1587 р.); Обрвчаемъсл 3, грамматиквЗ (АД 1591 p.); бвдованьє 2, сострогвЗ; звєрхв/1 зв. (ОІ 1598 p.); исквшєшл 12, храмб'11, іорв/жїє 11 (М 1606 р.); бвр'ливый8, дхб8 зв., наоук8/& зв. (ЗБ 1618 p.); мвха І, Огидв II, дръзнв/ша І зв. (ЄУТ 1619 p.). Передача звука У через букву Ж, яка була поширена в більшості інкунабул кінця XV ст., в досліджуваних стародруках останньої чверті XVI - початку XVII ст. майже не зафіксована. Вона зустрілася тільки в АД 1591 р. за етимологією, але паралельно з написаннями через 8: мжжескихъ 17-мвжескыхъ 19, пжть 19 - пвть 13. У друках першої чверті XVII ст. буква Ж наявна спорадично, і переважно за етимологією: вірж 8 зв., пржжна 8 зв. (ЗБ 1618 p.); мжчитєльства46, ржці49 (Анф. 1619 р.); дрвгжю III зв. (ЄУТ 1619 p.). Тільки в КС 1614 р. значно поширені етимологічні написання з Ж: бждємо 445, зжбы9, ржкама 2. Йотація звука У передається в стародруках, як і в інкунабулах, за давньоруською традицією через букву Ю на початку слів, після голосних та м'яких приголосних: исторїю 263, простыню 262 (АІФ 1574 р.); юность2 зв., рвсквю 1 зв., землю 1 зв. (КЦ 1587 p.); июнїа 3 зв., ключъ З (АД 1591 р.); юности242, нб'нвю 11 зв., царю242 (М 1606 p.); истиннвю 1 зв., ділностю444 зв. (КС 1614 p.); бштїю6, (орєчєнюб (ЗБ 1618 p.); пльтїюАб, съблюде/ 1004 (Анф. 1619 p.). Написання букви Ж при передачі йотації не виявлено. Виняток становить тільки правопис КС 1614 р., в якому зустрічаються спорадичні написання з Ж за етимологією: пребыважщы* 1 зв., показоужщоу 137. Не вживається й південнослов'янське правило, яке використовувалося в інкунабулах, - при збігові двох великих юсів (ЖЖ) другий юс великий замінювати юсом малим (ЖА).
Отже, проведене дослідження засвідчило, що давні українські друки, належачи до різних історичних періодів, мають графіко-орфографічні системи, в основі яких лежить орфографічний узус староукраїнських церковнослов'янських рукописних кодексів певного періоду. У кінці XV ст. першодрукарем Фіолем та його помічниками було взято за основу писемну практику українських рукописних кодексів, у яких був зафіксований узус, вироблений у кінці XIV - першій половині XV ст., який набув поширення в другій половині XV ст. За основу правопису стародруків друкарями було взято український узус рукописних кодексів, який закріпився в середині - другій половині XVI ст., а також свідомо залучено окремі орфограми інкунабул кінця XV ст. У стародруках більш унормовано вживаються орфограми, ніж в інкунабулах. У друкованих кодексах, на відміну від рукописних, орфограми вживаються послідовніше, що говорить про більшу увагу друкарів до унормування правопису, зумовленого технічними причинами друїу, які спонукали до однотипності передання орфограм, а також про ретельну фахову та редакторську підготовку, яка цьому передувала.
Список скорочень використаних джерел
Інкунабули кінця XV ст.
Окт. 1491 - Октоїх. 1491 р. Краків, друк Швайпольта Фіоля. Зберігається у ВР Національної бібліотеки Росії, 1.1.1а. [12, с. 12, № 1.1; 9, с. 31].
ТП 1491 р. - Тріодь Пісна. Близько 1491 р. Краків, друк Швайпольта Фіоля. Зберігається у ВС НБУВ, ІА 312 (Далі вказуються тільки шифри) [8, с. 175, №512; 12, с. 12, №3.2].
Ч 1491 р. - Часословець. 1491 р. Краків, друк Швайпольта Фіоля. ІА 173 [8, с. 176, №513; 12, с. 15, №2.2].
Стародруки ост. чв. XVI- поч. XVII ст. АД 1591 р. -Адельфотис. Граматіка доброглаголиваго цллино-словцнского Мзожа, совершеннаго искЬства осми частей слова. 1591 р. Львів, друк. Братства. Кир. 574 [13, с. 25, №29].
АІФ 1574 р. - Апостол. 1574 р. Львів, друк. Івана Федорова. Кир. 574 [13, с. 19-20, №21].
Анф. 1619 р. - Анфологіон. 1619 р. Київ, друк. Києво-Печерської лаври. Кир. 738 [13, с. 36, №67].
АХФ 1598 р. - Апокрисис Христофора Філалета [Біля 1598 р. Острог]. Кир. 664 [13, с. 28, № 38].
ЄУТ 1619 р. - Євангеліє учительне Кирила Транквіліона (Ставровецького). 1619. Рохманів. Кир. 4493 п [13, с. 38, № 71].
ЗБ 1618 р. - Кирило Транквіліон (Ставровецький). Зєрцало Богослов'я. 1618 р. Почаїв. Кир. 2101 п [13, с. 36, № 66].
Кн. 1598 р. - Книжиця. 1598 р. Острог. Кир. 665 [13, с. 27-28, № 36]. КС 1614 р. - «Иже въ стыхъ юца нашего Іюанна Златооустаго, архїегіпа КюнстантіноуполА. Книга со сщенъств'Ь». 1614 р. Львів. Кир. 578 [13, с. 34, № 58].
КЦ 1587 р. - [Герасим Смотрицький]. Ключ царства небесного, и нашее христианское